На Землі 400 млн років тому загадково зникло 85% життя: не було ні вивержень, ні астероїдів

Про це повідомляє IFL Science.

Задовго до того, як на Землі вимерли динозаври, світ пережив масове вимирання в пізньому ордовику.

"Це був зовсім інший світ. Клімат був абсолютно іншим — це був теплий період, а рівень CO2 був дуже високим", — каже науковий керівник у відділі наук про Землю Музею природничої історії Великої Британії Річард Твітчетт.

У цей період ви не побачили б жодних тварин, дерев чи квітів на суші, там майже не було ніякої рослинності.

"Якщо земля і була зеленою, то вона була зеленою від водоростей, у кращому разі — у нас просто немає доказів того, що там було щось схоже на рослинність. І тому, звісно, ми не маємо тваринного співтовариства, оскільки нема чого їсти", — розповідає Твітчетт.

Але такий опис навряд чи узгоджується з описом ордовика в підручниках з палеогеології. Цей 45-мільйонний період характеризувався неймовірним процвітанням біорізноманіття. Але де ж було все це життя?

Уся вона була сконцентрована під поверхнею океану: безліч дивних істот, які змінювали свій зовнішній вигляд із небаченою раніше швидкістю. Вчені називають цей період Великою подією біорізноманіття ордовика.

"У цей час еволюція проводила безліч експериментів", — каже Твітчетт.

Дивні морські істоти мали у своєму розпорядженні всю екосистему, і використовували її сповна. Тварини, яких можна побачити в наші дні, такі як морські зірки, морські їжаки, корали, розвинулися саме в той період.

Кінець для ордовицької ери був вельми дивним. До масового вимирання не були причетні виверження вулканів, падіння астероїда тощо. Вчені кажуть, що пізнє ордовицьке масове вимирання слід розглядати як серію міні-вимирань, за якими послідувало велике знищення наприкінці.

"Зараз цей період часто поділяють на дві основні події. Спочатку Земля охолола, а потім знову нагрілася", — зазначає експерт.

Кінець ордовика почався з того, що клімат на Землі став холоднішим, і судячи з усього, успіх сучасних видів призвів до краху стародавніх істот.

"Існує гіпотеза, що саме еволюція деяких рослин на суші спричинила скорочення CO2. І це спровокувало заледеніння наприкінці ордовика", — додає вчений.

Небагатьом рослинам вдалося вибратися на сушу, але ті мохи та бур'яни, які це зробили, змінили цілу планету. Вони проростали на скелях і цього було достатньо, щоб камінь почав руйнуватися і вивітрюватися, створюючи ґрунт, посилюючи поглинання CO2 з атмосфери.

Також на ситуацію з раптовим похолоданням могли вплинути й геологічні чинники. Річ у тім, що приблизно в цей самий час суперконтинент Гондвана зміщувався до Південного полюса.

"Цілком можливо, що насправді частина похолодання могла бути спричинена саме цим. Навіть якщо невеликі зміни відбувалися щороку, наприклад, випадав сніг і утворювався лід. Тоді ви б отримали ефект альбедо, коли білі відбивні поверхні на планеті відбивають більше сонячного світла і теплової енергії", — додає вчений.

Щойно ситуація стабілізувалася, планета знову почала нагріватися. Цього разу видам, які пристосувалися до холоду, довелося зіткнутися не тільки зі спекою, а й нестачею кисню. Океани в той момент зазнали масштабної деоксигенації.

Чому океани втратили свій кисень, залишається загадкою. Науковці припускають, що цвітіння водоростей через потепління, витягнуло кисень із води. Також це могло бути результатом збільшеного вулканізму, коли лава текла в океани, наповнюючи їх мінералами, які вимагали кисню.

У результаті на Землі вимерли близько 60% родів і майже 85% видів. З погляду чистої смертності ця подія стоїть практично осібно в підручниках історії — єдина подія, яка перевершить її, — це масове вимирання наприкінці пермського періоду, що станеться приблизно 200 мільйонів років по тому.

Нагадаємо, коли на Землі сталося найбільше масове вимирання. Під час Великого вимирання було знищено 95% видів морських живих істот і 70% наземних видів.