Хто перший, того й кіт: український воїн повернувся з полону разом із чотирилапим другом (фото)

Його привіз із собою один із 84 звільнених українських захисників, 26-річний боєць Станіслав Панченко, який провів у полоні понад 6,5 років, пишуть "Новости Донбасса". Мишко став першим чотирилапим, який приїхав в Україну в межах обміну полоненими.

Коли в госпіталі Стаса відвідала його мама, вона забрала кота із собою. У новому домі йому подобається і він уже почав обживатися там. За словами Панченка, Мишко не лише звикає до умов проживання на волі, а й вчиться слухняно сидіти з новою сім'єю в бомбосховищі, коли виє тривога. Раніше, каже Станіслав, кіт ніколи її не чув.

Мишко і Станіслав: історія дружби

Воїн із 2017 року захищав Донбас і в січні 2019-го потрапив у полон. У бараку він жив із цивільним полоненим, якого поки що не обміняли. Одного разу "завгосп", засуджений, який виконував різні справи по господарству в колонії, приніс їм двотижневе кошеня.

Стас каже, що на території зони було чимало котів, і коли їхня популяція стрімко зростала, їх збирали в мішок і викидали за територію зони. Якби Мишко опинився в тому мішку, то шансів вижити в нього б не було.

"Загалом, "завгосп" його пожалів. А ми його виходили — вигодували, він разом із нами спав...", — згадує Панченко.

Спочатку вони думали, що це кішка, і назвали її Мишкою, але потім виявилося, що це кіт, і його одразу ж перейменували на Мишка.

Коли почалася серія великих обмінів, Стас і його товариш по нещастю, з яким вони разом виховували кота, все частіше стали замислюватися про долю тварини. Співкамерник Панченко вже почав готувати Михайла до життя на волі і навіть поставив фото своєї мами в бараку, щоб кіт звикав до її обличчя.

Однак родичі відмовилися брати тварину через свої проблеми.

"Загалом, ми почали подумувати про евакуацію кота. Вирішили так: хто першим звільниться, той кота з собою візьме. Тому взимку засудженим, які працюють на швейному виробництві, ми замовили спеціальну сумку: з ущільненими стінками і дном — щоб доставити Мишка на волю з комфортом. У нас цю сумку доглядачі тричі вилучали. Але, на щастя, нам постійно вдавалося повертати", — каже захисник.

Адміністрація колонії не перешкоджала вивезенню кота за межі так званої "республіки", оскільки в списку предметів, що становлять історичну та культурну цінність для проросійських бойовиків так званої "ДНР", а також заборонених до провезення, кішок немає. Крім того, йому не був потрібен і спеціальний дозвіл на вивезення.

Дорога додому

Однак дорога додому для обох була дуже непростою.

В автозаках полонених привезли до Ростова, а там пересадили у військово-транспортний літак, де довелося сидіти просто на підлозі із заклеєними скотчем очима і стягнутими за спиною пластиковою стрічкою руками, Стасу довелося за свого улюбленця похвилюватися.

"Мишко поводився тихо всю дорогу аж до обміну — з сумки не виривався і лише зрідка подавав голос. Літак набили людьми дуже щільно. І нас посадили так, що одна людина сиділа з розсунутими ногами, між якими сидів інший. Сумка з котом опинилася в мене за спиною. Я відчував її. Вона була тепла і трохи ворушилася. Я розумів, що Мишко живий", — розповідає хлопець.

Тварина дуже стійко переносила всі труднощі дороги, навіть незважаючи на те, що у Стаса не було можливості випустити її в туалет.

"Коли нас уже обміняли, то в госпіталь везли машинами швидкої допомоги. Під час посадки в швидку я про всяк випадок попередив персонал, що в мене в сумці кіт. Вони дуже здивувалися: "Який ще кіт? Живий?!". Кажу: Так, живий. Він теж із колонії №32".

Мишко жив зі Стасом у палаті, і співробітники лікарні приходили подивитися на його рудого друга.

"Мама знала, що зі мною приїде кіт. І щойно приїхала мене провідати, забрала його. Тож він тепер там у нас вдома до реалій вільної України звикає", — усміхається воїн.

Стас родом із багатодітної родини. Крім нього, на захист батьківщини стали ще двоє його братів. Один із них загинув у березні 2024-го, а другий служить досі. Станіслав служив на Донбасі: спочатку в Луганській області, потім у Донецькій він був навідником кулемета ДШК.

Коли українець потрапив у полон, його відправили під суд.

"Мене засудили до 17 років позбавлення волі за дуже оригінальною статтею "захоплення влади" і "навчання з метою захоплення влади". Я простий солдат, виявляється, рвався до влади в "Донецькій народній республіці", — каже він.

Раніше Фокус писав, що з російського полону повернувся ексмер Херсона Володимир Миколаєнко.

Ми також розповідали, що захисник "Азовсталі" Михайло Діанов показав фото з новою дружиною.