Античні вчені проти фейків: як древні мислителі відокремлювали брехню від фактів
Деякі ідеї стародавнього світу зараз здаються неправильними або навіть дивними, оскільки багато ранніх пояснень різко відрізняються від сучасного розуміння. Проте ці ранні спроби пояснити природу стосувалися викликів, які залишаються актуальними й сьогодні, особливо проблеми відокремлення надійної інформації від помилкових тверджень.
Грецький філософ Фалес з Мілета вірив, що Земля плаває на воді, а римський письменник Пліній Старший рекомендував такі засоби лікування від укусів змій, як органи тварин. Оскільки такі ідеї суперечать сучасній науці, стародавніх мислителів часто ігнорують, пише Phys.org.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Однак вчені в Греції та Римі стикалися з проблемами, які залишаються актуальними і сьогодні, зокрема з тим, як оцінювати докази та конкуруючі пояснення.
Спостережння
Спостереження відігравали центральну роль у стародавніх наукових працях. Багато ранніх текстів наголошували на важливості збору інформації перед формуванням висновків.
У праці з астрономії I століття н. е. римський автор Марк Манілій пояснював, що ранні астрономи покладалися на довгострокове вивчення неба. Він писав, що "Вони спостерігали за появою всього нічного неба і спостерігали, як кожна зірка повертається на своє початкове місце […], роблячи це неодноразово, вони накопичували свої знання".
Такий підхід заохочував шукати закономірності та перевіряти твердження за допомогою доказів. Стародавні вчені застерігали від прийняття тверджень, які не мали спостережуваної підтримки, що згодом стало основою пізніших наукових методів.
Думайте критично
Критичне мислення було ще одним основним принципом стародавньої науки. Автори часто закликали читачів перевіряти надійність інформації, навіть якщо вона походила з авторитетних джерел. Анонімний римський текст "Аетна", в якому йшлося про вулканічну активність, застерігав від довіри до тверджень інших авторів або популярної думки.
Автор радив порівнювати те, що їм розповідали, з безпосереднім чуттєвим досвідом і ratio, латинським терміном, що означає "розум". Такий наголос на оцінці свідчив про усвідомлення того, що помилки можуть легко поширюватися, навіть без навмисного обману.
Визнайте те, чого не знаєте
Стародавні вчені також наголошували на важливості визнання наших обмежень. Римський філософ Лукрецій у праці "Про природу речей" запропонував кілька пояснень сонячних затемнень:
- Місяць, проходить перед сонцем
- Якесь інше небесне тіло проходить перед сонцем
- Світло сонця чомусь тимчасово тьмяніє.
Лукрецій відкрито заявляв, що жодне з них не може бути підтверджене без додаткових доказів. Філософ зазначав, що було б "ненауково" виключати будь-яку з цих теорій лише заради того, щоб виглядати більш впевненим.
Його готовність прийняти невизначеність свідчила про розуміння того, що чесність може бути надійнішою за помилкову впевненість.
Наука є частиною культури
Наукові ідеї в давнину були тісно пов'язані з культурними віруваннями. Медичний текст з гіппократівської традиції під назвою "Про священну хворобу" стверджував, що епілепсія має фізичні, а не божественні причини. Однак інші лікарі продовжували пояснювати хворобу надприродними силами.
Ці розбіжності показали, що наукові пояснення формувалися під впливом соціальних цінностей і особистих переконань. Стародавні мислителі розуміли, що наука є частиною культури, і що переконання та цінності окремих персон матимуть значний вплив на інформацію, яку вони вважають правдивою.
Наука для всіх
Стародавні мислителі також вірили, що наукові знання є широко доступними. Марк Манілій писав, що ключовою вимогою для навчання є "сприйнятливий розум", що демонструвало важливість готовності вчитися, а не природного таланту. Автор "Аетни" висловив подібну думку, стверджуючи, що наука не залежить від виняткової інтелектуальної здібності.
ВажливоХоча повага до експертів мала значення, античні вчені заохочували розуміти, як формуються і перевіряються знання. Ці ідеї допомогли сформувати пізнішу наукову практику і залишаються корисними при оцінці інформації сьогодні.
Раніше Фокус писав про поховання часів палеоліту, яке здивувало вчених. Дослідники виявили, що померлий зазнав жорстокого нападу.
Також ми розповідали про незвичайний артефакт, який виявили у похованні епохи вікінгів. Археологи знайшли дерев'яне відро із зображенням, схожим на Будду.