Особлива роль Єревану у співпраці Ірану та росії - хаб для агресора

Протягом останнього року, з моменту початку повномасштабної війни росії проти України, Вірменія перетворилася на головного стратегічного партнера-посередника між москвою та Тегераном. Єреван не лише допомагає поставляти до росії підсанкційні товари з країн Заходу, а й є важливим військово-логістичним хабом для переправки іранської зброї, пише Телеграф. Зокрема дронів-камікадзе та ракет, що в результаті використовуються для того, щоб здійснювати атаки на мирні міста України, де щоразу гинуть мирні жителі, в тому числі й діти.

Вірменія активно сприяє РФ в обході санкцій у імпорті товарів цивільного споживання. У вересні Мінфін США опублікував детальну інформацію щодо участі вірменської компанії у закупівлях іноземного обладнання для російської військової промисловості. У жовтні Bloomberg оголосив свідоцтва про постачання через Вірменію компонентів європейського обладнання, які потім використовуються в російській військовій техніці. Таким чином Вірменія виконує роль не тільки логістичного хаба, а й центру військово-технічного постачання агресії путінського режиму проти України.

Крім того, ще у жовтні Міноборони Вірменії визнало, що Іран постачав ударні дрони, і того ж місяця іранці безоплатно передали вірменам 600 ракет. А 1 листопада Пашиняна приймали у Тегерані: було підписано меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у сфері енергетики.

Загалом на тлі війни в Україні товарообіг Вірменії з РФ буквально "злетів": у 2022 р. вірменський експорт до РФ становив $2.4 млрд – на 185.7% більше за показники 2021 р.; російський імпорт до Вірменії становив $2.6 млрд – збільшення на 44.5%. Аналогічні тенденції спостерігаються і в міжнародній співпраці Вірменії та Ірану. У 2022 р. експорт з Вірменії до Ірану склав $111,2 млн – на 70% більше за показники попереднього року; іранський імпорт до Вірменії становив $599,7 млн – збільшення на 37%.

Варто зауважити, що країни ведуть також і активну співпрацю у міжнародному політикумі. Зокрема, Єреван продовжує політику незасудження агресивних дій росії на території України, зокрема і на засіданнях Радбезу ООН. А у листопаді Вірменія виступила проти резолюції спеціальної сесії Ради Генасамблеї ООН з прав людини, під назвою "Погіршення становища прав людини в Ісламській Республіці Іран". У ній наголошувалося на "необхідності притягувати за порушення прав людини до відповідальності". Цей документ розглядався як реакція на систематичне порушення прав жінок у теократичній країні.

Протягом року війни в Україні президент Ірану Раїсі 8 разів робив заяви про важливість відносин з Вірменією та виступав за їхню активізацію. В основному такі заяви стосувалися спільних безпекових та економічних інтересів.

У самому Єревані регулярно звучать публічні заяви про стратегічно важливе партнерство з Москвою та Тегераном. Щоправда, після рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі Вірменія запевнила, що заарештує та видасть путіна, якщо він приїде, відповідно до міжнародного трибуналу, але це може виявитися не більш як заявами на публіку, з розумінням того, що навряд чи він до них приїде. Водночас усі перелічені факти розкривають справжні пріоритети Єревана, і вони набагато сильніші, ніж заяви окремих офіційних осіб про прагнення до переорієнтації на Захід.