Ні каплі. Чому Україна скоро зіткнеться з дефіцитом питної води

забруднення річок в Україні, екологія в Україні
Фото: Getty Images

За прогнозами Інституту водних проблем і меліорації, через 30 років Україні доведеться імпортувати питну воду. Фокус з'ясував, чому країні загрожує дефіцит найважливішого природного ресурсу.

За даними ООН, понад чверть жителів Землі — 2,2 млрд осіб — не мають доступу до безпечної питної води. До 2050 року до 5,7 млрд житимуть в районах, де мінімум один місяць у році буде відчуватися нестача прісної води. Якщо зараз не вжити серйозних заходів, до 2040 року глобальний попит на воду може збільшитися більш ніж на 50%, у той час як попит на енергетичні ресурси — приблизно на 25%.

Винні клімат і людина

Дослідники називають кілька причин дефіциту прісної води. Найголовніша — глобальне потепління, яке посилюється викидами в атмосферу парникових газів. Про проблему говорять багато років, але вирішити її не вдається. Саме в Україні одна з причин дефіциту — вирубка лісів. Коренева система дерев — природний накопичувач вологи. Коли відбувається вирубування, річки йдуть під землю. Але, мабуть, найсерйозніша проблема — забруднення водойм. Вони заростають, якщо в них змиваються добрива з полів і зливається велика кількість стічних вод, що містять біогенні елементи: неочищені або недостатньо очищені господарсько-побутові стоки.

За перші два місяці 2021 року через річку Тису в Угорщину потрапило 1,5 тис. кубометрів відходів українського та румунського походження

"Практика показує, що порушення природоохоронного законодавства в сфері водних ресурсів — у списку найчастіших, які фіксує Державна екологічна інспекція. У 2020 році таких порушень було майже 5 тис., найбільше — в Дніпропетровській, Вінницькій і Кіровоградській областях. Держекоінспекція нарахувала збитки екології на суму майже 200 млн грн, щодо 117 випадків ми передали матеріали в правоохоронні органи і сподіваємося, що будуть порушені кримінальні виробництва", — розповідає Фокусу Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України.

Річки сміття

У країні безліч підприємств забруднюють водойми.

"Один з обурливих випадків — ДП "Кривбасшахтозакриття" без дозволу на спеціальне водокористування здійснило скид забруднювальних речовин у річку Інгулець, — наводить приклад Андрій Мальований. — У воді містилися високі концентрації брому, йоду, натрію, калію і магнію, а потім люди використовували її для пиття і зрошення полів. За позовом держекоінспекції суд зобов'язав підприємство компенсувати збитки, завдані навколишньому середовищу, на суму 2,5 млн грн".

Крім підприємств промисловості й енергетики основними забруднювачами є водоканали великих міст країни. У водойми потрапляють нафтопродукти, феноли, органічні речовини, сполуки азоту та важкі метали. У річках Західний Буг, Полтва, Кальчик, Кальміус, Бахмут, Лугань вміст цих речовин перевищує гранично допустимі концентрації. Найбільш критична ситуація склалася в Дніпропетровській і Донецькій областях.

Важливо
Немає чим дихати. За рік Україна втратила 17 позицій у світовому рейтингу якості повітря
Немає чим дихати. За рік Україна втратила 17 позицій у світовому рейтингу якості повітря

"Річкову воду також забруднюють фосфати, які є майже у всій побутової хімії. Аграрні господарства відкривають береги річок, туди змивається частина добрив і гербіцидів, — говорить глава Держекоінспекції. — Нерідко прибережні зони захаращені звалищами, сміття потрапляє в річки, де потім формуються сміттєві затори. У Карпатському регіоні це вже набуло масштабів катастрофи і провокує міжнародні скандали. За перші два місяці 2021 року через річку Тису в Угорщину потрапило 1,5 тис. кубометрів відходів українського та румунського походження".

На думку Андрія Мальованого, для захисту водойм необхідна модернізація водопровідних і каналізаційних мереж, очисних споруд, розчищення великих і малих річок від сміття та перешкоджання їх обміління. Але це тривалий процес. Для початку непогано б посилити відповідальність місцевої влади та істотно збільшити штрафи. Сьогодні вони мізерні, наприклад, за забруднення водойм — 119 грн. Законопроект №2765, який передбачає збільшення штрафів на суму від 1 700 грн, ухвалений лише в першому читанні.

Свердловина не врятує

"Мене дефіцит води не торкнеться, у мене своя свердловина", — так думають тисячі українців. Але буріння свердловин — ще одна причина виснаження підземних водних горизонтів, десятки тисяч жителів сільської місцевості зіткнулися з тим, що вода пішла.

"У нас немає контролю за бурінням свердловин, кожен робить що хоче на своїй ділянці землі", — говорить Олександр Коваль, екоактивіст.

Важливо
Жити можна, але не всюди. Що розповів екологічний рейтинг областей України 2021

За словами Андрія Неліпи, заступника голови громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів, у міністерстві створена робоча група з підготовки Водної стратегії. Вона повинна врегулювати всі проблемні питання у цій сфері на загальнодержавному рівні та визначити порядок дій на найближчі 30 років. Крім того, 9 квітня Мінекології надало на розгляд Кабміну проект змін "Технічного регламенту мийних засобів". Документ передбачає внесення кардинальних змін у виробництво й імпорт фосфоровмісної побутової хімії. "Це результат зусиль небайдужої громадськості та експертних кіл, які діють завдяки допомозі та впливу Євросоюзу й міжнародних проектів. Якби не це, влада б до сих пір розводила руками", — упевнений Неліпа.

Українці розуміють, що нестача водних ресурсів — величезний виклик для країни. Андрій Мальований, посилаючись на результати соцопитування Інституту Горшеніна, каже, що більше половини громадян вважають забруднення водойм і дефіцит питної води головною екологічною проблемою країни. І вирішувати її треба комплексно, задіюючи всі можливості держави і бізнесу, а також громадські ініціативи.