Як технології та цифровізація можуть врятувати Україну від корупції

Нещодавно відбулася презентація нової концепції Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), яку наші міжнародні партнери вважають ключовим елементом для подолання системної корупції і становлення верховенства права в Україні. Над нею працювала велика група експертів Forsego Ukraine під керівництвом Руслана Пахомова, який має досвід роботи у ФБР, створив службу боротьби з кіберзлочинністю в МВС України та ефективно боровся з піратством. А на початку великої війни його команда розробила платформу з фіксації воєнних злочинів росіян. Про все це — в інтерв’ю.

Руслане, нещодавно Ви публічно презентували концепцію Електронного суду. Коли планується запуск, і на які зміни варто очікувати?

Від початку повномасштабної війни і для влади, і для міжнародних партнерів стало очевидним, що поточна електронна система суду потребує докорінної модернізації.

ВРП (ред. Вища рада правосуддя) та Мінцифри для визначення обсягів такої модернізації, за підтримки партнерів, вирішили провести її технічний аудит і для цього запросили нашу команду Forsego Ukraine.

Аудит показав, що модернізувати, власне, нема чого і більш доцільно розробити нову систему. Дослідивши потреби, побажання і очікування всіх користувачів, як внутрішніх (судді, помічники, секретарі, працівники судів), так і зовнішніх (адвокати, прокурори, державні і приватні виконавці, громадяни і бізнес) ми сформували і представили концепцію нового Електронного суду та підготували технічні документи для старту його розробки, який має розпочатись вже в перші місяці цього року. В наступному — планується пілотування та впровадження нової системи.

Ви зазначили, що систему зможуть використовувати і зовнішні користувачі. Тобто вона буде розрахована на різні категорії громадян. Розкажіть, чого очікувати українцям?

Наша мета — спроєктувати систему зрозумілою для людей, зробити її такою, щоб до простих справ не було необхідності залучати професійних юристів та адвокатів. Людина має легко орієнтуватись у користувацькому інтерфейсі, внутрішній помічник, на базі штучного інтелекту, може надати правову допомогу та зорієнтувати у перших кроках. Далі Система через підказки, рекомендації та візуалізації пояснює, на якій стадії зараз знаходиться справа, які є доступні опції і що вони можуть дати, інформує про подальші дії. Задача — забезпечити прозорість і зрозумілість судового процесу і, відповідно, передбачуваність та очікуваність в самому судовому рішенні.

Окреме питання — усунення корупційних ризиків. Для цього авторозподіл має бути виведений на центральний рівень, а за умови впровадження екстериторіальності, ми отримаємо дійсно випадковий вибір судді. Це має ще один великий плюс — рівномірне завантаження судів по всій країні, більш швидкий розгляд справ.

Судовому процесу передує досудове розслідування. Чи не буде доцільним крім цифровізації суду реалізувати і трансформацію кримінальних проваджень?

Саме так ми і думали. Ба більше, цифровізувати кримінальне провадження ми почали на рік раніше. Ще в 22-му році Forsego Ukraine розробила концепт і технічне завдання на велику міжвідомчу правоохоронну інформаційну систему. Вже майже рік триває її розробка, тож дуже скоро очікуємо на перші відгуки. А зараз ми займаємось організацією другої та третьої фази розбудови системи.

Цей проєкт, як і Електронний суд, входить до плану Ukraine Facility і перебуває на постійному контролі Єврокомісії. Ми ж зі свого боку усвідомлюємо відповідальність і докладаємо всіх зусиль, щоб система вийшла продуманою до дрібниць, надаючи зручність для слідчих і прокурорів, ефективність для держави і, обов'язково, прозорість для громадського нагляду і контролю.

Наразі планується пілотування цієї системи у підрозділах Офісу Генерального прокурора, Національної поліції та Служби безпеки, які здійснюють розслідування кримінальних проваджень по воєнним злочинам, адже вони найбільш резонансні в поточних умовах. Надалі система буде працювати з усіма видами правопорушень.

Ви кажете, що система потрібна для розслідування воєнних злочинів, але ж в Офісі Генерального прокурора вже є платформа warcrimes.gov.ua для документування воєнних злочинів РФ…

Саме цей проєкт і відкрив нам очі на загальну проблематику. Ми вже давно займаємось організаційним та технологічним консалтингом, але з державними органами почали працювати лише на початку повномасштабної війни. В перші дні вторгнення до мене звернулись з Офісу Генпрокурора і попросили допомоги в створенні простенького дашборду для візуалізації фактів воєнних злочинів на карті.

У той момент я саме займався евакуацією людей та виробництва з окупованих південних регіонів, але, звісно, в такій важливій задачі відмовити не зміг. Я швидко організував нашу команду, та коли ми глянули на вимоги до "простенького дашборду", то сильно здивувались. Там був запит на велику систему з менеджментом процесів, збиранням доказів в електронній формі, забезпеченням їх надійного зберігання відповідно до процедур, мобільним застосунком для документування і багато іншого. Стало очевидно, що там роботи на місяці, і самі ми не впораємось.

Ситуація підігрівалась ще й тим, що паралельно створювались телеграм-канали та ресурси подібного спрямування, які, звичайно, жодним вимогам не відповідали, а відтак збирали "докази", які ніколи такими не стануть. По суті, плутали людей.

Я залучив ІТ-спільноту, організував команди за напрямками, і вже 7-го березня ми запустили платформу збору доказів. А за тиждень з'явився і мобільний застосунок. Тієї ж весни ми представили платформу в Давосі в рамках Russian Warcrimes House. Наразі на ній зареєстровано понад 140 тисяч воєнних злочинів, і ми робимо все, щоб їх докази було надійно збережено.

Але ми швидко усвідомили, що збирати докази замало і треба забезпечити ефективне розслідування злочинів. Так, зрештою, ми прийшли і до електронного кримінального провадження, а потім до Електронного суду.

Тож свою стратегічну місію я бачу в цифровій реформі всього процесу правосуддя — від виявлення злочинів і їх розслідування до розгляду судових справ. Автоматизація процесів і мінімізація людского фактору забезпечить верховенство права та резистентність до корупції.

Ми часто чуємо про необхідність реформ для подолання корупції та відбудови України. Які реформи, на Вашу думку, є першочерговими в цьому контексті?

Особливістю української корупції є її системність. Нею пронизані всі рівні державного управління, вона цементує неефективну систему, залишаючи її відкритою до розкрадання. Для подолання системної корупції потрібне системне рішення. В першу чергу, це перезапуск Бюро економічної безпеки, що має стати дієвою складовою антикорупційної архітектури держави:

• моніторинг державних тендерів за допомогою ШІ, з метою недопущення розкрадання;
• детінізація економіки і забезпечення рівних передбачуваних умов для ведення бізнесу;
• ліквідація податкових і митних схем.

В ідеалі, останнє слід поєднати з перезапуском податкової і митниці, через які Україна втрачає сотні мільярдів гривень на рік.

За Вашими підрахунками, про який обсяг недоотриманих коштів від митниці та податкової наразі йдеться?

За оцінкою наших аналітиків митниця — 170 млрд грн, податкова — майже вдвічі більше. Сумарно — це плюс-мінус ті 500 млрд грн, через нестачу яких довелось рекордно підвищувати податки минулого року. Очевидно, що ані податкова, ані митниця не можуть самостійно здійснити необхідні реформи та змінити підходи у роботі задля мінімізації втрат та зловживань.

Саме Бюро економічної безпеки може забезпечити зовнішній вплив і контроль, аби мінімізувати ці втрати. Для цього треба прямий доступ до баз даних цих служб, де одразу буде видно створені на територіях фіктивні підприємства для отримання незаконного відшкодування ПДВ, стане очевидно, як податкова блокує реєстрацію податкових накладних, а митниця перешкоджає експортно-імпортним операціям, створюючи штучні перепони для українського бізнесу, який фактично став заручником своєї країни.

Враховуючи, які великі надії покладалися на БЕБ на етапі презентації та запуску три роки тому, нині цей кейс виглядає абсолютно провальним. Чому, на Вашу думку, Україні не вдалося успішно запустити БЕБ з першої спроби?

Все завжди залежить від керівника. Призначений на посаду директора БЕБ колишній голова податкової міліції приніс із собою культуру, підходи і бачення роботи. Отримали те, що отримали, нічого дивного і, на жаль, нічого нового. Думаю, що ані в нього, ані в його наступників так і не з’явилось бачення, яким має бути цей орган, а без ключової ідеї все перетворилось на корупційне болото.

З чого варто почати реформування БЕБ і яким Бюро має стати для того, аби бізнес не відчував надмірного тиску й виходив з тіні? Закон передбачає зміну керівництва та переатестацію всіх працівників. Чи достатньо цього для успішної трансформації?

В першу чергу, звісно, має бути проведений HR, IT, фінансовий та юридичний аудити, досліджені наявні провадження, методи аналітичної роботи та аналітичні продукти, на базі цього проводиться переатестація всіх працівників. У структурі мають залишитись тільки дієві і професійні співробітники, що відповідають критеріям доброчесності. Функціональний аналіз визначає нову структуру органу, яка має бути спроєктована з урахуванням стримувань і противаг, щоб закласти антикорупційну основу. Далі пробудовуються вертикальні і горизонтальні внутрішні процеси, які фіксуються регламентами і політиками, діяльність стандартизується, описуються методології і все це цифровізується через Єдину інформаційну систему (ми, до речі, минулого року розробили і презентували БЕБ концепцію такої системи, але вона, на жаль, так і не була реалізована). Цементує все внутрішня культура, яка задається через "тон згори", через власний приклад керівної команди.

Звідки у Вас такі знання, чи був у Вас схожий досвід у минулому?

З 2009 по 2012 я створив службу боротьби з кіберзлочинністю в МВС України. Перед цим мав можливість працювати в ФБР США, де досліджував, як організовані та працюють їх правоохоронні відомства ICE (міграційна та митна служба), DEA (адміністрація з контролю обігу наркотичних речовин) та інші. В межах спільної міжнародної операції нам вдалось викрити мережу злочинців, що налічувала майже 30 тис. порушників по всьому світу, а організатори були затримані та засуджені в Україні. Мені пропонували залишитись працювати в США, та я хотів повернутись і побудувати ідеальний правоохоронний підрозділ в Україні. Так з'явилася служба боротьби з кіберзлочинністю.

Наскільки складно було реалізувати цей досвід в Україні?

З 2007-го по 2009-й я обійшов буквально всі пороги міністерства, заступників міністра, самого міністра, пояснюючи, чому нам це потрібно, чому боротьба з кіберзлочинністю — це так важливо. Мені казали: ну яка там кіберзлочинність? Є організована злочинність, є наркозлочинність, є крадії, є вбивці, а ти, мовляв, займаєшся безглуздям, якимись інтернет-злочинами. Ніхто цього не розумів. Проте я пройшов цей шлях, починаючи зі створення маленького відділу з 5 людей під моїм керівництвом. Потім було управління, а потім і департамент. Загалом служба налічувала майже тисячу офіцерів по всій країні. Було напрацьовано міжнародне співробітництво, а представник ФБР був на постійній основі відряджений до нашого офісу для координації спільних операцій. Тоді ми розробили та провели через Верховну Раду зміни до законодавства, змінивши підслідність кіберзлочинів і побудували партнерську ІТ-спільноту.

В цей час почались ідеологічні розходження з керівництвом МВС, яке воліло швидше не бороти кіберзлочинність, а контролювати її. Апофеозом став кейс з піратським файлообмінником EX.UA. Я усвідомлював, що у власників є гроші відкупитись і замовити чорний піар, але відступатись від того, що вважав правильним, не хотів. Як тільки я зрозумів, що на рівні керівництва МВС прийнято рішення гальмувати розслідування, вирішив залишити службу.

Втім, в подальші роки набутий досвід неодноразово застосовувався. Спочатку була створена антипіратська ініціатива "Чисте небо", до участі в якій вдалось залучити фактично весь медіаринок і спільними зусиллями закрити сотні піратських ресурсів, в тому числі відомий всім FS.UA.

Проте найголовнішим, на мою думку, було не саме закриття конкретних піратських ресурсів, а зміна суспільної думки, культури ставлення до порушення авторського права. Тепер в Україні функціонує Megogo, Netflix, Disney… Вони дають якісний ліцензійний контент, за який люди платять. І ні в кого не виникає сумнівів, що це правильно. Це і є найбільше досягнення того, що ми розпочинали, заклали фундамент.

Подібний шлях нам зараз потрібно пройти у боротьбі з системною корупцією та тіньовою економікою, змінивши саму культуру на рівні взаємодії держави, бізнесу та громадян.