Країна партизанів. Як білоруси не дають військам РФ розслабитись навіть у глибокому тилу

Партизанський рух у Білорусі почав формуватися відразу після початку війни. Його появу вже не приховують навіть місцеві силовики, які називають партизанів терористами та загрожують їм тривалими термінами ув'язнення.

Слідчий комітет Білорусі продовжує публікувати нові повідомлення про затримання білорусів, які готували диверсії. У білоруських телеграм-каналах повідомляють, що спецназ внутрішніх військ патрулює залізниці. Проте арешти та загроза бути спійманими не зупиняють партизанів, їхня чергова акція пройшла вночі 28 березня.

Рейкова війна

Метою атак на залізницях зазвичай стають релейні шафи СЦБ (пристрої сигналізації, централізації та блокування), як правило, їх спалюють горючими сумішами. Якщо обладнання вивести з ладу, на певних ділянках залізниці перестають працювати світлофори та стрілочні переведення. А це заважає перекиданню ворожої техніки: ешелони змушені їхати зі швидкістю 15-20 км/год.

Автори телеграм-каналу "Live. Спільнота залізничників Білорусі" стверджують, що релейна шафа коштує десятки тисяч доларів, а ремкомплектів для заміни знищеного обладнання в Білорусі залишилося замало.

Підпали релейних шаф відбуваються постійно. 21 березня Франак Вячорка, радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, опублікував карту атак на об'єкти залізничної інфраструктури, наголосивши, що "Білорусь – країна партизанів". Судячи з карти, партизани проявляють активність по всій території країни.

Вячорка не приховує, що розглядає ці дії як визвольну боротьбу.

"Білорусь де-факто перебуває під подвійною окупацією — режимом Лукашенка та військами Путіна. Лукашенко захопив владу в серпні 2020 року та здав білорусів. Тепер він став посібником Путіна у війні", — зазначає опозиціонер.

Кібервійна

Порушити систему залізничного сполучення намагаються і хакери. Під час війни перший удар вони завдали 27 лютого. Тоді стало відомо, що Білоруська залізниця переведена на ручний режим роботи. Причина — виведення з ладу програмно-апаратного комплексу "Німан", унаслідок чого було паралізовано Мінський та Оршанський транспортні вузли. Незабаром була друга атака, внаслідок якої удар припав зокрема на диспетчерську службу, на вокзалах зібралося безліч пасажирів.

Найбільш помітна група білоруських хакерів називає себе "Кіберпартизани". Ця спільнота з'явилася восени 2020 року під час протестів проти узурпації влади Олександром Лукашенком. Представники руху не ховаються, 26 березня вони провели у Варшаві пресконференцію, на якій розповіли, що до організації входять 35 осіб, проте їй допомагають і анонімні хакери. Деякими результатами своєї діяльності "Кіберпартизани" дуже задоволені, адже через кібератаки росіяни були змушені на деякий час зупинити рух військ залізницями Білорусі, зірвалися постачання танків, ракет і палива.

Прессекретарка "Кіберпартизан" Юліанна Шеметовець повідомила, що організація взаємодіє з українськими хактивістами.

"Їм передають різні відомості, зокрема про білоруських військових, діляться практиками атак і працюють над майбутньою спільною атакою", — сказала вона.

Цю інформацію Фокусу підтвердив речник "Українського Кіберальянсу" Андрій Баранович, який повідомив, що з "Кіберпартизанами" налагоджений зв'язок, вони діляться інформацією.

Крім безпосередньо кібератак, білоруські хактивісти створили "П-Телеграм" — версію месенджера для людей, які ризикують опинитися в полі зору силовиків. У цій версії передбачено автовидалення протестних чатів, вихід з облікового запису, очищення кешу. Також "Кіберпартизани" запустили чат-бот, за допомогою якого можна повідомити про місця дислокації та переміщення російських військ на півдні Білорусі.

Аналогічна місія — у творців телеграм-каналу "Беларускі Гаюн". Тут оперативно з'являється інформація про помічену на території Білорусі військову техніку, про зльоти та посадки російських літаків на аеродромах країни та про пуски ракет по Україні.