Бермудські острови тримає на плаву 20-кілометрова "полиця" в мантії Землі
Вчені з'ясували, що Бермудські острови розташовані на дуже незвичайній структурі, товщина якої становить 20 км.
Бермудські острови є залишком вулкана, який діяв 30-35 млн років тому. Але вчені довго морочили голову над тим, чому Бермудським островам бракує особливостей інших вулканічних островів.
Нещодавно сейсмічні хвилі допомогли знайти особливу структуру, яка може пояснити загадку. Але для цього доведеться переписати теорію мантійних плюмів, пише IFL Science.
Мантійний плюм або гарячий мантійний потік підіймається через мантію і потрапляє в океанічну кору. Там плюми створюють величезні океанічні вулкани, які "будують" острови зі своєї лави. Коли з часом міграція тектонічних плит зсуває кору відносно плюму, острів перестає підійматися і починає руйнуватися. У цей же час над новою гарячою точкою утворюється новий вулкан, зрештою створюючи ланцюг островів.
Але Бермудські острови відрізняються від усього вищеописаного. Попри те що вони складаються зі 181 острова, Бермудські острови не руйнуються і не мають жодної вулканічної активності.
Також учені не бачать жодних ознак мантійного плюму, який би підіймався з глибин Землі. Але сейсмічні хвилі, які іноді досягають Бермудських островів, дали вченим підказку.
Товщина знайденого шару під Бермудськими островами становить близько 20 км, що вдвічі більше, ніж товщина шарів під деякими островами. Автори відкриття стверджують, що саме цей шар утримує Бермудські острови на плаву.
Раніше вчені вважали, що Бермудські острови розташовані над слабким термальним плюмом або ж існують завдяки періодичним висхідним потокам із верхніх шарів мантії. Але всі ці припущення так і не витримали перевірки наявними даними.
Дослідники підкреслюють, що Бермудські острови не надто опустилися після останнього вулканічного імпульсу, а це вказує на те, що їх щось підтримує знизу.
Команда використовувала сейсмічні дані від усіх зафіксованих землетрусів, чия магнітуда була щонайменше 5,5 балів в Америці та на сході, аж до Центральної Азії.
Аналіз даних показав, що низька щільність шару під Бермудськими островами дає йому змогу плавати в мантії та тиснути на вищерозміщену кору, згинаючи її вгору.
Зазвичай під Бермудськими островами знаходиться нижня частина океанічної кори, а потім очікується, що це буде мантія. Але на Бермудських островах є інший шар, розташований під земною корою, усередині тектонічної плити, на якій вони розташовані", — говорить один з авторів дослідження Вільям Фрейзер з Інституту науки Карнегі.
Нагадаємо, ми більше не почуємо про Бермудський трикутник, вчені розгадали його таємницю. Божевілля навколо невеликого району в Саргасовому морі почалося ще в середині 20-го століття.