Олександр Корінний про історію поширення використання ПТКС та банкопад
Розвиток інфраструктури програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) в Україні відбувся в нестабільні роки: початок російського вторгнення на Луганську й Донецьку області, анексія Криму, політичні, економічні й соціальні реформи.
Однак ці кризи вплинули на важливі елементи у фінансовому середовищі: якщо раніше ПТКС використовували здебільшого для поповнення мобільних рахунків, то під час масового закриття банківських відділень вони перетворилися на справжні «міні-каси», де можна було оплатити комунальні послуги, здійснити грошовий переказ чи навіть підтримати роботу банківської карти.
Коли термінал стає точкою доступу
Олександр Корінний, експерт із ринку фінансових технологій та аналітик нерухомості, що має досвід із застосування ПТКС ще з 2010-х, пояснює: «Коли відділення банків зникали з маленьких міст і селищ, люди шукали альтернативу. ПТКС стали мостом між клієнтом і фінансовою системою».
У той час виявилася ще одна закономірність, яка проявлялася в тому, що найбільший попит на такі сервіси виникав не у великих містах, а у менших населених пунктах. Там термінали компенсували відсутність банківської інфраструктури і фактично заміняли традиційні відділення.
Перші кроки
Усе почалося з бажання допомогти бізнесу батька в управлінні продуктовим, меблевим, побутової техніки й електроніки магазинах. Маючи розуміння бізнес-стратегій після закінчення юридичного факультету Одеської Юридичної Академії, Олександр запропонував встановити пілотні термінали прийому платежів в одному з магазинів в Миколаєві. Тоді вони сприймалися більше як розваги, зважаючи на попереднє обмежене користування. Попри це за рік було встановлено ще шість терміналів у власних обʼєктах, додатково – в районній лікарні.
“Ми були одні з перших ініціаторів, хто почав монтувати вуличні платіжні термінали на входах до ринків, автовокзалів, великих торговельних центрів Миколаївської області”, – стверджує Олександр.
Ці дії дали Олександру перші уявлення про характер платежів, їхню динаміку, наскільки швидко користувачі звикають до цього сервісу. Але головне – виявилося, що з цією системою можна працювати в перспективі й розвивати її вже на глобальних рівнях.
Технологічні рішення в умовах кризи
Із анексією Криму в 2014 році відбувся стрімкий ріст цін на електроенергію, що змусило власників систем ПТКС звертатися до своєрідних технічних інновацій, зокрема впровадженню енергоощадних систем, LED-підсвічування моніторів терміналів та оновлених блоків живлення.
«З моменту коли відбулася анексія АР Крим і початком “банкопаду” (девальвація гривні більш ніж на 50%, що було зумовлено політико-економічними колапсами, які вдарили по фінансовій системі держави) ми відчули дві тенденції: значне й різке подорожчання електроенергії та збільшення платежів по мікрокредитуванню й погашенню кредитних карток через термінали прийому платежів».
Криза водночас створила і сприятливі умови для поширення вжитку ПТКС серед населення. Банки, у свою чергу, почали працювати над оптимізацією власних мереж, більш охоче укладали договори з фінансовими компаніями, які забезпечували шлюзи для проведення транзакцій через ПТКС, щоб зробити можливим поповнення своїх кредитних та дебетних карток через термінали сторонніх мереж на фоні масового закриття оффлайн-відділень. Отже, ПТКС увійшли у фінансову екосистему як повноцінний канал обслуговування клієнтів у швидкому здійсненні платежів та банківських операцій без необхідності йти до фізичного відділення.
Уроки та міжнародна перспектива
Сьогодні український досвід роботи з ПТКС і проблемними активами розглядається як приклад ефективної антикризової стратегії. Поєднання технологічних інновацій, партнерства з фінансовими установами показало, що навіть у період банкопаду можна знаходити нові моделі розвитку, а падіння традиційної інфраструктури відкриває можливості для створення альтернативних рішень, які в довгостроковій перспективі формують новий ринок фінансових послуг і систем обслуговування клієнтів.
Отримавши навички управління й оптимізацій бізнес-процесів у стресових умовах, Олександр Корінний застосовує їх у США, де працює з виведенням проблемних активів на вторинний ринок та ринок нерухомості після процедур банкрутства. Там принципи антикризового менеджменту, випробувані на українському ринку, довели свою універсальність в оптимізації витрат, роботі з активами з обмеженою ліквідністю та певну креативність у пошуках унікальних фінансових рішень, які формують основу для масштабних і довготривалих проєктів.