"Складно відстежити": чому у корупційних схемах ТЦК використовують криптовалюту, — експертка
Криптовалюта дедалі частіше фігурує у корупційних схемах у територіальних центрах комплектування (ТЦК), адже дозволяє приховати як сам факт передачі хабаря, так і особу отримувача. Через анонімність і відсутність фізичних слідів такі операції практично неможливо зафіксувати традиційними методами доказування.
Як розповіла голова військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко у коментарі телеканалу "Київ24", цифрові активи створюють принципово нові виклики для розслідування корупційних злочинів.
За її словами, у класичних випадках викриття хабарництва правоохоронці застосовують механізм контрольної закупки. Йдеться про передачу заздалегідь підготовлених готівкових коштів, номінали, серії та номери яких фіксуються. Надалі саме ці купюри стають ключовим доказом: їх виявлення у підозрюваного підтверджує факт отримання неправомірної вигоди.
Однак у випадку з криптовалютою цей механізм фактично не працює. Цифрові активи не мають жодних фізичних характеристик — їх не можна ідентифікувати за серією, номером чи іншими ознаками, а також неможливо "позначити" для подальшого відстеження. Відповідно, відсутній і прямий доказ передачі конкретних коштів від однієї особи до іншої.
"Як правило, отримувач цих коштів, це не фізична особа, як у нас банківські картки, коли ми розуміємо, що це рахунок відкритий на нас. Ми банку надаємо всю інформацію, де ми проживаємо, наших близьких, родичів. Фотографують нас банки. Криптогаманці такої інформації не містять. Тобто, ідентифікувати, хто є отримувачем цього криптогамнця, майже неможливо", — розповіла посадовиця.
Крім того, Аніщенко наголосила, що ще однією суттєвою проблемою є неможливість достовірно встановити обсяг коштів на криптогаманці та їх походження. На відміну від банківської системи, де рахунки прив’язані до особи і супроводжуються повним пакетом персональних даних, криптогаманці не містять інформації про власника. У результаті ідентифікувати отримувача коштів у більшості випадків практично неможливо.
Ба більше, вона пояснила, що криптовалюта залишається специфічним активом з точки зору правового статусу. Попри поширення, її складно трактувати як прямий доказ збагачення, оскільки доступ до таких коштів, їх реальна вартість і рух не завжди піддаються прозорому контролю. Водночас такі активи легко конвертуються у готівку, тому їх можна швидко "легалізувати".
"І, як правило, отримувач цих коштів, то це не фізична особа, як у нас банківські картки, коли ми розуміємо, що це рахунок відкритий на нас. Ми банку надаємо всю інформацію, де ми проживаємо, наших близьких, родичів фотографують нас банки. Криптокошельки такої інформації не містять.Тобто, ідентифікувати, хто є отримувачем цього криптокошельку, майже неможливо", — пояснила вона.
До цього Фокус писав, що в Україні сформувався масштабний тіньовий ринок навколо мобілізації, де "послуги" з уникнення призову можуть коштувати від кількох сотень до десятків тисяч доларів. Загалом, ціни залежать від етапу контакту з системою — від простого оновлення даних до повного "пакета" з виключенням з обліку та виїздом за кордон.
Ба більше, нардеп Георгій Мазурашу розповідав, що в Україні зафіксовані випадки, коли військові ТЦК вимагають гроші з військовозобов’язаних за звільнення з автобусів, територіальних центрів комплектування або навчальних центрів. За його словами, ці "послуги" оцінюються від 5 тисяч доларів і вище.