Жити можна, але не всюди. Що розповів екологічний рейтинг областей України 2021

Як і в попередні роки, під час підготовки рейтингу ми зіткнулися з головною проблемою — відсутністю оперативної інформації. Повноцінного екологічного моніторингу в режимі реального часу в Україні досі немає. Крім того, як і раніше у відкритому доступі відсутні дані про якість питної води та забруднення ґрунтів. Дані про якість повітря, відходи, забруднення річок неочищеними стоками довго обробляються, щоб зрештою увійти в звіти Держстату. Зараз за більшістю критеріїв наших оцінок доступна інформація лише за 2019 рік, її ми й використовували.

Результати підрахунків великих сюрпризів не принесли. Як і раніше екологічна ситуація на правобережній Україні значно краща, ніж на лівому березі Дніпра. Це легко пояснюється концентрацією заводів-гігантів у південно-східних областях. У той же час і на заході країни не все гладко. Наприклад, забруднення повітря в Івано-Франківській області підкосило результати регіону, майже половина якого розташована в чистих Карпатах. А показники скидання забруднених стічних вод знизили позицію в рейтингу Львівської області.

Цього разу ми вирішили виділити як окрему адміністративну одиницю Київ, і за нашими підрахунками виходить, що столиця — найбрудніше місто в країні. Лідером рейтингу знову стала Чернівецька область. До першої трійки також увійшли Житомирська область і Закарпаття. Антилідер — Київ, Дніпропетровська та Донецька області.

Зображення таблиці з журналу можна побачити тут.

Принцип нарахування балів для рейтингу екологічного стану

Під час складання рейтингу ми скористалися відкритими даними Держстату, Національного інституту раку, а також Кабінету міністрів України. У дослідженні брали участь всі регіони України, окрім окупованих територій, максимум кожен регіон міг набрати 50 балів.

До 10 балів — за стан повітря: чим менше викидів, тим вищий бал. Ми також проаналізували статистику Держстату щодо зниження або зростання обсягу промислових викидів в атмосферу в 2019 році порівняно з 2014-м, щоб визначити динаміку змін. За цей показник регіон міг отримати максимум 5 балів.

Ще 10 балів — за рівень утворення небезпечних відходів I-III класів небезпеки: чим менше відходів, тим вищий бал. До 5 балів можна було отримати за загальний обсяг утворення відходів, враховуючи побутові. Також 10 балів кожен регіон міг отримати за рівень викиду забруднених вод.

До 10 балів області отримували за показник, який побічно характеризує стан навколишнього середовища, — кількість виявлених онкологічних захворювань. Для обчислення середніх значень ми взяли статистику Національного інституту раку про кількість виявлених у 2019 році хворих і відомості про чисельність населення, якими оперує Держстат.

Щоб вивести реалістичні показники, у випадку з Донецькою та Луганською областями ми використовували оцінку реальної чисельності населення, підготовлену Кабміном у 2020 році, — вона майже вдвічі нижча, ніж дані Держстату. І все одно показники захворюваності в Луганській області виявилися несподівано низькими. Ми припускаємо, що поясненням може бути те, що багато промислових міст області залишилися по той бік лінії розмежування, а на підконтрольній території більше сільських, чистіших регіонів. Цілком можливо також, що в прифронтових районах є проблеми з діагностикою злоякісних новоутворень.

Чернівецька область — 1 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 1

якість повітря

Чернівецька область стабільно потрапляє в лідери екологічного рейтингу за показниками якості повітря, при цьому рівень забруднення знижується. Згідно з даними місцевої облдержадміністрації, у 2019 році в атмосферу викинуто 2,4 тис. т забруднювальних речовин, для порівняння, роком раніше було 2,7 тис. т. Це пояснюється зокрема тим, що більш ніж удвічі скоротилася кількість субʼєктів підприємницької діяльності, які мають дозвіл на викиди забруднювальних речовин в атмосферу: з 412 в 2018-му до 184 — у 2019 році.

висадка лісу

Минулого року місцеві громади почали реалізовувати плани щодо відновлення лісів. Наприклад, у Сторожинецькому районі висадили 1 тис. ялин, у перспективі — висадка ще майже 10 тис. саджанців.

сортування сміття

Також в області активно просувають ідею сортування сміття. Щороку зростає кількість населених пунктів, в яких впроваджується система роздільного збору побутових відходів. Набуває популярності рух активістів, які називають себе екорейдерами. Вони очищають вулиці від сміття.

забруднення річок

Серед головних проблем регіону — вирубка лісів і забруднення річок стічними водами. Плюс до всього в 2020 році спливла на поверхню одна з давніх екологічних проблем області — сміттєві звалища, що знаходяться в небезпечній близькості до водойм. Через повені два звалища Новоселицького району частково змило, сміття потрапило в річки. Усього в Чернівецькій області вісім звалищ, які можуть бути підтоплені під час паводків.

Житомирська область — 2 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 8

якість води

У 2020 році в області розгорівся неабиякий екологічний скандал. Державна екологічна інспекція встановила, що очисні споруди та каналізація міста Коростишева перебували в напівзруйнованому стані. Екологи також виявили порушення експлуатаційних норм, встановлених для таких систем. Інспекція виявила 18 грубих порушень, зокрема — значне перевищення максимально допустимих обсягів викидів, передбачених дозволом на спеціальне водокористування для міського водоканалу.

забруднення повітря

Так, водоканал Коростишева опинився на третьому місці в рейтингу головних забруднювачів водних ресурсів області. Втім, пальму першості в цьому змаганні впевнено тримають інші підприємства. На першому місці ТОВ "КЕС" міста Бердичева, на другому — домоуправління №3 військової частини, квартира в смт Озерне. За забрудненням повітря лідирують Бердичівське управління магістральних газопроводів, філія Житомирського заводу ізоляційних матеріалів "ОБІО", виробник сантехніки "Церсаніт Інвест" і деревообробне підприємство "Коростенський завод МДФ".

Закарпатська область — 3 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 3

захист лісу від вирубки

У 2020 році в активістів природоохоронного руху Закарпатської області було що відсвяткувати. Ось уже багато років одне з їхніх пріоритетних завдань — захист багатовікових карпатських лісів. Проблема в тому, що, з точки зору активістів, ці ліси — вкрай важливий складник екосистеми, а з точки зору лісозаготівельників, — джерело цінних і рідкісних порід деревини, ринкова вартість якої на міжнародних ринках зростає з кожним роком. Місцеві екологи багато років вимагають розширення природно-заповідного фонду, стверджуючи, що для вирубки все ще доступна велика територія, на якій ростуть цінні дерева, які потребують захисту. У 2020 році лісова заповідна зона Закарпатської області збільшилася на 880,3 га.

забруднення ґрунту

В цілому екологічна ситуація в Закарпатті краща, ніж у багатьох інших регіонах України. Однак вирубка лісів — не єдина проблема. Серйозні побоювання викликає ерозія ґрунтового покриву на гірських схилах. З нею повʼязані ризики виникнення зсувів та інших небезпечних для жителів Закарпаття явищ. Ще одна проблема — хімічне та біологічне забруднення поверхневих водойм басейнів великих річок.

Волинська область — 4 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 6

вироблення енергії

У минулому році у Волинській області в промислових масштабах почали вирощувати енергетичну лозу — рослинна сировина для низьковуглецевої енергетики. У Західній Європі виробництво твердого палива для вироблення теплової та електричної енергії давно визнане одним із найбільш екологічних напрямків розвитку енергетичної галузі. У Польщі під плантації енерголози відведено 6 тис. га, у Швейцарії — 20 тис. га. Єдиний потенційно шкідливий викид в атмосферу під час такого виробництва енергії — вуглекислий газ, але і його акумулюють рослини в період зростання. Власне, енергетична лоза — модна західна назва рослини, яка в наших краях відома як верба і до недавнього часу вважалася марною.

якість повітря

Рівень забруднення повітря у Волинській області традиційно невисокий. Він завжди трохи вищий в Луцьку, Ковелі, Нововолинську і Володимирі-Волинському та нижче в сільській місцевості. Найнижчі показники забруднення зазвичай в районі населених пунктів Шацьк, Камінь-Каширський та Іваничі. За оцінками місцевих активістів природоохоронного руху, головні забруднювачі навколишнього середовища у Волинській області — підприємства енергетичної галузі, тож перспектива використання поновлюваного екологічного енергоресурсу має для регіону стратегічне значення.

Рівненська область — 5 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 2

видобуток бурштину

Більше року в Україні діє закон, покликаний регулювати видобуток бурштину. Нові правила передбачають видачу єдиних дозволів на розробку бурштинових родовищ терміном на пʼять років. Проте нелегальний видобуток на півночі Рівненської області не припинився. У 2020 році правоохоронці вилучили майже 3 т сонячного каменю, прокуратура відкрила 335 проваджень за фактами незаконного видобутку і збуту бурштину. Влітку в Рівному відбувся перший аукціон із продажу спецдозволів на розробку бурштинових родовищ. За словами Інни Мулявко, прес-секретарки місцевої громадської організації "Екоклуб", які перемогли на торгах компанії "Бурпром" і "Кністер груп" так і не почали роботу через протидію нелегальних старателів.

якість води

У Рівненській області продовжує погіршуватися якість води у водоймах, кажуть в організації. Причиною забруднення річок Стир, Іква, Бережанка, Горинь та інших стають неочищені скиди стічних вод підприємств регіону, міських очисних споруд та домогосподарств. 31 грудня 2020 року Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів затвердило сучасні програми моніторингу поверхневих і морських вод. "Сподіваємося, що це допоможе виявляти і жорсткіше реагувати на порушення, а також притягувати винних до відповідальності", — зазначає Мулявко.

будівництво деревообробного заводу

Ще одна причина для тривоги в екоактивістів — початок будівництва деревообробного заводу Kronospan у селі Городок у 12 км від Рівного. Підприємство планує переробляти 3,3 млн куб. м деревини. За інформацією "Екоклубу", викиди формальдегіду складуть 11 т щорічно. Унаслідок діяльності заводу концентрація канцерогену перевищить допустимий рівень в пʼять разів, підкреслюють активісти.

Хмельницька область — 6 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 10

якість повітря

Обробивши статистичні дані за 2019 рік, Хмельницький обласний центр із гідрометеорології дійшов висновку, що в області покращується якість повітря: забруднювальних речовин в атмосферу було викинуто на 1,75 тис. т менше, ніж в 2018-му. Основними джерелами забруднення, як і раніше, залишаються цементний завод, картонно-паперова фабрика, цукровий завод і транспорт. Також на якість повітря впливають недоліки пилогазоочисного обладнання на джерелах викидів.

При цьому в області активно розвивають використання поновлюваних джерел енергії. До початку 2020 року в регіоні діяли 32 малі гідроелектростанції і 36 сонячних електростанцій. Ще 16 обʼєктів сонячної енергетики ввели в експлуатацію протягом минулого року.

забруднення ґрунту

Незважаючи на те що Хмельницька область — лідер країни за кількістю сертифікованих земель для виробництва органічної продукції, тут їх більше 12 тис. га, для регіону все ще властива проблема використання агрохімікатів. Крім того, на території області досі зберігається радянська спадщина — понад 250 т відпрацьованих сільськогосподарських хімікатів.

Луганська область — 7 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 4

лісові пожежі

У 2020 році серйозні проблеми Луганщині принесли численні лісові пожежі: у зоні лиха опинилися 32 населені пункти, загинули 11 людей, значно пошкоджені ліси поблизу лінії розмежування. За попередніми підрахунками Романа Абрамовського, міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів, збитків завдано на мільярди гривень. Однак до остаточної оцінки збитків від пожеж на Луганщині далеко, оскільки Верховна Рада лише на початку грудня створила тимчасову слідчу комісію у цій справі.

промислове підприємство

Постійної шкоди навколишньому середовищу регіону завдають промислові підприємства, наприклад Луганська ТЕС, хімічний завод "Сєвєродонецький Азот", вугільні підприємства Лисичанська та Первомайська. Погіршують екологічну ситуацію заводи, що працюють на непідконтрольній Україні території.

За словами Владислава Антипова, генерального директора Центру екології та розвитку нових технологій, епідемія COVID-19 загострила давні проблеми.

"Попит на українську продукцію падає як на внутрішніх, так і на світових ринках. Залишившись без ресурсів, промислові підприємства не мають можливості реалізовувати екологічні програми, а органи влади — ефективно керувати ризиками", — говорить Антипов. За його словами, місцева влада не має реальних важелів для зменшення шкоди на навколишнє середовище від промисловості. "Усі дозвільні документи для великих підприємств видають в Києві. Наглядові органи — наприклад, обласна екологічна інспекція — також підкоряються центральної влади", — підкреслює експерт.

Київська область — 8 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 9

пожежі в Чорнобильській зоні

У 2020 році на Київщині ледь не трапилася техногенна катастрофа — через масштабні пожежі в Чорнобильській зоні відчуження. За оцінкою Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж, вогонь поширився на площі 27 тис. га. Головна загроза була в тому, що пожежа впритул наблизилася до найнебезпечніших ділянок зони.

"Вогнища відкритого вогню фіксували в безпосередній близькості від відкритого розподільчого пристрою і майданчика тимчасового складування технологічних матеріалів", — зазначає Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги. За її словами, це спонукало лісові господарства області вжити комплекс заходів для попередження пожеж у лісах.

забруднення ґрунту

Хронічною проблемою Київщини залишаються відходи — як побутові, так і небезпечні. В області накопичено майже 300 тис. т пестицидів, які зберігаються в десяти районах, зокрема на території зони відчуження. До них додалися медичні відходи. Зокрема, у квітні СБУ відкрила кримінальне провадження щодо фірми, яка зобовʼязана була їх утилізувати, але замість цього більше 4 тис. т потенційно заражених відходів з інфекційних лікарень Києва вивезли на звичайні полігони ТПВ.

Вінницька область — 9-10 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 7

промислове підприємство

Офіційні дані моніторингу шкідливих викидів в області за підсумками 2020 року поки не опубліковані, однак місцеві активісти очікують, що зафіксований рівень забруднення буде нижчим, ніж в 2019-му. Головними забруднювачами в області традиційно є сільськогосподарські підприємства, лісгосп, рибгосп і переробна промисловість. 2020-й позначений зниженням сільгоспвиробництва, а також оборотів цукрових заводів. Виробництво цукру порівняно з 2019 роком знизилося майже в шість разів (з 120 тис. т до 22 тис. т). Утім, це зниження викликане причинами, що не стосуються природоохоронного руху, і велика ймовірність того, що в 2021-му обсяги виробництва відновляться, а разом із ними викидів побільшає.

захист рідкісних видів птахів

У минулому році підставою для гордості вінницьких екологів став запуск обласної програми спостереження і захисту рідкісних видів птахів, які гніздяться в ботанічному заказнику "Лядівський" та на частині території ландшафтного парку "Дністер". На сьогодні в області налічується 11 природних обʼєктів, які входять до загальноєвропейського охоронного списку "Смарагдова мережа". Це список охоронюваних територій, недоторканність яких має принципове значення для збереження різноманіття видів флори і фауни.

Чернігівська область — 9-10 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 5

промислове підприємство

Головними забруднювачами Чернігівської області залишаються ТЕЦ і водоканал. За даними департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації, викиди забруднювальних речовин в атмосферу від теплоелектроцентралі з кожним роком зменшуються. Але повʼязано це не з поліпшенням систем очищення, а зі скороченням виробництва електроенергії. Чернігівводоканал у 2019 році скинув у річку Білоус майже 15 млн куб. м зворотних вод, з яких 12 млн — недостатньо очищені. Ці показники порівняно з 2018-м майже не змінилися.

забруднення ґрунту

Екологічні проблеми все ті ж, з них головні — забруднений пестицидами ґрунт і неналежні умови зберігання хімікатів. На початку 2020 року за підсумками перевірки відомих 53 місць зберігання виявили 276 т хімічних речовин, роком раніше їх налічувалося 284 т. Куди поділися 8 т непридатних пестицидів, перевіряльники встановити не змогли. За твердженням співробітників держекоінспекції регіону, знайти власників складських приміщень майже нереально, охороною складів ніхто не займається, через це вони руйнуються, іноді горять.

Одеська область — 11-12 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 14

несанкціоновані звалища

Незважаючи на те що Одеська область найбільша за площею в Україні, тут одні з найнижчих статистичних показників за кількістю відходів I-IV класів небезпеки. На думку Владислава Балінського, голови громадської організації "Зелений лист", це повʼязано з тим, що в статистику не потрапляють дані про несанкціоновані звалища, яких із кожним роком стає більше.

"Одеський регіон повністю провалив впровадження нового природоохоронного законодавства, зокрема, з управління відходами", — підкреслює екоактивіст. У багатьох районах області не завершена паспортизація територіальних громад, зокрема немає інформації щодо полігонів відходів. Через це їх показники не враховані в загальній статистиці.

У 2020 році до Одеси була прикута особлива увага в звʼязку із затонулим біля міського узбережжя танкером "Делфі". Евакуація судна розтягнулася майже на рік, за цей час кілька разів відбувався витік нафтопродуктів в акваторію Чорного моря. Проте серйозних наслідків для екології уникли — завдяки тому що судно було порожнім, все обмежилося локальним забрудненням.

злив стоків у водойми

Тим часом у регіоні, за словами екологів, існують більш глобальні проблеми, яким практично не приділяють уваги. Останнім часом значно погіршилася ситуація з гідрохімічними станом водних обʼєктів через цвітіння фітопланктону. Одна з причин — злив стоків у водойми. Наприклад, основний забруднювач Хаджибейського лиману — "Інфоксводоканал". У 2020-му екологічна інспекція притягнула підприємство до відповідальності за порушення Водного кодексу України. На погіршення ситуації також впливають кліматичні зміни, тому цвітіння триває навіть в осінньо-зимовий період, чого раніше не спостерігалося. При цьому, як доводять дослідження, виділяються токсини дуже небезпечні, вони навіть можуть призвести до загибелі людей.

Черкаська область — 11-12 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 11

хімічна промисловість

Повітря в Черкаській області стало трохи чистішим завдяки тому, що великі підприємства, такі як "Черкаське хімволокно" та Черкаська ТЕЦ, скоротили використання вугілля. Крім цього з початку 2021 року поблизу міста Камʼянка норвезька компанія Scatec Soilar ASA запустила сонячну електростанцію. Це дозволить скоротити викиди вуглекислого газу більш ніж на 15 тис. т. Однак на якість повітря вплинули пожежі: у 2020 році в Черкаській області не раз горіли торфовища.

якість води

Однією з головних екологічних проблем регіону залишається забруднення водойм. Устаткування більшості очисних споруд застаріле та малоефективне, тому нормативи скидання забруднювальних речовин постійно порушуються.

З позитивних прикладів — наприкінці 2020-го влада області погодила проект створення національного природного парку "Холодний Яр" площею майже 7 тис. га.

Херсонська область — 13 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 21

асфальтний завод

Екоактивісти кажуть, що в 2020 році екологічні проблеми Херсонської області не вирішувалися. У Херсоні так само продовжує працювати асфальтний завод, розташований поруч із річкою та житловими будинками. Численні скарги мешканців, протести і навіть блокування роботи заводу ніяк не вплинули на міську раду, яка не стала відкликати дозвіл на ведення діяльності. За словами Юлії Тищенко, керівниці Центру екологічної інформації Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки, у 2019 році підприємство взагалі запустили без установки фільтрів.

якість повітря

У 2020-му почалося будівництво мережі громадського моніторингу повітря. Перша станція запрацювала в жовтні в Херсоні, зараз до установки готують другий датчик.

сортування сміття

У селі Скадовка запустили станцію сортування сміття, але при цьому в області припинили збір відпрацьованих батарейок та акумуляторів. Ця ініціатива кілька років трималася лише на ресурсах ентузіастів, не отримавши підтримки місцевої влади, їм довелося призупинити свою діяльність.

злив стоків у водойми

Стан басейну річки Дніпро, як і раніше, залишає бажати кращого. У серпні в Дніпровсько-Бузькому лимані зафіксували масову загибель риби, причиною стало скидання неочищених стоків. На зміну клімату регіону впливають неконтрольована вирубка лісів і підпали плавнів. У 2020 році в області пройшлися кілька смерчів, останній, вересневий, завдав збитків на 4 млн грн.

Тернопільська область — 14-15 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 13

вилов риби

Тернопільщина вважається одним із найбільш сприятливих в екологічному плані регіонів через відсутність великих промислових підприємств. Проте для області залишається актуальною боротьба з браконьєрством, зокрема з незаконним виловом риби. У 2020 році Тернопільський рибоохоронний патруль зафіксував майже 700 порушень природоохоронного законодавства. За словами Андрія Обʼєщика, директора громадської організації "Скеля", штучне затягування експертизи призводить до того, що судові справи розглядаються по декілька років. При цьому, уточнює він, виникають серйозні проблеми з безпекою речових доказів через відсутність спеціальних сховищ із морозильними камерами.

вирубка лісу

Ще однією не менш серйозною проблемою залишається незаконне вирубування дерев. Наприклад, у листопаді 2020 року Чортківська міськпрокуратура подала позов до суду, звинувачуючи одне з лісогосподарських підприємств у вирубці 300 дерев на території двох заповідників. Збиток оцінюється в 1,14 млн грн. Наприкінці року Держекоінспекція виявила порушення в Кременецькому районному лісгоспі, де збитки оцінили в 771 тис. грн. До цього Господарський суд Тернополя задовольнив позов проти іншого підприємства, яке зобовʼязане виплатити майже 500 тис. грн за незаконну вирубку 130 дерев.

Кіровоградська область — 14-15 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 18

порушення системи водопостачання

Жителям Кіровоградщини хронічно не вистачає водних ресурсів, а якість води залишає бажати кращого. За словами Людмили Шестакової, виконавчої директорки місцевої громадської організації "Флора", тільки в 26,5% сіл і міст області є централізоване водопостачання. 70% населення користується водою з колодязів і свердловин, якість якої не відповідає санітарним нормам.

"У воді зі свердловин підвищений вміст заліза, марганцю, азотних сполук, висока жорсткість і мінералізація", — говорить експерт.

забруднення ґрунту

Забруднення навколишнього середовища також призвело до значного погіршення здоровʼя жителів області.

"Порівняно з іншими регіонами України у нас населення більше опромінюється", — розповідає Людмила Шестакова. Це повʼязано з видобутком урану на Кіровоградщині та супутніми виробництву скидами шахтних вод, викидами в атмосферу — шкідливі речовини отруюють повітря, землю і водні горизонти.

заморожування еко-проектів унаслідок коронавірусу

Керівництво області розробило "Концепцію державної цільової програми радіаційного та соціального захисту населення Кіровоградської області та міста Кропивницького". Однак через епідемію коронавірусу її не ухвалили. Як каже Людмила Шестакова, наразі в області немає ні державної, ні регіональної програми, яка допомагала б поліпшити стан навколишнього середовища і здоровʼя населення. На всі запити активістів влади відповідають, що зараз не час вирішувати екологічні проблеми.

Львівська область — 16-18 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 16

сортування та переробка сміття

Львівʼяни потихеньку вирішують одну з головних екологічних проблем області — звалища. У 2020 році взялися за сміттєзвалища Грибовицького полігону, який отруює повітря і землю. Проект технічної та біологічної рекультивації розрахований до 2025 року. Більш того, хоч і повільно, але рухається питання побудови сміттєпереробного заводу. У жовтні 2020-го визначили генпідрядника проекту: WTT Netherlands BV — Axis Industries UAB — консорціум компаній з Нідерландів і Литви, який вже побудував такі заводи у Великобританії, Литві та Італії.

Як розповідає Фокусу Микола Рябика, еколог і засновник громадської організації "Плато", власне у Львові реалізується нова система поводження з відходами. Вона передбачає роздільний збір сміття та його досортування з подальшою переробкою, а також компостування органічних відходів.

За словами Рябикі, у Львові взяли стратегії і програми для поліпшення стану навколишнього середовища, однак на їх реалізацію виділяють мізерні кошти. Річний бюджет "Комплексної екологічної програми Львова" в 2020 році склав приблизно 13,3 млн грн, або майже 0,16-0,2% бюджету міста. В області ці цифри теж невеликі: на аналогічну програму Львівська обладміністрація в 2021 році заклала майже 105 млн грн, або 2% від пʼятимільярдного бюджету.

Івано-Франківська область — 16-18 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 17

паводки

Найбільшим стихійним лихом 2020 року в Західній Україні став паводок: через сильні дощі піднявся рівень води в Дністрі, Пруті, Черемоші та Бистриці, затопило сотні населених пунктів. Від паводку постраждало пʼять областей регіону, але найбільше — Івано-Франківська, де, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, пошкоджено 507,7 км доріг та 198 мостів, загинули чотири людини.

ризик зсувів

Як говорить Олексій Трелевский, екоактивіст, куратор громадського моніторингу якості повітря України Eco City, область виявилася не готовою до цього лиха, хоча після масштабного паводку 2008 року на річках будували берегові укріплення і мали намір боротися з незаконним вирубуванням лісів, яке посилює шкоду від паводків.

"Лихо 2020 року показало, що заходи, вжиті в 2008-му, були недостатніми і неефективними, щоб запобігти паводкам", — говорить експерт. Оперативно впоратися з наслідками у місцевої влади не вийшло, зокрема через те, що станом на кінець року Івано-Франківськ отримав лише 87 млн грн бюджетних коштів з обіцяних Кабміном 175 млн.

якість повітря

Для області так само актуальна проблема якості повітря. Найбільшим забруднювачем, як і раніше, є Бурштинська ТЕС і її золовідвали — потужне джерело пилу. Минулого року облдержадміністрація ухвалила Програму охорони навколишнього середовища до 2025 року, згідно з якою обіцяють виділити 36 млн грн на впровадження системи моніторингу забруднення повітря. Олексій Трелевский каже, що поки місцева влада не встановила цю систему, єдиним джерелом інформації про якість повітря для жителів регіону залишається громадський моніторинг.

Миколаївська область — 16-18 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 15

промислові викиди

У минулому році на Миколаївщині розгорнулося протистояння між місцевими екоактивістами і керівництвом Миколаївського глиноземного заводу. У процесі виробництва глинозему, сировини для алюмінію, утворюються відходи — червоний шлам. Завод має два шламосховища в Миколаївській області, де накопичилося понад 40 млн т відходів, проте не утилізує їх. Через це червоний шлам забруднює підземні води регіону, а його сухі фракції піднімаються в повітря у вигляді пилу.

могильники шламу

Миколаївські екоактивісти заявили, що накопичення червоного шламу загрожує екологічною катастрофою. Громадська організація "Стоп шлам" подала на завод до суду, у грудні 2020-го почався розгляд справи. Питанням займаються і на рівні Києва: ще влітку Давид Арахамія, глава парламентської фракції "Слуга народу", заявляв, що веде переговори з керівництвом заводу, щоб воно вирішило проблему й або самостійно почало переробляти шлам, або вивезло його для цього за кордон.

деградація ґрунту

Як говорить Наталія Рішкова, координаторка громадської організації "Місто Сонця", крім забруднення вод для області дуже актуальні проблеми несанкціонованих звалищ, деградації ґрунту, у регіоні недостатньо лісових насаджень, проте місцева влада не вирішує ці питання.

Сумська область — 19 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 22

промислові та побутові відходи

Істотних змін у сфері екології в регіоні в 2020 році не відбулося. Як вважає Ірина Васькіна, старша викладачка кафедри екології та природозахисних технологій Сумського державного університету, однією з найбільш гострих проблем в області залишається поводження з промисловими і побутовими відходами. Пандемія коронавірусу лише погіршила ситуацію, підкреслює експертка. У 2020 році істотно збільшилася кількість медичних відходів, особливо захисних масок, гумових рукавичок, використаних шприців тощо. При цьому їх не можна вивозити на полігони ТПВ.

забруднення повітря викидами

За словами Васькіної, карантинні заходи й обмеження на використання громадського транспорту призвели до того, що набагато більше жителів регіону почали пересуватися за допомогою особистих автомобілів, що, відповідно, вплинуло на збільшення викидів. Перш за все це актуально для обласного центру. Тут протягом року спостерігалося перевищення гранично допустимої концентрації пилу, діоксиду азоту та формальдегіду. Проте екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря не фіксувалося.

проблема очисних споруд

У регіоні почали використовувати більше води, однак більшість очисних споруд області не забезпечують ефективну очистку стоків, особливо на підприємствах житлово-комунального господарства, пояснює Васькіна. Основні забруднювачі поверхневих вод — фосфатовмісні сполуки, які через пандемію використовують набагато частіше, але очисні споруди з таким навантаженням не справляються.

Харківська область — 20-21 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 12

промислове підприємство

У Харкові низка громадських екологічних організацій майже десять років борються проти коксового заводу, вимагаючи припинення його роботи. Як пояснюють екоактивісти, датчики фіксують у викидах підприємства небезпечні речовини, зокрема діоксини та синильну кислоту. В ареалі забруднення знаходяться житлова зона, школи і дитячі сади. На початку 2020 року нове керівництво коксохіму пообіцяло мінімізувати кількість шкідливих викидів, але ситуація після цього не покращилася. Восени Екологічна інспекція України провела перевірку на заводі, за підсумками якої підприємство оштрафували за все на 272 грн. Харківʼяни, які живуть недалеко від підприємства, неодноразово виходили на мітинги, зокрема перекривали дорогу. На початку грудня в Харківській міськраді пообіцяли створити робочу групу за участю екологів для посилення контролю за діяльністю заводу.

промислові викиди

Як вважає Олександр Пирх, представник громадської організації "Еко-група "Разом", не менше серйозної шкоди екології регіону завдає діяльність виробника меблів "Свісс Кроно" на виробничому майданчику в смт Солоницівка. Держекоінспекція Харківської області провела перевірку підприємства. За даними фахівців, зафіксовані порушення правил експлуатації установок очистки газу, також виявлене стаціонарне джерело викидів, що не має дозволу. Інспекція надіслала в Харківську обласну держадміністрацію припис анулювати дозвіл підприємства на викид забруднювальних речовин, але департамент екології не знайшов для цього причин.

Полтавська область — 20-21 місця

Місце в рейтингу 2020 року — 19

поводження з твердими побутовими відходами

Одним із найбільш важливих екологічних рішень 2020 року в Полтаві став запуск "екобуса". Мікроавтобус їздить по місту й області, збираючи у населення відпрацьовані батарейки, люмінесцентні лампи, ртутні термометри. У громадській організації "Еколтава" пояснюють, що проект став можливий завдяки виграному у Полтавської міськради судового процесу у справі про бездіяльність місцевої влади в питаннях поводження з небезпечними відходами. Паралельно обласна рада розпочала впроваджувати програму "Екологічні ініціативи Полтавської області на 2019-2021 рр.", що передбачає бюджетну підтримку проектів місцевих активістів. Йдеться про збір та утилізацію побутових відходів, очищення водойм, прибирання парків та лісосмуг, розповідає Ольга Гладченко, менеджерка з комунікацій "Еколтави".

Вплинути на екологічну ситуацію також повинна реалізація Програми поводження з твердими побутовими відходами в Полтаві на 2021-2025 рр., затверджена міськрадою. До речі, у регіоні є лише один полігон для сміття, який відповідає вимогам будівельних норм і правил.

"Решта — це сміттєзвалища, які періодично горять і стають причиною екологічних проблем в області", — підкреслює Гладченко.

вирубка лісу

Серед інших актуальних проблем активістка називає вирубку населенням лісосмуг, які місцева влада не відновлює, і забруднення річок стоками із сільськогосподарських земель.

Запорізька область — 22 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 20

промислові викиди

Фахівці з обласного управління з питань екологічної безпеки серед головних природоохоронних досягнень 2020 року називають підписання меморандуму про зниження обсягів шкідливих викидів із керівництвом металургійного комбінату "Запоріжсталь". Це одне з найбільших металургійних підприємств Європи, що входить до групи "Метінвест". Меморандум передбачає, що до 2027 року показники забруднення знизять на 30%. Однак активісти громадського природоохоронного руху не поділяють захоплення чиновників. Вони зазначають, що на 2027-й перенесли досягнення показників, встановлених для 2021 року, це зазначено в меморандумі восьмирічної давності.

За підсумками 2020 року об`єм шкідливих викидів промислових підприємств в будь-якому випадку знизився через простій під час карантину. В обласному рейтингу екологічно небезпечних обʼєктів лідирують Запорізький титано-магнієвий комбінат, ділянка аміакопроводу "Тольятті — Одеса", Мелітопольський мʼясокомбінат, молокозавод "Моліс" і Запорізький олійноекстракційний завод.

Донецька область — 23 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 24

забруднення ґрунту

Основні екологічні проблеми регіону повʼязані з негативними наслідками функціонування розташованих там промислових підприємств. Саме в Донецькій області знаходиться більшість вугільних шахт країни.

"Видобуток вугілля негативно впливає на здоровʼя населення — як власне шахтарів, так й інших людей, які проживають у шахтарських містах, — стверджує Костянтин Криницький, начальник відділу енергетики ГО "Екодім". — Під час аварійних зупинок систем водовідведення неочищена вода із шахт може отруїти підземні та наземні резервуари води. Небезпеку становлять також відвали породи — терикони. Здебільшого вони легкозаймисті".

вугільні ТЕС

У 2019 році сім шахтарських міст Донецької області (Добропілля, Мирноград, Новогродівка, Покровск, Вугледар, Селидове та Торецьк) обʼєдналися і створили Платформу сталого розвитку вугільних міст для трансформації власних територій в разі закриття збиткових вугільних підприємств. Ще один фактор ризику в промисловому регіоні — наслідки спалювання вугілля. Двоокис вуглецю, який утворюється внаслідок горіння, — головна причина зміни клімату. Крім того, викиди сірки, азоту та пилу від вугільних ТЕС вважаються основними причинами серцево-судинних захворювань і захворювань дихальних шляхів місцевого населення.

Якщо говорити про ту частину Донецької області, яка не перебуває під контролем України, там причиною екологічного лиха може стати зупинка шахт без коректної та дорогої процедури їх виведення з експлуатації. Якщо допустити заповнення шахт водою, наслідки будуть дуже сумними.

Дніпропетровська область — 24 місце

Місце в рейтингу 2020 року — 23

проблема очисних споруд

Одна з істотних проблем області — незадовільний стан очисних споруд. Комунальні служби регіону періодично стають обʼєктом критики, через те що більше 75% обсягу стічних вод не відповідають нормативним вимогам якості очищення. Головними забруднювачами водних обʼєктів вважаються Дніпровський металургійний комбінат, Дніпровський металургійний завод, ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" і ПАТ "ДніпроАзот".

якість повітря

Приблизно половина шкідливих викидів, які виробляються в Дніпропетровській області, випадає на долю Кривого Рогу. На одного жителя міста здебільшого припадає 433 кг забруднювальних речовин у повітрі. Кривому Рогу належить обласна першість з газоподібних забруднень. Найпотужніші газоподібні викиди — оксиди вуглецю: їх більше 300 тис. т на рік. Також у викидах дуже багато метану — понад 120 тис. т. Сполук азоту в повітрі Дніпропетровської області набагато менше — їх викидається в атмосферу приблизно 32 тис. т на рік, але саме ці сполуки є вкрай небезпечними, особливо оксиди.

Київ — 25 місце

забруднення повітря викидами

Якість повітря в столиці України з кожним роком стає гіршою. За даними моніторингу SaveEcoBot, весняний карантин 2020-го поліпшив ситуацію лише на тиждень, з 12 по 17 березня, потім вона знову значно погіршилася. Згідно з даними порталу Iqair, у квітні Київ вийшов на перше місце в світі щодо забруднення повітря, у жовтні й листопаді місто було в пʼятірці лідерів за цим показником. Причини цього — автомобілі, що викидають в повітря до 80% забруднювальних речовин, несприятлива погода та лісові пожежі, дим від яких дістався до столиці.

небезпечні відходи

У Києві є й екологічні "бомби" уповільненої дії, що залишилися від радянських часів. Перш за все це завод "Радикал". Завод не працює з 1996 року, але на його території знаходяться більше 100 тис. т ртуті та матеріалів, які її містять. У спеку ртуть випаровується, також її частинки проникають в землю, на території заводських руїн вміст ртуті в повітрі перевищує норму більше ніж у 150 разів. У березні 2020 року трапилася масштабна пожежа в ангарі з хімікатами, яка погіршила ситуацію.

На думку Тетяни Тимочко, голови Всеукраїнської екологічної ліги, київська влада демонструє некомпетентність, десятиліттями не вирішуючи проблему "Радикалу". На утилізацію ртутних відходів необхідно 1,3 млрд грн. У цільовій програмі екологічного благополуччя Києва утилізація врахована, проте в 2019-2020 роках на неї не витратили ні копійки, а на 2021 рік заклали 5 млн грн, яких вистачить, щоб утилізувати лише 200 т небезпечних відходів.

полігони

У той же час мерія поступово вирішує іншу системну проблему міста. У 2020 році почалася рекультивація полігону №5 у селі Підгірці, куди звозять тверді побутові відходи столиці. Щорічно на полігон їх надходить більше 450 тис. т, або 10% від відходів всієї України. Рекультивація передбачає перш за все очищення фільтрату — отруйної рідини, яка утворюється, коли крізь відходи проходить дощова або тала вода.

поза рейтингом

Автономна Республіка Крим

потрапляння нафти в море

Українська влада обіцяє залучити Росію до відповідальності за екологічну шкоду, завдану природі анексованого Криму. Наприкінці 2020-го приводом для такої заяви слугував масштабний розлив нафтопродуктів у Севастополі, який трапився в листопаді, уже втретє за рік. За повідомленням Росприроднагляду, розлив стався, коли розпилювали списаний корабель "Керч", нафта покрила більше 200 тис. кв. м акваторії Чорного моря. Кримські екологи кажуть, що регулярні розливи нафтопродуктів призводять до загибелі риби. Після цього екосистема може відновлюватися роками.

нестача прісної води

У Криму все гостріше дає знати про себе хронічна проблема півострова — постачання прісною водою. У 2020-му воду постачали жителям за графіком, черпаючи її звідки тільки можна, враховуючи затоплені карʼєри, наприклад Кадиковський, розташований під Балаклавою. І хоча вище керівництво РФ заявляє, що проблема водопостачання Криму "практично вирішена", кримчанам дуже тривожно. Наприклад, місцевий гідробіолог Микола Шадрін зазначає, що забір води проводиться вкрай інтенсивно, і передбачає, що наявні запаси виснажаться за три-чотири місяці. Також вчені зі скепсисом ставляться до заяви Володимира Путіна, у грудні 2020-го подав ідею викачувати прісну воду з підземних джерел під Азовським морем. Оцінка водних запасів не проводилася, цілком можливо, що там взагалі немає придатної для пиття води.