Будівельна галузь України на міждоріжжі, - Володимир Зубик, Президент Асоціації підприємств-будівельників "Інтергал-Буд"

Будівельна спільнота підтримала Концепцію реформи у сфері містобудуванні, яку було схвалено Національною радою реформ під головуванням Президента України Володимира Зеленського. Ми також підтримали практичні кроки, спрямовані на ліквідацію ДАБІ та запровадження дерегуляції в будівельній галузі. Бо це має сприяти її детінізації, створенню прозорих правил гри на ринку, зменшенню адміністративного тиску та корупційних ризиків. А в цілому – більш повно розкривати потенціал галузі як драйвера економічного зростання нашої держави.

Однак, наші сподівання на те, що будівельна галузь скоро буде жити за новими правилами, спіткало неочікуване випробування. Уряд під тиском Міністерства культури та інформаційної політики прийняв постанову "Про відновлення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1185". Цією постановою, зокрема, створюються юридичні підстави для початку роботи двох нових центральних органів виконавчої влади – Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини.

Офіційно задекларована мета такого кроку цілком шляхетна та корисна. Новостворені служба та інспекція начебто покликані відповідати за реалізацію державної політики у сферах охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей. Проте у цього рішення є й тіньова сторона, яка ставить під сумнів долю реформ в будівельній галузі.

Вона пов'язана, зокрема, з регулюванням цілого комплексу питань щодо забезпечення функціонування об'єктів культурної спадщини. І саме ця сторона викликає глибоке занепокоєння з боку будівельної спільноти. Адже на її думку, ситуація починає нагадувати боротьбу з корупційної "гідрою", коли на місці однієї голови, яку зрубали, виростає дві нових.

Таким чином на сьогодні будівельна галузь фактично завмерла на міждоріжжі. Коли, з одного боку, є оснащений чіткими дороговказами шлях до її оздоровлення та конкурентного розвитку, а, з іншого боку, прокладається доріжка кудись в інший бік. А якщо називати речі своїми іменами, то – назад, до стану, коли нечистий на руку чиновник диктував вигідні лише для нього правила гри на ринку.

У зв'язку з цим вважаю, що будівельна спільнота абсолютно справедливо б'є на сполох, звертаючись до Кабінету Міністрів з вимогою про скасування рішення про створення двох нових органів. Бо насправді воно ставить бізнес у залежність від бюрократії та провокує нову хвилю тінізації ринку.

Час на визначення ще є. Але паралельне просування двома взаємовиключними курсами несе велику шкоду. Хочу ще раз підкреслити, що найбільша загроза реформам походить не з їх недосконалості, а з виникнення атмосфери невизначеності та недовіри. Тому я особисто на боці тих представників галузі, які сподіваються, що курс на її реформу та створення європейських умов для її розвитку буде відновлено.

Бо це буде крок у вірному напрямку. Який принесе значну користь не лише окремому сектору економіки, а й всій країні.