Законопроєкт №14110-д може мати протилежний ефект, посиливши тіньовий ринок, — юрист
Законопроєкт №14110-д, який перебуває на розгляді Верховної Ради, декларує мету посилення контролю за обігом нікотиновмісних продуктів для орального застосування та захисту здоров’я населення. Втім, запропонований законодавцями підхід може мати протилежні наслідки - призвести до зростання нелегального ринку та посилити доступ неповнолітніх до нікотиновмісної продукції.
Про це у своїй колонці у виданні Liga.net розповідає юрист Андрій Вігірінський.
Експерт зазначив, що попри відсутність формальної заборони на виробництво та продаж нікотиновмісних паучів, законопроєкт №14110-д передбачає обмеження вмісту нікотину на рівні 1 мг на одну порцію, фактично унеможливлюючи легальний обіг такої продукції.
"Проблема, полягає в тому, що така продукція (з дозуванням нікотину до 1 мг, — ред.) на ринку, як свідчать фахівці, — відсутня, що означає фактичну заборону, з відповідним перетіканням виробництва, продажу та споживання в ту тінь, в якій вже знаходяться заборонені для всіх електронні сигарети та будь-які нікотиновмісні продукти для неповнолітніх", — наголосив Вігірінський.
Експерт також звертає увагу, що практика регулювання нікотиновмісних продуктів через заборони вже демонструвала свою низьку ефективність. Як приклад Вігірінський наводить закон про заборону на продаж ароматизованих сигарет, тютюну для самокруток та електронних сигарет, який набув чинності у 2024 році. За словами експерта, попри запроваджені обмеження, проблема так і не була вирішена.
"Як свідчить дослідження ринку електронних сигарет в Україні, проведене у липні–серпні 2025 року компанією Kantar Ukraine, у категорії електронних сигарет загалом частка нелегальної продукції становить 93,6%. Найвищий рівень нелегальності — у сегменті одноразових пристроїв та сигарет із багаторазовими картриджами, де частка нелегальної продукції наближається до 100%", — зазначає Вігірінський.
Експерт додає, що "зворотній ефект від заходів, які передбачають єдиним засобом регулювання заборони, стає зростання обігу продукції за межами правового регулювання, тобто те, що ми звикли називати "чорним", нелегальним ринком продукції, наслідками чого стає відсутність будь-якого контролю за кількістю продукції, її якістю та втрати так званих "sin tax" — податки та акцизи на товари чи послуги, які суспільство вважає шкідливими: алкоголь, тютюн, азартні ігри".
Продовжуючи тему податків, Вігірінський звертає увагу на відсутність економічного обґрунтування запропонованих змін у пояснювальній записці до законопроєкту. Як зазначає юрист, "в пояснювальній записці не наведено розрахунків фінансово-економічного ефекту від запровадження відповідних норм".
Водночас, посилаючись на оцінки інших експертів, він зазначає, що державний бюджет ризикує недоотримувати близько 21 млрд грн податкових надходжень щороку у разі реалізації цієї законодавчої ініціативи.
Підсумовуючи, експерт наголошує, що заборона, яка має абсолютний характер для всіх категорій споживачів, може призводити до негативних наслідків.
"Підхід до правового регулювання необхідно ускладнити, вивчити ефективність заходів, які використовувались раніше, з’ясувати причини, чому вони не спрацювали, в тому числі і ті, які стосуються безпосередньо правозастосовчої діяльності контролюючими та правоохоронними органами", — резюмував Вігірінський.