Зовсім не кисень. Учені з'ясували, що насправді запустило сплеск життя на Землі

Історія нашої планети налічує понад 4,5 мільярда років. За цей час вона стала домівкою для мільярдів різних видів тварин, проте що саме запустило сплеск життя на планеті довгий час залишалося загадкою, пише Science Alert.

Раніше дослідники вважали, що незвичайний сплеск кисню на Землі став причиною кембрійського вибуху близько 540 мільйонів років тому, вдихнувши життя в біосферу планети й породивши безліч приголомшливо складних видів тварин. Але питання про те, чи дійсно кисень зіграв у цьому таку важливу роль, тривалий час залишалося предметом суперечок учених.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Деякі дослідники стверджували, що інші чинники також могли стати причиною сплеску життя на планеті, наприклад, від майже колапсу магнітного поля Землі до ерозії гондванських "супергір", стероїдного пилу і навіть морських черв'яків.

У новому дослідженні вчені виявили докази того, що понад 500 мільйонів років тому кисень насправді не наповнював атмосферу планети й океани, а тому повільно розчинявся в дрібних басейнах і океанічних шельфах. Важливо зазначити, що це зовсім не означає, що кисень загалом не зіграв жодної ролі в запуску сплеску біорізноманіття, що й призвело до появи безлічі різноманітних тварин, яких ми бачимо і сьогодні.

За словами старшого автора дослідження, геобіолога зі Стенфордського університету Еріка Сперлінга, імовірно, кембрійським тваринам не було потрібно стільки кисню, як раніше вважали вчені. Вчені досліджували осадові породи та виявили лише незначне збільшення оксигенації, "яке має правильну величину, щоб викликати великі зміни в екології".

Команда визнає, без достатньої кількості кисню одноклітинні організми та інші дрібні істоти, ймовірно, не змогли б вирости набагато більшими й розширити структуру своїх тіл. Однак учені задумалися над тим, яка дійсно кількість кисню їм була необхідна.

Автори дослідження вважають, що їм вдалося пролити світло на найбільш спірні моменти цієї історії. Вчені провели статистичний аналіз слідів металів, що збереглися в осадових породах, що допомогло реконструювати довгострокові тенденції глобального рівня кисню в океані та морського життя в останні 700 мільйонів років історії планети.

У своїй роботі вчені провели аналіз двох мікроелементів, молібдену та урану, які є індикаторами глобального рівня кисню в океані, а також біогеохімічні моделі потоків кисню між океанами та атмосферою. Результати дають змогу припустити, що рівень кисню в глибинах океану сягнув сучасного рівня лише близько 140 мільйонів років тому, вже в девонському періоді.

За словами співавтора дослідження, палеобіолога з Університету Саутгемптона Річарда Стокі, глобально результати їхньої роботи не показують повного насичення океану киснем. Однак учені підозрюють, що рівень кисню на мілководді, спричинений вітрами та хвилями, імовірно, збільшився настільки, що цього вистачило для підтримання появи всіх видів у морському житті. Автори дослідження визнають, що це не було великим зростанням рівня кисню, але цього виявилося достатньо, щоб запустити зростання біорізноманіття на Землі.

Раніше Фокус писав про те, як з'явилося життя на Землі: вчені вважають, що наблизилися до відповіді.