Зіткнувшись із варварською навалою, українці думають не лише про те, щоб зберегти себе та близьких, для них не менш важливо зберегти історію країни. Тому у всій Україні намагаються убезпечити пам'ятники, які давно стали візитними картками міст.
У Чернігові часто немає світла, води та зв'язку, але є багато поранених та хворих, які потребують екстреної медичної допомоги. Хірург Олександр Риженко розповів Фокусу, як лікарі допомагають мешканцям блокадного міста і чого вони найбільше потребують.
Багато білорусів вважають напад Росії на Україну жорстокою авантюрою, що шкодить зокрема і їхній країні. Дехто з них намагається допомогти українцям, влаштовуючи диверсії на своїй території. Зазвичай зусилля сконцентровані на залізницях.
Жителька Славутича, волонтерка Тетяна Конєва розповіла Фокусу про те, як місто стало відрізаним у перші ж дні війни, куди городяни запропонували проїхати окупантам і чому нинішнє затишшя всіх насторожує.
З початку російського вторгнення відбулася маса подій, одні з них змушують жахнутися, інші вселяють оптимізм. Фокус зібрав 30 знакових чисел, які показують, яким був цей місяць війни.
Обстрілюючи українські міста, окупанти завдають шкоди не лише військовим об'єктам та житловим будинкам, а й старовинним будівлям, серед яких багато церков. За підрахунками Міністерства культури та інформполітики, всього постраждало понад 60 об'єктів культурної спадщини, в переліку Фокусу кілька прикладів. На жаль, перелік поповнюється.
Харків'янка Гузель Вишняк пояснила Фокусу, чому в місті більше не залишилося безпечних районів, по яких цілях б'ють росіяни та чого вони намагаються досягти, а також розповіла про те, як городяни справляються з бідою, що навалилася.
Фокус поговорив з активісткою Тетяною Кумок про те, як змінилося життя Мелітополя після окупації російськими військами, дізнався, як лютує ОМОН, розганяючи мітинги, і чому ввічливість солдатів зовсім не означає, що вони не розстрілюватимуть мирних громадян, а також вислухав історію про те, як Тетяна помилялася в місцевих жителях
Російські ЗМІ третій тиждень публікують повідомлення про те, як надходження на півострів дніпровської води незабаром вирішить одну з головних проблем Криму — водний дефіцит. Пропагандисти встигли пообіцяти, що до середини березня водою заповняться всі 400 км Північно-Кримського каналу, якраз до початку поливного сезону. Проте українські експерти вважають, що росіяни надто поспішають святкувати перемогу.
