Рік зачинених дверей. Через пандемію українці стали більше вчитися і менше займатися сексом

карантин, локдаун, COVID-19
Фото: Getty Images

Рівно рік тому, у березні 2020-го, в країні ввели перші карантинні обмеження, пов'язані з CОVID-19.

17 березня 2020 року я чекала гостей з Нью-Йорка. Друзі, які прилетіли у справах до Європи, обіцяли відвідати мене в Києві перед поверненням у Західну півкулю. Зустріч цю ми планували давно і чекали з нетерпінням. У людей, котрі живуть по різні боки Атлантики, не так вже й багато буває можливостей побачитися, а тут такий випадок.

Довго обговорювали, де і як зустрінемося. Спочатку друзі хором ратували за те, щоб разом провести кілька днів у Римі, за півтора місяці взяли туди квитки і забронювали квартиру в центрі. Втім, цю бронь скасували ще в лютому, після того як кількість підтверджених випадків COVID-19 в Італії за одну добу зросла з двох до 700.

Вирішили, що найбезпечніше буде, якщо вони просто відвідають мене в Києві, проте 16 березня, напередодні передбачуваного візиту, у телефонній трубці зазвучали їхні перелякані голоси. У той день уряд України вирішив обмежити вʼїзд на нашу територію іноземців, і наступного дня країна закрилася.

Гості дісталися до мене тільки в липні. Київ здався їм неймовірно пожвавленим порівняно з пустельним Нью-Йорком. Один з друзів вимовив фразу, від якої вибухнув мені мозок: "Ми завжди вважали, що живемо в найвільнішій країні і дуже цим пишалися. А тепер раптом виявилося, що все не так. Тепер у найвільнішій країні живеш саме ти".

Усвідомлення того, що на практиці в українців набагато більше свободи дій, ніж у жителів держав, що перш вважалися оплотом демократії, стало однією з найсерйозніших кореневих змін, що відбулися зі мною і з більшістю моїх знайомих за рік карантину.

Батьківський час

Ще одну несподівану кореневу зміну пандемія привнесла в життя тих сімей, де ростуть діти шкільного або передшкільного віку.

"Карантин зробив маленьку революцію в наших відносинах, — каже Анна Гутман, засновниця освітнього ресурсу для батьків Damama, мама двох синів. — Ніколи раніше ми, батьки, не проводили стільки часу наодинці зі своїми дітьми. Садки, няні, майданчики і школи рятували нас від цієї складної ноші — бути батьками тут і зараз. Нарешті нам довелося зустрітися з цим страхом лицем до лиця.

Багато наших читачів і підписників писали нам, що ніколи раніше так тепло і душевно не проводили час всією сімʼєю. З антресолей спустилися на підлогу гри. У хід пішли вироби з паперу та спільне приготування пельменів і пирогів. Мами і тати використовували будь-які методи, щоб зайняти своїх дітей чим-небудь, крім гаджетів. Адже діти і так весь день були змушені проводити біля компʼютерів і смартфонів, навчаючись онлайн. Коли карантин нарешті скасували і діти повинні були йти в школу, мій молодший син підійшов до мене ввечері напередодні першого офлайн-навчального дня і сказав: "Мамо, я не хочу йти в школу. Тому що ми знову будемо мало часу проводити з тобою".

Пануюча в суспільстві атмосфера підвищеної тривожності послаблює сексуальне бажання

психіатр, сексолог
Олександр Іванов

Жорсткий карантин каталізував розвиток сервісів онлайн-навчання для дітей і дорослих. Кількість вебінарів, інтерактивних курсів, навчальних блогів та інших навчальних програм з різними умовами онлайн-доступу, що виникли в карантинний рік, зашкалює. Почасти це пояснюється тим, що безліч фахівців з різних сфер, які залишилися без роботи через карантин, визнали створення таких курсів одним з небагатьох все ще доступних способів застосувати і монетизувати свої знання. Далеко не всі ці проекти дожили до кінця 2020-го. Однак завдяки локдаунам коло споживачів таких освітніх продуктів помітно розширилося. Люди, які ніколи раніше не замислювалися про те, чи варто їм вчитися онлайн, пробували робити це від нудьги або за потребою.

Нове мислення

Реактивний розвиток дистанційних сервісів став загальним місцем для більшості споживчих ринків. Поширені способи покупки товарів і послуг виявилися найочевиднішим, але далеко не єдиним прикладом змін у шаблонах поведінки. Компанії, котрі припинили діяльність під час локдауну, перебудували бізнес-процеси так, щоб обходитися без офісів і мінімізувати необхідність в офлайн-зустрічах. Там, де нові організаційні рішення ефективні, не було сенсу відмовлятися від них після помʼякшення карантинного режиму. На дистанційці звичні поняття про начальника, підлеглих, відділи і робочі колективи розмиваються і класичні прийоми кадрового управління втрачають ефективність.

коронавірус, карантин, локдаун в Україні — інфографіка
Яким був для України рік карантину?
Фото: Getty Images, Людмила Лисак (інфографіка)

Директор медичного центру "Доктор Харків" Олександр Золотарьов зауважує, що багато його пацієнтів саме у 2020 році вирішили вести здоровий спосіб життя. Атмосфера тривожності і боязнь захворіти з одного боку змусили їх виробити корисні звички, з іншого — посилили ризики виникнення депресії.

"Люди, які довгий час перебували в ізоляції, зберігають соціальну дистанцію і тоді, коли ніхто цього від них не вимагає. Подібна поведінка часто супроводжується деякими проявами депресії, — каже Олександр Золотарьов. — Втім, є і позитивний тренд — переоцінка цінностей, актуалізація питань ментальної гігієни. Дехто зараз намагається навести порядок у власних головах: перестати переживати про те, чого не можуть змінити, і спрямувати зусилля на те, що від них справді залежить".

Мінімум сексу

Період вимушеної підтримки соціальної дистанції позначився на практиці звичайного людського спілкування. Хтось відкрив у собі інтроверта і зрозумів, що раніше сильно переоцінював власну потребу в соціальних звʼязках. Хтось, навпаки, знудьгувався за багатолюдністю і перестав шукати усамітнення, оскільки його було занадто багато. Відносини, які пройшли випробування карантином, стали ще міцнішими. Це стосується дружніх і родинних звʼязків. З подружніми і любовними справа йде складніше. Психіатр і сексолог Олександр Іванов акцентує увагу на тому, що одним з негативних наслідків пандемії коронавірусу стало зниження лібідо у великої кількості чоловіків і жінок.

"З одного боку, пануюча в суспільстві атмосфера підвищеної тривожності послаблює сексуальне бажання, з іншого — деякі пацієнти, які перенесли коронавірус, отримують зниження лібідо як один з довгострокових наслідків їхньої хвороби, — каже психіатр. — До сексологів звертаються менше 1% тих, у кого виявляються проблеми в інтимній сфері. При збереженні нинішніх тенденцій у світі взагалі стане набагато менше сексу".

Олександр Іванов зізнається, що у 2020 і 2021 роках пацієнтів у нього виявилося більше, ніж будь-коли раніше. У багатьох проявляються ознаки депресії, часом запущеної. Через депресію люди втрачають здатність радіти навіть тоді, коли для цього є обʼєктивні причини. Успішні і навіть багаті чоловіки, благополучні і реалізовані в сімʼї жінки не можуть отримати задоволення від того, чим володіють.

Якщо врахувати, що до психіатрів звертається в середньому 1,8% від загального числа людей, котрі страждають порушеннями психіки, можна тільки здогадуватися про реальні масштаби проблеми. Багато пацієнтів Іванова зізнаються в тому, що погіршення їхнього стану почалося в березні 2020-го.

"Під час пандемії люди пахнуть страхом, бояться ходити на роботу, тому що там можна заразитися, бояться, що їх звільнять і вони позбудуться засобів до існування, зараз всі говорять про вакцинацію, але навіть ці новини для більшості стають не проблиском надії, а джерелом нових страхів".