Чорна, липка та цінна: цю субстанцію використовували в медицині неандертальці (фото)
Вчені вже давно знають, що неандертальці використовували березовий дьоготь як міцний клей для кріплення кам’яних знарядь до ручок. Нові дослідження свідчать, що ця темна речовина могла мати й інше призначення: допомагати боротися з інфекціями.
У новому дослідженні вивчалося, чи має березовий дьоготь, виготовлений за методами, доступними неандертальцям, антибактеріальні властивості. Дослідження очолював археолог Тьяарк Сімссен з Кельнського університету в Німеччині.
Вчений зазначив, що деякі корінні спільноти, зокрема мікмаки у Східній Канаді, використовують екстракти березового дьогтю як лікувальні речовини, оскільки вони здатні обмежувати активність мікроорганізмів.
Щоб дослідити цю можливість, дослідники зібрали кору сріблястої та пухнастої берези — двох видів, поширених у Європі в пізньому плейстоцені. Команда отримала дьогть, використовуючи три методи: дистиляцію в олов’яному посуді, дистиляцію у піднятій глиняній конструкції та метод конденсації.
Отримані зразки дьогтю протестували на двох добре відомих бактеріях: Staphylococcus aureus, грампозитивну бактерію, яка пов'язана зі шкірними інфекціями, та Escherichia coli, грамнегативну бактерію, що зазвичай зустрічається в травному тракті.
Результати показали, що жоден із зразків дьогтю не вплинув на E. coli. Однак дьогть, виготовлений із білої берези у піднятій глиняній конструкції, проявив найсильніший антибактеріальний ефект проти S. aureus. Дьоготь, виготовлений з пухнастої берези методом конденсації, не мав впливу на жодний із видів бактерій.
Дослідники вважають, що різні результати можуть бути пов'язані зі структурою самих бактерій. За словами Сіемссена, зовнішня мембрана, що оточує E. coli, діє як захисний бар'єр, знижуючи ефективність антимікробних сполук дьогтю.
Команда також провела окремий експеримент із використанням паперової берези (Betula papyrifera) та отримала дьоготь у безкисневому середовищі. Ця версія діяла як антибіотик широкого спектра дії та була ефективною як проти грампозитивних, так і проти грамнегативних бактерій. Сіемссен пояснив: "Тож на даний момент ми вважаємо, що вплив кисню має певний стосунок до ефективності дьогтю як антибіотика".
Дослідження також висвітлило проблему, з якою стикаються археологи. Органічні матеріали, такі як рослинні екстракти, кора та смоли, часто швидко розкладаються і можуть не зберегтися до нашого часу. Умови ґрунту, температура та інші екологічні фактори можуть додатково впливати на збереження, що ускладнює точне визначення того, як стародавні люди використовували ці матеріали.
Не всі експерти переконані, що ці знахідки доводять медичне використання. Елла Бін, антропологиня з Академічного коледжу Оно, заявила, що хоча березова кора має антимікробні властивості і неандертальці виготовляли з неї дьоготь, це "не означає, що вони використовували її в медичних цілях".
Інші оцінюють ці докази більш позитивно. Ендрю Соренсен з Лейденського університету вважає, що неандертальці, ймовірно, з часом визнали кілька способів використання цього матеріалу. Як він висловився: "Неможливо так довго мати справу з таким матеріалом, не з’ясувавши зрештою всіх способів його корисного застосування!"
Які наукові теми вам цікаво читати?
Це дослідження додає ще одну деталь до картини знань та навичок неандертальців, яка поступово доповнюється. Чи регулярно використовували березову смолу як ліки, залишається невідомим, але знахідки свідчать про те, що ці стародавні люди, можливо, розуміли практичну цінність природних матеріалів краще, ніж вважалося раніше.
Під час написання цього матеріалу використано матеріали Refractor, PLOS One, Wikipedia.