Ниже некуда. Почему ВНО по математике стало образовательной катастрофой в масштабе Украины

Підсумки ЗНО 2021. Національна катастрофа в Рік математики

Цьогоріч третина випускників провалила ЗНО з математики, не набравши мінімального прохідного балу. Це найгірший показник серед усіх шкільних предметів. Ситуацію не врятував навіть президент, який оголосив 2020-2021 навчальний рік Роком математики. Ніякого масового математичного руху в школах так і не відбулося.

У червні у Facebook відбувся своєрідний флешмоб — користувачі розвʼязували завдання ЗНО з математики і викладали свої результати. Брали участь найрізноманітніші люди: і ті, хто закінчив школу 40 років тому, і молодь, і батьки з вчителями, які вмощують за тести дітей, враховуючи учнів молодших класів. Дописи та коментарі про це зʼявилися після повідомлення Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), комісія якого визначила мінімальні прохідні бали тестів. Ця позначка з математики виявилася найнижчою — 10 балів, у той час як із фізики вона становить 12, а з іноземних мов — 18 балів.

Ситуація загострилася після 19 червня, коли опублікували результати тесту з математики, згідно з якими граничний барʼєр не подолали 31,1% із 244,8 тис. випускників, які брали участь у ньому. На думку більшості користувачів соцмережі, цей результат — катастрофа, біда і деградація нинішньої математичної освіти в школах. Тести були такими легкими, а прохідний бал — таким низьким, що його могли набрати і третьокласники, і люди, які десятиліттями не бралися за рівняння. Фокус розібрався, чому результати ЗНО з математики виявилися нищівно низькими і якими будуть наслідки.

ЗНО з математики: без сюрпризів

Для експертів сфери освіти низькі результати цьогорічного ЗНО не стали несподіванкою.

"Проблеми з математикою в українських школах не новина. Щорічно ми бачимо, що багато учнів, особливо з малих міст та сіл, складають цей предмет на низькому рівні", — писала на своїй Facebook-сторінці Інна Совсун, нардепка, в 2014-2016 роках перша заступниця міністра освіти та науки. Гучним дзвінком тривоги стала програма міжнародного оцінювання учнів PISA, в якому Україна вперше брала участь у 2018 році. Тоді 15-річні учні старших класів із різних українських шкіл писали тести, що вимірювали рівень їхньої читацької, математичної та природничо-наукової грамотності. За результатами PISA зʼясувалося, що 36% учасників тестів не досягли базового рівня математичних знань і навичок.

Після оприлюднення підсумків у грудні 2019-го ситуацією зацікавилося вище керівництво країни. У січні 2020 року президент Володимир Зеленський видав указ про те, що 2020-2021 навчальний рік буде Роком математики, а в квітні Кабінет міністрів опублікував розпорядження і план заходів щодо популяризації математики і природничо-наукових дисциплін до 2025 року. У ньому описані 11 типів заходів — від технічного оснащення шкільних кабінетів і лабораторій до організації форумів, конкурсів та інформаційних ресурсів задля популяризації математики.

За оцінкою експертів, перший Рік математики став провальним — про це висловлювалися в ефірі громадського телеканалу "Я-UA" математики Ірина Єгорченко, старша наукова співробітниця Інституту математики Академії наук України, й Алла Воробйова, доцентка кафедри прикладної та вищої математики Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Зокрема, Єгорченко зазначила, що тижні математики в школах проводилися формально, для галочки чиновникам, і це відвернуло дітей від цієї дисципліни, а не привернуло їх. За словами Алли Воробйової, ініціатива уряду потрібна, математику варто популяризувати. Однак план заходів виписаний дуже загально, без конкретного фінансування і виконавців, тому ніякого масового математичного руху в навчальних закладах не було.

Математика в українських школах: престижний предмет

У низьких балах із математики найчастіше звинувачують пандемію коронавірусу і, як її наслідок, дистанційне навчання, через яке якість знань учнів знизилася. За опитуванням Державної служби якості освіти, українські школи до нового формату були не готові — у 55% із них не було ніякого досвіду використання цифрових технологій, лише 17% учителів раніше користувалися діджитал-інструментами в навчанні. Однак проблема викладання математики набагато глибша, вона хронічна. Наприклад, вже багато років цей предмет у школах викладають лише три уроки на тиждень. Як зазначає Алла Воробйова, якщо учень пропустить одну тему, скажімо, з квадратних рівнянь, то самостійно її наздогнати і заповнити прогалину в знаннях не зможе.

Мала кількість годин — лише частина проблеми.

"Учити в наших школах нікому. Математика — непрестижна дисципліна, в якій залишилося дуже мало фахівців", — говорить Тарас Павлов, викладач математики з Києва. За його словами, занепад математичної освіти почався ще 50 років тому, за часів СРСР, і планомірно тривав усі роки незалежності України. Щоб заміряти рівень кваліфікації педагогів-математиків, у різних регіонах регулярно проводяться ЗНО для вчителів, на яких вони розвʼязують завдання тестів. Результати пригнічують, оскільки переважна більшість вчителів не можуть правильно розвʼязати всі завдання, а середній бал коливається на рівні 165 з 200.

Причини цього — в непопулярності та непрестижності педагогічної освіти, куди випускники йдуть за залишковим принципом, а вузи беруть практично всіх. Прохідний бал у педагогічні інститути — один із найнижчих у процесі вступу. За нинішньою системою подавати заявки до вищих навчальних закладів можуть ті студенти, які набрали мінімум 125 балів ЗНО. У минулому році прохідний бал на спеціальність вчителя математики був одним із найнижчих серед педагогічних дисциплін і становив 125,7 пунктів, нижчі тільки бали вступу на спеціальність вчителя малювання і музики — 106,5 і 120,6 відповідно. Але навіть за таких легких умов надходження на математичних факультетах спостерігається недобір абітурієнтів: так, у 2020-му держзамовлення було на 1 482 людини, а вступило майже втричі менше — лише 547 абітурієнтів.

Зрештою в Україні критично бракує вчителів математики як таких. Наприклад, прямо зараз у Києві шукають більше 50 викладачів цього предмету, вакансії відкриті як у державних, так і в приватних школах. У цілому в країні ситуація з кадрами ще гірша. Згідно з дослідженням Тетяни Тищук і Ксенії Алеканкіної з аналітичної компанії "Вокс Україна", у 2019 році в 2,3 тис. українських школах (1,5 тис. з них — у селах) не було жодного вчителя математики, при цьому вакансії на цю посаду відкрили тільки 29 шкіл.

"Те, що школи не шукають профільних викладачів, означає лише одне: шанси на якісну освіту у дітей знижуються", — зазначають дослідниці.

Шкільна математика: кому вона потрібна?

Математика непрестижна не тільки в педагогів. На загальну думку експертів, на цю дисципліну немає запиту суспільства, як і на освіту в цілому. За спостереженнями Ірини Єгорченко, така ситуація простежується вже у трьох поколінь українців. У 1990-і багато наших співвітчизників були змушені відмовитися від інтелектуальної праці на користь заробітку та розчарувалися в знаннях, не вбачаючи в них потреби. Тому вони вважали за краще давати своїм дітям освіту заради диплому, і таке ставлення перейшло до їхніх онуків.

"Нинішні батьки, які отримали "легку" освіту, передають своє легковажне ставлення до навчання дітям, яке перекочувало і в школи", — говорить Єгорченко.

Учити в наших школах нікому. Математика — непрестижна дисципліна, в якій залишилося дуже мало фахівців

Складається парадоксальна ситуація. Математику не люблять і не вчать у школах, але водночас випускники хочуть отримувати такі професії, де знання цієї дисципліни вкрай необхідні. Про це говорять результати червневого опитування, проведеного онлайн-ресурсом "OLX Робота". У ньому брали участь більше 5 тис. батьків та 1,5 тис. молодих людей, як старшокласників, так і студентів.

Зʼясувалося, що молоді люди найчастіше хочуть працювати в торгівлі та продажах (18%), ресторанній сфері (17%), IT-індустрії (11%). Їхні батьки, 42% яких активно беруть участь у виборі спеціальності для дитини, найбільш привабливими вважають IT-індустрію (19%), медицину і фармацію (8%), а також юриспруденцію і бухгалтерію (8%). Варто зазначити, що науку й освіту як сфери майбутньої діяльності не розглядають ані молоді люди, ні їхні батьки.

Однак як би не ставилися до математики випускники та їхні батьки, на цю дисципліну їм доведеться звернути увагу. Хоча б для того, щоб вступити до вузу, до того ж не тільки на IT-спеціальності.

У нинішньому році змінилися правила прийому, зокрема на всі медичні спеціальності та психологію. Якщо раніше математика була предметом на вибір під час вступу на медичні факультети, то тепер це другий обовʼязковий предмет. Більш того, вивчення математики впливає на майбутні доходи випускника. На цю тему не раз проводилися дослідження — наприклад, учені з Каліфорнійського інституту публічної політики в 2001 році проаналізували, як вивчали цей предмет приблизно 10 тис. каліфорнійських старшокласників у 1980-і, а потім зіставили ці дані з їхнім доходом через десять років.

Дослідники зʼясували, що кожен додатковий рік вивчення математики підвищує майбутній дохід на 21,5%, а алгебри та геометрії — на 8,4%. Пізніше аналогічне дослідження робили ізраїльські вчені, які дійшли висновку, що на доходи людини впливає вивчення тільки двох шкільних предметів — математики й англійської мови. Щодо математики справа не тільки в умінні множити і виводити корені квадратні.

"Математика вчить думати і показує, чи може людина долати труднощі. У школі не так багато предметів, які змушують думати, а не запамʼятовувати або говорити те, що хоче почути вчитель", — говорить Тарас Павлов. Серед його учнів не тільки школярі, а й дорослі люди. Наприклад, у Павлова брали уроки IT-фахівці, які в певний момент своєї карʼєри зрозуміли, що для підвищення зарплати їм не вистачає знань з математики.

Проблеми освіти в Україні: більше відповідальності!

Експерти одностайно заявляють: якщо Україна дійсно хоче стати IT-країною і космічною державою, без математичної освіти не обійтися, вона — базис для розвитку будь-якої технологічної галузі. Для цього необхідно підвищувати якість викладання в школі, де, за спостереженнями Тараса Павлова, провал у математичних знаннях починається із 6-7-х класів. В Україні ще зберігається елітарна математична освіта в профільних фізмат-ліцеях, але їх мало. Як зазначає Алла Воробйова, щоб у математиці були успіхи, така спеціалізована школа повинна бути в кожному українському місті, а дітей туди потрібно приймати, зважаючи на її здібності та рівень знань, щоб вони вчилися в єдиному ритмі.

Нинішня дискусія про якість математичної освіти розвивається більшою мірою на рівні думок і здогадів, оскільки реальних даних немає. Уже другий рік через пандемію коронавірусу профільне міністерство скасувало ДПА, державну підсумкову атестацію, — це тести, які складають усі учні, щоб отримати підсумкову оцінку за рік. Експерти з освіти зазначають, що результат ЗНО не зовсім показовий, реальну картину якості викладання може дати тільки обовʼязковий тест. Інша частина проблеми в тому, що компетентність і навички учителів не заміряються. Як каже Сергій Горбачов, освітній омбудсмен, на освітнє оцінювання грошей в бюджеті немає, а проводити його потрібно щороку, щоб бачити стан справ.

Відповідальність за математичну освіту лежить не тільки на школах і профільному міністерстві, яке зберігає мовчання з приводу нинішніх результатів ЗНО з цього предмету.

"Проблема буде поглиблюватися доти, поки суспільству буде все одно. Поки немає реакції суспільства, влада нічого не робитиме, а проблема настільки хронічна, що локальними зусиллями її вже не побороти", — пояснює Тарас Павлов. Тому боротися за знання потрібно і батькам нинішніх учнів, якщо вони хочуть для своїх дітей кращого майбутнього.

Спеціальності, де сертифікат ЗНО з математики обовʼязковий для вступу в 2021 році:

• Усі IT-спеціальності;
• Усі медичні спеціальності;
• Економіка, менеджмент, фінанси;
• Міжнародні економічні відносини;
• Маркетинг;
• Соціологія;
• Психологія;
• Інженерія, енергетика;
• Харчові технології;
• Будівництво, архітектура;
• Видавництво, поліграфія;
• Лісове і садово-паркове господарство;
• Озброєння і військова техніка;
• Пожежна безпека;
• Транспортні спеціальності;
• Дизайн одягу/взуття, дизайн (промисловий і графічний).