Пам'ятник великій катастрофі, а не королю: історію найбільшого кургану Скандинавії потрібно переписати

Нове дослідження було проведено командою під керівництвом доктора Ларса Густавсена і засноване на технології LiDAR. Результати аналізу припускають, що найбільший курган Скандинавії Ракнехауген, імовірно, був побудований у відповідь на руйнівний зсув ґрунту, а не на честь високопоставленої особи, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Робота Густавсена заперечує давно усталене припущення про те, що найбільший скандинавський доісторичний курган був би збудований як похоронний пагорб для високопоставленої особи.

Традиційно кургани залізного віку розглядалися вченими як соціально-політичні прояви влади, які слугували похоронними пагорбами для еліти та впливових осіб. Однак проблема полягала в тому, що в Ракнехаугені не могли виявити свідоцтва поховання. Це, поряд з його незвичайною конструкцією, ставить під сумнів твердження про те, що цей курган є похоронним пагорбом.

Курган Ракнехаугене розташований приблизно за 40 км від Осло — спочатку його висота становила близько 15 метрів, а ширина — 77 метрів. Перші розкопки почалися тут у 1869 і 1870 роках антикваром Андерсоном Лоранжем, проте центральне поховання так і не було виявлено. Розкопки продовжилися в 1939 і 1940 роках під керівництвом Сігурда Гріга — на жаль, поховання також не було виявлено. Однак команда підтвердила незвичайну конструкцію кургану.

Відомо, що курган було зведено на старому полі, причому сама основа складалася з шару дерну, на який було покладено шари глини і піску, що чергуються, включно з невеликим обгорілим шаром, який містив фрагменти кремованих кісток. На цьому шарі будівельники спорудили піраміду з тонких, соснових дощок без кори, гілок, моху і піщаної глини.

Поверх цієї першої дерев'яної піраміди було покладено шар піску і глини, а потім було зведено другу дерев'яну конструкцію з більш важких шматків деревини і колод. Другий шар ґрунту покривав другу дерев'яну конструкцію, після чого було покладено останній шар деревини, який складався приблизно з 25 000 колод, що утворювали подобу намету, і запечатано кількома шарами піску і родючого ґрунту.

Пізніше Дагфін Скре провів остаточну переоцінку кургану, використавши радіовуглецевий аналіз. Вчений припустив, що будівництво почалося приблизно в 536-660 роках нашої ери. Він також оцінив, що для будівництва кургану знадобилося близько 450-600 осіб, а ще 30-60 осіб займалися постачанням деревини.

Скре з командою також провів аналіз кремованих останків і виявив, що вони належали людині у віці від 20-40 років, що дало змогу припустити, що курган дійсно був похованням. Однак подальше радіовуглецеве датування показало, що людина жила між 1391 і 1130 роками до нашої ери, за століття до спорудження кургану.

За словами доктора Густавсена, він сумнівався в інтерпретації кургану як поховання, а тому повів додатковий аналіз, використавши сканування LiDAR. Результати виявили стародавній зсув ґрунту завдовжки близько 3800 метрів, завширшки 20 метрів і заввишки близько 40 сантиметрів.

Цей зсув ґрунту спонукав учених детальніше вивчити вміст кургану, особливо дерев'яні конструкції. У результаті вчені дійшли висновку, що курган більше відповідає ритуальній споруді, а не високостатусному похованню.

Близькість Ракнехаугена до стародавнього зсуву ґрунту, його розташування на географічному кордоні між льодовиковою піщаною рівниною на півночі та багатими, родючими глинистими ґрунтами на півдні й заході, а також його утворення в період кліматичної нестабільності в Північній Європі можуть вказувати на те, що курган був створений у відповідь на катастрофічну подію.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що археологи дослідили доісторичний курган у Швеції.

Раніше Фокус писав про те, що вчені нарешті дізналися призначення цих структур.

Під час написання використовували матеріали Європейського журналу археології, PHYS.org.