Руйнівна сонячна буря накрила Землю понад 2 тисячі років тому: вчені зробили вражаюче відкриття

сонячна буря
Фото: NASA | Подія Міяке досі має репутацію загадкового та мало вивченого природного явища в науковій спільноті

Є підстави вважати, що Земля потрапила під удар нищівної сонячної бурі 2687 років тому. Зʼясували це за допомогою річних кілець на дереві.

Related video

Дослідницька група Університету Арізони в процесі дослідження стародавніх зразків дерева виявила докази сонячних бур, відомих як подія Міяке — надзвичайно потужних спалахів космічного випромінювання. Вчені також виявили, що остання з подій Міяке сталася більше 600 років до н. е. Результати досліду опублікували в науковому журналі Communications Earth & Environment. Очолили дослідження дендрохронолог Ірина Панюшкіна та дослідник радіовуглецю Тімоті Джул.

Дійшли до такого висновку науковці завдяки хірургічному розчленуванню стародавніх зразків деревини, знайдених біля берегів річок та в процесі археологічних розкопок. Кільця дерев виступають тут як природні "архівісти" космічних радіаційних хвиль, тому вони стали головним джерелом дослідження Міяке. Основний компонент деревини, целюлоза, потім був спалений для визначення вмісту радіовуглецю. Важливе значення також мало географічне положення дерев, оскільки ліси в регіонах близьких до Північного полюсу були більш чутливі до змін в радіаційному фоні.

Саме тому для дослідження використали помітки сонячних енергетичних протонів (SEP), які стали метрикою для вимірювання присутності сонячної бурі. У кільцях дерев було зафіксоване різке збільшення радіоактивних ізотопів вуглецю, зокрема 14C. 14C є природним радіоактивним варіантом вуглецю, який утворюється в атмосфері, коли космічне випромінювання взаємодіє з азотом. Згодом ізотоп 14С вступає в реакцію з киснем, утворюючи вуглекислий газ. Потім вуглекислий газ потрапляє в дерева за допомогою фотосинтезу.

Після виявлення підвищення радіовуглецевого сліду вчені порівняли дані дерев'яних кілець з його слідами в різних ізотопах, таких як 10BE, який був замкнений в крижаних ядрах, витягнутих з льодовиків і льодовикових щитів. Завдяки цьому 10BE має репутацію "природної капсули часу" серед науковців. Подібно до ізотопу 14С, 10BE утворюється в атмосфері в результаті шквалу сонячних частинок, тому опади, такі як сніг або дощ, захоплюють ізотоп і замикають його в крижаний щит.

Подія Міяке досі має репутацію загадкового та мало вивченого природного явища в науковій спільноті. Це аномалія, яка спричиняє рекордне підвищення радіації. За всю історію існування Землі вчені змогли зафіксувати лише 6 подій Міяке, найдавніша з яких датується 7176 роком до н. е. В процесі дослідження дослідники також виявили, що Юнхун Перк писав про видозмінені ізотопи 14С в німецькому дубі, який вони досліджували в 2017 році. Таким чином, вчені встановили, що остання подія Міяке відбулася в 665-663 роки до н.е. Якби вона сталась сьогодні, вона б знищила всю наявну систему комунікацій на Землі, залишивши нас без електромереж та систем звʼязку.

"Якщо крижані ядра як на Північному, так і на Південному полюсах показують сплеск берилію-10 протягом певного року, що відповідає збільшенню радіовуглецю в кільцях дерев, ми знаємо, що це була сонячна буря", — підсумувала керівниця дослідження Ірина Панюшкіна.

Раніше Фокус писав, що за даними дослідження Університету Квінсленда є висока ймовірність повторення цієї сонячної бурі у цьому десятилітті. Це б спричинило на Землі справжній апокаліпсис та занурило б світ у темряву на декілька років.