Дефіциту ліків через "відрізання" компаній, які залишились на російському ринку, не буде – "РБК-Україна"

Міністерство охорони здоров’я вводить заборону на реалізацію в Україні ліків, виготовлених компаніями, які не залишили Росію та Білорусь. Проте українські пацієнти через це не постраждають, оскільки будуть забезпечені аналогами ліків, йдеться у публікації видання "РБК-Україна".

Видання нагадує, що ще у травні вступили у дію поправки до закону України "Про лікарські засоби", згідно з якими Україна може позбавити реєстраційного посвідчення препарати, які виготовлені фарм-компаніями, що мають зв’язки з країною-агресором, навіть якщо вони були вироблені в Росії та Білорусі компаніями з інших країн.

Нині цією поправкою скористалася комісія Міністерства охорони здоров'я країни з припинення дії реєстраційного посвідчення, котра відкликала з фарм-ринку ряд препаратів. Конкретніше йдеться про 35 препаратів угорської компанії "Гедеон Ріхтер", яка має виробництво у РФ. "Не секрет, що ця компанія має тісні взаємовідносини із РФ та продовжує виробляти ліки на території Росії й таким чином через сплату податків до російського бюджету вона опосередковано фінансує війну проти України", – йдеться у публікації.

Проте пацієнти в жодному разі не постраждають: дані про вірогідність дефіциту будь-яких медичних препаратів відсутні, адже припинення продажів ліків з російським та білоруським "корінням" не запроваджується, якщо такі ліки не мають як мінімум два замінники. Щодо ліків "Гедеон Ріхтер", то всі вони мають аналоги інших виробників, і не лише українських. Крім того, обмеження вводяться на період дії воєнного стану.

Існують також побоювання, пов’язані із можливою монополізацією ринку українськими компаніями, але обґрунтування таких побоювань відсутнє. В експертному середовищі натякають, що "комісія МОЗ отримала завеликі повноваження та можливість приймати необґрунтовані рішення, і що закон вигідний українським фарм-компаніям, які можуть скористатися ситуацією і збільшити свої частки на ринку", – пишуть журналісти.

Та "коли мова йде про ризик, що закон у нинішній редакції спричинить монополізацію ринку, хотілося б знати, ким саме і ринку чого саме: всіх препаратів, якоїсь групи чи найменування діючої речовини? Монополізацію треба аналізувати не загальними фразами, а детально", – говориться у статті "РБК-Україна".

Що ж стосується можливих зловживань з боку МОЗ, то оскільки до складу комісії входять дві громадські організації, які ухвалюють рішення голосування, то такий процес є прозорим та демократичним, резюмують автори публікації.