Гра свічок не варта: підвищення тарифів на залізничні перевезення призведе до ще більших втрат і для УЗ, і для економіки
Підвищення тарифів на залізничні перевезення: За неефективність УЗ заплатимо реальним сектором економіки
Під кінець 2024 року Наглядова рада Укрзалізниці погодила індексацію вантажних залізничних тарифів: з 1 лютого 2025 року вони зростуть на 37%. Рішення в компанії обґрунтовують здорожчанням ресурсів, нестачею коштів на ремонт інфраструктури та індексацію зарплат залізничникам. На ринку тим часом наполягають – є інші шляхи, а бізнес, на чиї плечі збираються перекласти цей тягар, не повинен платити за неефективність УЗ.
Востаннє тарифи на залізничні вантажні перевезення індексувались в червні 2022 року. В УЗ наголошують: відтоді ціни на електроенергію виросли на 166%, дизель – на 110%, запчастини для тепловозів – на 217%, підшипники – на 37%, колеса суцільнокатані – на 20%, тощо. Водночас, вказують у компанії, індекс цін виробників промислової продукції склав 176,4%. Тож заплановане зростання тарифів на понад третину тут вважають помірним.
І хоча аргументи УЗ загалом зрозумілі, незалежні експерти і бізнес наголошують: перекладати вирішення проблем з хворої голови на здорову – на найкращий варіант. Адже це рішення дорого коштуватиме промисловості та аграріям, на яких тримається держбюджет. Наприклад, після останнього підвищення тарифів УЗ влітку 2022 року вартість перевезення вугілля, руди та вапняку зросла на 140%, металу – на 70, зернових – 65%. Далі буде гірше.
Ринок проти вирішувати фінансові проблеми УЗ
"Не можна, вирішуючи проблеми однієї галузі, ставити під загрозу життєдіяльність інших. В УЗ за минулий рік непогані показники. І виникає питання: наскільки обґрунтовані плани збільшення доходів через підвищення тарифів? Можливо, варто розглянути інші способи, наприклад, залучення грантової підтримки чи міжнародного кредитування? Адже реальний сектор економіки, на відміну від УЗ, не може розраховувати на фінансову допомогу", – вважає президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) Володимир Щелкунов. Він наголошує: значення залізниці для воюючої країни дійсно надзвичайно важливе, але не важливіше промисловості, яка теж працює на потреби армії, відновлення після руйнувань та забезпечення притоку валюти та податків.
Про те, що короткостроковий позитивний ефект від підняття тарифів для УЗ дорого коштуватиме промисловості і бізнесу, попереджає і головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко. І без підняття тарифів їхнє положення вже цього року може значно погіршити несприятлива ситуація на зовнішніх ринках. Державі це загрожує згортанням виробництва, скороченням робочих місць і зменшенням податкових надходжень. Про ці ризики прямо попереджають галузеві і ділові асоціації.
Зважаючи на "катастрофічні наслідки", обʼєднання підприємств "Укрметалургпром" закликало Уряд не допустити підвищення тарифів у лютому, натомість запровадити дворічний мораторій. В УМП заявили: "Розуміючи своє монопольне становище у питанні вантажоперевезення, Укрзалізниця весь час свого існування намагається вирішувати власні фінансові проблеми за рахунок вантажовідправників".
За оцінкою Американської промислової палати в Україні (АСС), підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення можуть призвести до зупинки стратегічних підприємств, серед яких й компанії гірничо-металургійного комплексу. "За підрахунками деяких компаній-членів Палати, додаткові витрати на логістику для компаній складуть більш ніж 1,4 млрд грн на рік, що матиме негативний наслідок на конкурентоспроможність української продукції та унеможливить можливості для виходу на експортні ринки", – йдеться у зверненні АСС.
Крім того, у доларовому еквіваленті тарифи сьогодні значно перевищують рівень 2019-2021 років, що ставить виробників перед вибором: скорочувати виробництво або переходити на автотранспорт. Вигіднішою виглядає друга опція, що у свою чергу пришвидшить руйнування доріг та збільшить витрати держави на їхній ремонт. Власне саме з цієї причини країни ЄС стимулюють перевезення вантажів саме залізницею. Україна ж поки йде у зворотному напрямку. У довгостроковій перспективі це зашкодить і бізнесу, і державі, і навіть самій УЗ – вона втратить клієнтів, обсяги перевезень і експорт скоротяться.
Витік коштів з УЗ, або де шукати джерело надходжень
Доречним тут буде нагадати і про зарплати топ-менеджерам УЗ, які традиційно є одними з найвищих у державі та які компанія відмовилась розкривати, посилаючись на воєнний стан. А також про випадки неефективного використання коштів, зокрема, під час проведення закупівель, які повсякчас трапляються. Тож вирішити наявні проблеми керівництво УЗ може, не приносячи при цьому в жертву промисловість і бізнес, – оптимізувати витрати, підвищити операційну ефективність, впровадити конкурентну і справедливу тарифну політику.
Наприклад, тариф на перевезення до портів зернових у контейнерах на 45-50% нижчий за тариф на перевезення того ж вантажу вагонами-хоперами (зерновозами). Через це гроші втрачають не тільки аграрії, а й сама УЗ, адже вона володіє значним парком таких вагонів. Як повідомляє Європейська Бізнес Асоціація, розрахунково за 11 місяців 2024 року компанія недоотримала понад 666 млн грн доходу за перевезення зерна у вагонах-хоперах. Зважаючи на прогнозовану збитковість, ці кошти точно не були б зайвими. "Особливо це викликає нерозуміння та стурбованість на тлі очікуваної збитковості АТ "Укрзалізниця" та планів підвищення тарифів на вантажні перевезення" – йдеться у зверненні ЄБА.
До того ж інтермодальні поїзди – себто контейнерні – перевозять в середньому на 35% менше маси вантажу ніж звичайний вантажний поїзд із вагонів хопер-зерновозів. Крім того, сама суть інтермодальних поїздів УЗ полягає у зміні кількох видів транспорту в межах доставки вантажу до одержувача. Однак на практиці ця умова не виконується – контейнери, як і хопери, просто вивантажуються на припортових станціях. Відтак цей сервіс не приносить УЗ нічого, окрім зниження провізної спроможність і втрати коштів.
Тож наразі намір УЗ підняти тарифи на вантажні перевезення виглядає найпростішим рішенням для швидкого результату. Але, як показує практика, такі рішення мають болючий довготривалий ефект і, на жаль, цього разу він спіткатиме не тільки УЗ, але й весь знекровлений війною реальний сектор економіки.