Місто-герой та його люди. Хірург розповів, як працюють медики в оточеному Чернігові.

"Вітаю, моє місто-герой Чернігів! Якщо комусь з мешканців міста чи його захисникам потрібна моя допомога як лікаря хірурга — дитячого чи дорослого — пишіть до мене у "Вайбер" чи "Телеграм" або телефонуйте". Так починається пост у "Фейсбуці" мiсцевого лікаря Олександра Риженка, написаний 30 березня.

Олександр працює хірургом у приватній клініці "Тесла". Зараз він безкоштовно лікує всіх, хто потребує допомоги, та допомагає колегам із державних медустанов.

Хірург розповів Фокусу про те, з чим тепер чернігівським лікарям найчастіше доводиться мати справу, як переналаштувалась міська медична система, і пояснив, чому ніхто не може сказати, що буде завтра.

Лікарі у лікарнях Чернігова працюють цілодобово

Олександре, з вашого посту стає зрозумілим, що система швидкої допомоги в місті більше не працює.

— На жаль.

Як медики намагаються налагодити медичну систему міста?

— Біда в тому, що у нас зараз немає світла, води, стабільного зв'язку. Велика проблема з пальним. Лікарі виїжджають на виклики, але тоді, коли справді потрібна невідкладна допомога, і без неї ніяк. В більшості випадків люди доставляються в ті лікарні, які працюють, решта самотужки приходять, звертаються до лікарів.

Є хірурги, судинні хірурги, травматологи, терапевти, неврологи, сімейні лікарі. Первинна ланка, тобто сімейні лікарі, педіатри, працюють онлайн. Від сьогодні почне працювати перша дитяча поліклініка, там буде черговий терапевт і педіатр.

Я консультую там, де і працював раніше, у "Фейсбуці" написав, де і як. Приходять люди. Робимо перев'язки, маленькі операції, які можна зробити під місцевою анестезією, тому що дійсно є такі випадки, коли відкладати вже нема куди. Але через те, що в лікарнях немає світла, води, засобів для нормального надання допомоги, за можливості всіх прооперованих пацієнтів намагалися направляти на доліковування в медичні заклади інших міст.

Зараз ми ізольовані, тобто виходимо з того, що є. Ця проблема вирішується. Тут варто віддати належне керівництву області та міста, яка робить все можливе і неможливе, щоб допомогти цим пораненим, прооперованим людям.

У більшості Чернігівських лікарень медики працюють цілодобово, бо добиратися з дому їм дуже важко, транспорт не працює і машиною не доїдеш. Тому вони просто перебувають в палатах, у підвалах, щоб залишатися в строю. Так працюють і в обласній, і в обласній дитячій лікарні.

Типові проблеми — це поранення?

— На жаль, так. Їх отримують і цивільні, і військові. Не скажу, що лікується більше військових. Звичайно, на передовій вони отримують травми, але і серед цивільного населення дуже багато уламкових ран, ампутацій — і серед дорослих, і серед дітей. Вчора перев'язував дитину, яка мала поранення м'яких тканин. Обстріли продовжуються, люди травмуються.

У Чернігові обстрілюють не військові об'єкти, а всі цивільні будинки, які не мають інфраструктурного значення, просто житлові райони.

"Волонтерів обстріляли… Ми в блокаді"

Є проблеми з персоналом?

— Проблем з травматологами, хірургами, слава Богу, немає. Є проблема з медсестрами — більшість дівчат повиїжджали, а ті, хто є, працюють на виснаження вже декілька тижнів.

Що з медикаментами?

— До нас доходили препарати, засоби, поки що справляємось. Якщо не буде ніяких активних дій, дай Боже, протримаємось.

Є пацієнти, які потребують постійного прийому ліків — наприклад, гіпертоніки, діабетики. Наразі є можливість надавати їм допомогу?

— Ендокринологи в другій, третій лікарні активно працюють над цим. Всі проблеми, з якими люди приходять, вирішують: знаходять ліки. В аптеках вже давно немає препаратів замінної терапії функції щитоподібної залози — тироксин, еутирокс. З ними велика проблема.

Волонтери до вас більше не доїжджають?

— Ну, ви ж читаєте новини. Волонтерів обстріляли, на жаль, є загиблі. Все так і є. Ми у блокаді.

"Віритимемо, що ми переможемо цих орків"

Які перспективи у пацієнтів, яким потрібні серйозні операції?

— Лікарні не відмовляють пацієнтам. Якщо, наприклад, апендицит, чи серйозне поранення, допомогу надають і в таких умовах. У всіх лікарнях операційні через постійні обстріли переміщені на нижні поверхи, вікна спеціально заблоковані. Якщо світла немає, енергія подається генераторами, щоб зробити операцію.

Чого зараз найбільше не вистачає лікарям?

— Знаю, що травматологам не вистачає апаратів зовнішньої фіксації — багато пошкоджень кінцівок. Інше — антибіотики, перев'язувальні матеріали — станом на вчора-позавчора всього вистачало. Але що буде завтра-післязавтра, ніхто не візьметься сказати, невідомо, скільки триватиме блокада.

Але віритимемо, що ми переможемо цих орків. Ми віримо у Збройні сили України і в те, що кожен робить свою роботу і наближає перемогу.

Важливо

"Страшно звикнути до війни". Як живе Чернігів під постійними обстрілами