Асоціація українських операторів грального бізнесу закликала не вбивати білий бізнес непродуманими обмеженнями

Про це стало відомо з документа, який є у розпорядженні агенції "Інтерфакс-Україна" — лист Асоціації до Мінцифри, Мінфіну, БЕБ, ДПС, двох профільних комітетів Верховної Ради України та Державного агентства ПлейСіті, пише Telegraf.

"Запропоновані жорсткі обмеження для легальних організаторів азартних ігор заженуть галузь у тінь, — зазначено у зверненні. — Ринок азартних ігор є легальним сектором економіки, який щорічно забезпечує понад 17 млрд грн надходжень до бюджету і вже сплатив майже 31 млрд грн податків лише за 2024 рік і дев’ять місяців 2025-го. Ми ризикуємо власноруч передати цей сектор тіньовим операторам. Нові правила мають працювати на державу та громадян, а не на зростання тіньового ринку", — сказано в документі.

Асоціація провела аналіз даних онлайн-систем легальних операторів для оцінки впливу введення лімітів (на рівні еквівалента 1000, 2000 або 5000 євро на місяць) на бюджетні надходження та на галузь у цілому. У разі запровадження лімітів для гравців на рівні 1000 євро на місяць бюджет України недоотримає близько 5,6 млрд грн податків на рік. Результатом введення лімітів стане тінізація галузі — перехід від 30 до 50% гравців в нелегальний сектор, який контролюють росіяни. (Велика кількість російських сайтів досі не заблоковані в Україні через технічні причини та причини, пов’язані з корупцією.)

Асоціація запропонувала додаткового збільшити ліміти часу участі гравця в азартних іграх на тиждень та на місяць. Найбільші оператори ринку наголошують, що ліміти витрат гравця на азартну гру мають бути виключно персональними та ризикоорієнтованими, а не жорсткими та фіксованими, як це сьогодні вимагає Мінфін. На думку АУОГБ, запропоновані пороги є нереалістичними та стимулюють перехід гравців до нелегальних казино.

В листі наголошується, що жодна норма Закону "Про азартні ігри в Україні" не вимагає встановлення фіксованих лімітів або "стель" для гравців: "Посилання окремих представників влади на частину дев’яту статті 18 Закону є помилковим", — сказано, зокрема, у звернені.

Довідка. Запровадження лімітів для гравців легальних операторів передбачено проєктом наказу Міністерства цифрової трансформації України "Про встановлення лімітів витрат гравця на азартну гру та часу участі гравця в азартній грі", що розміщений на сайті міністерства. Головна заявлена мета введення лімітів для гравців — боротьба з лудоманією, але за останніми дослідженнями, які проводилися Національною служби здоров’я України, навіть попри високу популярність азартних розваг, ігрова залежність не носить в Україні масового характеру.

З документа також випливає, що на встановленні фіксованих лімітів наполягає також Міністерство фінансів (для цілей фінансового моніторингу). "Питання фінансового контролю мають вирішуватися шляхом удосконалення та належної реалізації механізмів фінансового моніторингу, а не адміністративним встановленням жорстких лімітів на витрати та лімітів часу участі гравця у грі", — зазначено у листі.

АУОГБ наголошує, що запропонований Мінцифри та Мінфіном підхід до встановлення лімітів не зменшить шкоду від азартних ігор, а навпаки — істотно збільшить частку тіньового та офшорного сегмента, де гравці залишаються повністю незахищеними.

У своєму листі Асоціація просить регуляторів врахувати міжнародний досвід та називає три ключові фактори стрімкого зростання тіньового сегмента в ЄС — жорсткі ліміти, заборона реклами та швидке поширення криптоказино.

"Гравці ЄС масово переходили до неліцензованих офшорних операторів через цілий комплекс факторів, серед яких ключовим є занадто жорсткі ліміти. У країнах зі жорсткими лімітами, частка тіньового сегмента різко агресивно зростає (Німеччина — 60–80%, Фінляндія — 32–35%, Нідерланди — 25–30%). Натомість у країнах із гнучкими або добровільними моделями лімітування тіньовий сегмент залишається мінімальним (Велика Британія — 1–2%, Данія — близько 9%)", — йдеться у зверненні.

"Україна не повинна ламати білу галузь своїми необдуманими кроками та повторювати помилки європейських країн, де надмірні регуляторні обмеження призвели до зростання частки офшорного гемблінгу та переходу громадян у "сіру" зону, де існують високі ризики фінансового шахрайства та відсутній захист прав споживачів, — прокоментував звернення президент АУОГБ Олександр Когут. — Якщо помилка буде зроблена, ціна є дуже високою — прямі збитки бюджету в 5,6 млрд гривень на рік, масовий перехід українців від українських легальних казино — до тіньових російських. Ви побачите, як 50—60 тисяч українців щокварталу будуть віддавати свої фінансові дані російським казино".

На думку Олександра Когута, це питання не є суто економічним. Це без перебільшення є питанням нацбезпеки, вважає він.

"Російський гемблінговий бізнес не лише веде діяльність в Україні, але й співпрацює з російськими силовиками для вербування українців. Отже, питання, яке зараз стоїть на порядку денному, — не тільки економічне. Це — питання національної безпеки. Тому ми зараз думаємо про окрему комунікацію з відповідними силовими органами", — сказав президент АУОГБ.

"Регуляторні зміни повинні зменшувати відтік гравців до нелегальних операторів, а не навпаки. Наша спільна мета — ефективно захистити вразливих гравців, не знищуючи при цьому легальний ринок і не передаючи його "чорним" та офшорним операторам. Враховуючи викладене, просимо не запроваджувати жорсткі фіксовані "стелі", а передбачити персональні ліміти витрат гравця та доопрацювати проєкт наказу", — підсумовується у зверненні.

"Ми дуже хочемо, щоб ці ліміти дійсно не призвели до того, що ринок азартних ігор перейде в тінь, — запевняє Юлія Зайченко, перший заступник голови держагентства ПлейСіті. — Але також хочемо, щоб вони були запобіжником щодо ігрової залежності громадян. Хочу сказати представникам державних органів щодо їхніх зауважень: встановлення лімітів жодним чином не має призвести до того, що гравці перейдуть грати від легальних закладів до нелегальних".

"З одного боку, ми маємо захистити гравця — громадянина України,— каже Наталя Дєнікєєва, заступниця голови Мінцифри. — З іншого боку, ми розуміємо, що будь-яке "зарегулювання" існуючого білого легального ринку стимулюватиме гравця переходити в нелегальний сегмент і, як наслідок, зменшить податкові надходження".

"Проаналізуйте ліміти, які запропоновані Мінцифрою, — пропонує Ольга Бажан, представниця 2К. — Наприклад, є ліміт у 27 годин гри на місяць. Якщо ми поділимо його на 30 днів, то виходить, що для гравця встановлено ліміт на один день — менше години. Якщо людина, у якої немає взагалі ознак лудоманії, зайде пограти й виявить, що матиме лише одну годину на гру, вона буде поводитися зовсім інакше. Є цілі дослідження щодо того, як такі обмеження впливають на осіб. Такий підхід буде зі здорових осіб робити лудоманів.

Якщо особа буде імпульсивно грати і якщо вона не матиме часу розслабитися в грі, вона не отримає достатньої дози дофаміну, а відтак буде постійно хотіти повертатися в гру. І ці ліміти просто вплинуть на те, що зі здорових людей вони будуть робити лудоманів".

"У нас в Україні, насправді, немає проблеми лудоманії — вона надумана, — вважає Олег Арестархов, віцепрезидент АУОГБ. — Є дослідження Національної служби здоров’я України. Якщо ліміти буде прийнято в тому вигляді, в якому вони сьогодні є, російські казино будуть просто аплодувати та відкорковувати ігристе. Вони все ще нелегально працюють на території українського сегменту Інтернету, їх досі у нас не заблоковано.

Якщо буде прийнято непродумане рішення, з білих українських легальних казино, які сплачують усі податки, українці просто переходитимуть грати до росіян. У російських казино немає лімітів та обмежень. Результат буде прогнозований: 60–70 тисяч українців будуть щоквартально переходити в нелегальний сегмент. У тінь піде 30–50% білого бізнесу, а бюджет через рік недоотримає 5,6 млрд гривень. Хтось має дуже добре зважувати такі рішення перед тим, як їх приймати. Ця історія про ліміти — це історія про відповідальність за рішення, після яких фінансові дані українців опиняться в руках російських бізнесів.

Не секрет, що російські гральні бізнеси співпрацюють з російськими спецслужбами для того, щоб вербувати українців, які програють великі суми. Тому введення лімітів — це питання безпеки країни та безпеки українців".