У надрах Тихого океану знайдено дивні неживі грудки, що виробляють кисень: що це

Океан покриває більшу частину поверхні планети та все ще залишається маловивченим — по суті, про нього нам відомо навіть менше, ніж про Червону планету. У новому дослідженні вчені виявили ще один тому доказ, пише The Guardian.

Вчені вивчили найтемніші глибини Тихого океану і виявили, що кисень тут виробляють зовсім не живі організми, а дивні металеві грудки картоплеподібної форми. Ба більше, ці дивні форми також виділяють електрику майже стільки ж, скільки й батарейки АА.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Автори дослідження стверджують, що це несподіване відкриття має безліч потенційних наслідків. По-перше, нам, імовірно, доведеться переосмислити те, як життя вперше з'явилося на Землі. По-друге, відкриття ставить під сумнів твердження про те, що кисень здатні виробляти лише живі істоти, такі як рослини та водорості. Вони роблять це за допомогою фотосинтезу, для якого потрібне сонячне світло.

Однак тепер це твердження зазнає краху. У новому дослідженні вчені занурилися в зоні Кларіон-Кліппертон — абісальній рівнині, що простягається між Гаваями та Мексикою, де гірничодобувні компанії планують почати видобуток конкрецій. Дослідження було проведено на глибині близько 4 кілометрів, куди не проникає сонячне світло. У результаті вчені виявили невеликі поклади корисних копалин, звані поліметалевими конкреціями, що виробляють так званий "темний кисень".

Подібні грудкуваті конкреції часто називають "батарейками в скелі". Відомо, що вони багаті на такі метали, як кобальт, нікель, мідь і марганець, що використовуються в батареях, смартфонах, вітряних турбінах і сонячних панелях. У сучасному світі вони неймовірно цінні, а тому вчені раз у раз намагаються відшукати їхні поклади.

Суть дослідження полягала в тому, щоб зрозуміти, як видобуток корисних копалин у цій зоні може вплинути на життя дивних і маловивчених тварин, що мешкають у "сутінковій зоні" океану, куди не може проникнути світло.

За словами провідного автора дослідження Ендрю Світмана з Шотландської асоціації наук (SAMS), у своїй роботі вони з колегами намагалися виміряти швидкість споживання кисню на морському дні. Для цього вчені використовували пристосування, відоме як "бентична камера", що збирає безліч відкладень.

Як правило, кількість кисню, що потрапив у камеру, зменшується в міру його використання організмами на морському дні. Однак результати дослідження показали щось протилежне — кількість кисню лише збільшилася, чого не повинно було статися в повній темряві на глибині 4 кілометрів, де повністю відсутній фотосинтез.

Спочатку вчені навіть подумали, що їхні датчики зламані, проте повторні тести показали той самий результат. Пізніше вчені помітили на морському дні грудкуваті структури, що несуть дивовижний електричний заряд. За словами Світмана, вони з колегами були здивовані, помітивши на поверхні грудок "напругу, майже таку саму високу, як у батарейках АА".

За словами дослідників, цей заряд може розщепити морську воду на водень і кисень у процесі, що називається електролізом морської води. Ця хімічна реакція відбувається за напруги близько 1,5 В — приблизно стільки ж, скільки батарея типу АА.

Тепер учені вважають, що відкриття кисню, що виробляється без фотосинтезу, вимагає переосмислення того, як перше життя могло зародитися на планеті. Провідна теорія припускає, що кисень уперше було вироблено близько 3 мільярдів років тому стародавніми мікробами, відомими як ціанобактерії. Після відбувся поступовий розвиток складного життя. Але нове відкриття ставить це твердження під сумнів.

Тепер учені вважають, що життя на Землі насправді могло зародитися не тільки на суші, а й десь іще. За словами вчених, якщо подібний процес відбувається на планеті, він, імовірно, міг допомогти створити насичене киснем середовище проживання. Ба більше, вчені вважають, що подібні процеси також можуть відбуватися на інших водних світах, що може вплинути на наші пошуки позаземного життя.

Раніше Фокус писав про те, що синій слиз на дні океану загнав учених у глухий кут.