Можливі електричні бурі та спека до 475°C: найдикіша погода на планетах Сонячної системи
Клімат Землі разюче відрізняється від інших планет у Сонячній системі.
Дика погода з екстремальними температурами та неймовірною швидкістю вітру переважає на планетах Сонячної системи, але, на щастя, не на всіх. Земля з її звичним для нас кліматом здається тихою гаванню порівняно з планетами-сусідами.
У Долині Смерті, яка розташована в Аризоні, найвищу температуру зафіксовано 1913 року — плюс 56,7°C, а 1983 року в Антарктиді було зафіксовано найнижчу — мінус 89,2°C, пише Sky at night.
Але якщо ви вважаєте такі температури екстремальними, тоді спершу варто подивитися на наших сусідів по Сонячній системі.
Меркурій
Меркурій — найменша планета Сонячної системи та найближча до Сонця. Планета обертається майже вертикально навколо своєї осі, і тому на ній немає пір року.
Піддаючись дії сонячних променів, яка приблизно в 7 разів сильніша, ніж на Землі, Меркурій розігрівається до найекстремальніших температур. Ба більше, через свою нестабільну атмосферу, звану екзосферою, Меркурій не має погодних систем.
Таким чином вдень на Меркурії температура підіймається до 430°C, а вночі стрімко падає до -180°C.
Але, попри те, що Меркурій є найближчою до Сонця планетою, він — не найспекотніший світ у всій системі. Це звання по праву належить наступній у списку планеті.
Венера
Наша найближча сусідка Венера — найяскравіша планета в нічному небі, і саме їй належить звання найспекотнішого світу.
Щільна атмосфера Венери й екстремальний парниковий ефект підіймають температуру поверхні до 475°C.
Хмари над Венерою настільки щільні, що сонячному світлу нелегко пробитися до її поверхні. Венеріанські хмари відбивають до 84% сонячних променів, що пояснює її яскравість у нічному небі.
Венеріанські хмари за лічені дні облітають планету під дією атмосферних вітрів зі швидкістю 350 км/год (220 миль на годину) і викидають краплі сірчаної кислоти, які випаровуються, не досягнувши гарячої поверхні планети.
Марс
Марс має деяку схожість із Землею — на Червоній планеті також є каньйони, пагорби, а на полюсах лежить сніг.
Але, на відміну від Землі, Марс залишається непридатним для життя, принаймні в тому вигляді, в якому ми його знаємо. На планеті відсутній кисень або будь-яка істотна атмосфера, яка могла б сприяти підтримці життя.
Сухий і холодний Марс, четверта планета від Сонця, сумно відомий гігантськими тривалими пиловими бурями, настільки великими, що їх можна спостерігати в телескоп із Землі.
Вони тривають днями та мчать планетою зі швидкістю до 106 км/год, досягаючи висоти 1000 м і покриваючи території розміром з континенти.
Юпітер
Юпітер — найбільша планета, газовий гігант із величезним гравітаційним тяжінням, який захопив понад 80 місяців.
На екваторі Юпітера яскраво сяє пояс відбивних хмар, а швидкість вітрів сягає 402 км/год.
Знаменита Велика червона пляма Юпітера — атмосферний вихор, що вдвічі перевищує розміри Землі та має ширину понад 16 000 км. Він вирує на планеті вже понад 300 років.
Це головна відмінна риса планети й найбільший шторм у Сонячній системі.
Проблема в тому, що на Юпітері немає твердої поверхні, яка могла б уповільнити цей шторм. Проте Велика червона пляма дещо зменшилася в розмірах з 19 століття.
Сатурн
Сатурну потрібно всього 10 годин, щоб здійснити один оберт, при цьому швидкість вітру досягає 1 600 км/год. На його північному полюсі існує шестикутна струменева течія шириною 32 186 км, навколо якої крутяться вітри зі швидкістю до 320 км/год.
Атмосфера Сатурна складається з водню і гелію, а величезні електричні бурі тривають місяцями.
Титан, найбільший місяць Сатурна, являє собою вельми вражаюче видовище. На ньому спостерігається цикл, подібний до колообігу води на Землі, але замість води там міститься метан.
На Титані існує погодна система, створена щільною атмосферою, що затримує тепло і вітер. Рідкий метановий дощ ллється на його поверхню, створюючи велику кількість річок і морів.
Уран
Багато хто вважає, що Нептун є найхолоднішою планетою в Сонячній системі, тому що перебуває найдалі від Сонця. Але ця корона дістається крижаному гіганту Урану.
На Урані було зафіксовано такі екстремально низькі температури як -224°C.
Пронизливий холод Урана, який отримує лише невеликий відсоток сонячного світла, викликаний тим, що його вісь лежить паралельно орбітальній площині. Іншими словами, дивна планета Уран обертається на боці. Цей екстремальний осьовий нахил викликає інтенсивні сезони, що тривають 21 рік.
У 2006 році на поверхні планети було помічено темну пляму — вихор, настільки великий, що міг би поглинути дві третини території Сполучених Штатів.
Нептун
Нептун — найбільш "зовнішня" планета, її орбіта навколо Сонця займає близько 165 земних років.
У ньому відбуваються процеси, схожі з Ураном, але його безтурботний блакитний вигляд оманливий — Нептун є однією з найбільш диких планет з усіх.
Погоду на Нептуні формує поєднання нагрівання його ядра, космічних променів і ультрафіолетового випромінювання Сонця. Усі ці чинники створюють на Нептуні дуже дивні хмари, що складаються із замороженого метану, а швидкість вітру на планеті сягає 2 100 км/год.
Сильні вітри Нептуна породжують потужні шторми, зокрема темний овальний антициклонічний шторм, подібний до Великої червоної плями Юпітера, який називають Великою темною плямою. Він рухається із запаморочливою швидкістю 1 200 км/год.