ШІ та професії: хто залишиться за результатами досліджень?

23 квітня, символічно в День психолога, викладачі Інституту психології і підприємництва разом з представниками бізнесу провели конференцію на тему “Вища освіта та МВА в епоху штучного інтелекту: які професії та навички залишаться за людиною”.

Штучний інтелект дійсно стрімко розвивається. За словами Марії Фурман, директорки Центру бізнес-освіти та підвищення кваліфікації приватного вищого навчального закладу Інституту психології і підприємництва (далі - ІПП), ШІ дійсно допомагає в пошуку інформації і її аналізі, але є небезпечним при створенні технічних ідей, в пошуку креативних рішень, а занадто висока довіра до ШІ і часте користування цим інструментом, може призвести до когнітивної деградації.

ІПП провів своє дослідження щодо використання ШІ, яке презентували на конференції.

Було опитано понад 250 респондентів – студентів вишу та його партнерів.

За отриманими даними близько 96% опитаних у віці від 18 до 45 років користуються ШІ у процесі навчання, роботі та у повсякденному житті, 65% з них – щоденно. Найбільш популярними програмами виявилися ChatGpt (87%), Gemini (56,5%) та Copilot (17,4%).

“Цікаво, що з появою ШІ змінилася культура пошуку інформації: 41% опитаних в однаковій мірі використовують традиційні пошуковики та програми ШІ, 28% – надають перевагу безпосередньо пошуковим системам і рідко користуються ШІ, а от 15% респондентів зазначили, що шукають інформацію здебільшого за допомогою ШІ”, – зазначила Марія Фурман.

За її словами, найчастіше респонденти зверталися до ШІ для того, щоб пояснити складну тему, написати або редагувати текст, проаналізувати дані, згенерувати зображення, перекласти текст на іншу мову тощо. З них 22% опитуваних відповіли, що завдання, які вони раніше виконували самостійно, наразі повністю виконує штучний інтелект. Проте тільки 2% з них повністю довіряють ШІ. 48% опитаних завжди проводять перевірку відповідей, 39% – роблять фактчекінг тільки у випадку, коли інформація здається їм підозрілою, а 11% – тільки для важливих задач. Ще 54% респондентів відзначили, що стикалися з ситуацією, коли ШІ надавав вигадану або неправдиву інформацією. Більшість студентів вказали, що хоча ШІ економить час, проте робить їх більш ледачими.

Фахівці ІПП попередили про когнітивну деградацію через штучний інтелект та назвали професії, що залишаться за нами.

Марія Фурман також зазначила, що твердження про те, що штучний інтелект замінить більшість професій, на її думку, є хибним. Машини не зможуть зчитати та опанувати важливі людські soft skills, які зрештою залишаться на людиною: аналітичне мислення, комунікація та довіра, адаптивність, управління людьми та процесами, емоційний інтелект та креативність, моральна рефлексія, інтуїція, здатність до саморефлексії, відповідальність.

Штучний інтелект дійсно аналізує дані, проте він не розуміє причин, не має емпатії, не може брати на себе відповідальність, він не може генерувати нові ідеї, а лише вже з досвіду, який вже хтось десь висвітлював.

Таким чином, експерти сформували список професій, які ШІ поки точно не може витіснити.

Це психологи, консультанти, HR-менеджери, фахівці із комунікацій, управлінці, викладачі, а також практичні та фізичні професії – в сфері будівництва, сервісу, охорони здоров’я і технічні спеціальності.

“Штучний інтелект – це найпотужніший двигун, але тільки ви маєте бути тим пілотом, який знає, куди, а головне, навіщо ми летимо”, – говорить Іраїда Зайцева, проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи ІПП. “ШІ дійсно вражає в значній частині доручених задач, але він має суттєві обмеження: недостатню пам'ять, він позбавлений свідомості, позбавлений творчості і моральної рефлексії. І тому Інститут психології і підприємництва впроваджує онтологічний підхід, ми навчаємо бачити бізнес не як систему таблиць в Excel, а як живу систему, що вкорінена в суспільство на етичних засадах”, – підкреслила вона.

Генеральний директор Capolavoro Group – Веслі Ласерда, вважає, що людський розум, рефлекси, чутливість з часом стають точнішими і сильнішими. Машина ж, навпаки, має вади: потребує обслуговування, має слабкі місця і з часом стає більш вразливою. Постійне використання ШІ є небезпечним.

“Я бачу, що багато молодих людей не мають того досвіду без гаджетів та технологій, який має моє покоління – 50+ років. Молодь не має здатності допомагати машині, вони більше працюють із нею і більше їй довіряють, більше в неї вірять, але не намагаються зрозуміти, що стоїть за нею. Через часте використання ШІ молодь втрачає когнітивні здібності, знижується здатність до запам'ятовування, погіршується увага, зникає потреба самостійно спілкуватися іноземними мовами і зрештою знижується інтелект”, – підсумував Веслі Ласерда.

Софія Ворушко, рекрутерка компанії 3S Agency, також бачить певні ризики використання ШІ як кандидатами на посаду, так і роботодавцями. Перші – ретельно готуються до співбесід за допомогою програм штучного інтелекту, проте не розуміють при цьому культуру конкретної компанії і не можуть адекватно оцінити ні свої скіли, ні запит цієї компанії.

Компанії ж, в свою чергу, відсіють гарних кандидатів, спираючись на “допомогу” машинних алгоритмів.

То ж, експертка з найму персоналу впевнена, що робота рекрутера та HR-спеціаліста залишиться за людиною й надалі.

Микола Гой, директор ТОВ “Формація”: “До процесу спілкування з клієнтами не можна підходити шаблонно і користуватися готовими відповідями ШІ, бо хоч і є вірогідність попадання, можна припуститися багатьох помилок. До того ж, як можна машині доручити скласти бізнес- чи маркетингову стратегію? Це все – індивідуальні речі, які потребують ретельного аналізу і творчості. Саме за людськими командами – майбутнє. Якщо людині дати правильні ресурси, свободу, допомагати створювати можливості творчо діяти на будь-якому робочому місці, тоді компанії злітають на зовсім інший рівень. Щодо ШІ, то звісно ним можна користуватись, але треба дуже чітко розуміти його суть і для яких саме задач його доцільно використовувати – де він дійсно буде більш ефективним, ніж людина”.

Українська вища освіта і МВА-програми вже не можуть ігнорувати штучний інтелект, однак і не повинні робити його самоціллю. Йдеться не про боротьбу людини з машиною, а про новий розподіл ролей, за якого ШІ бере на себе рутинні, аналітичні та технічні функції, тоді як за людиною залишаються стратегія, етика, креативність, емпатія, управління командами та відповідальність за рішення. Саме ці якості, на думку учасників заходу, визначатимуть конкурентоспроможність фахівця в найближчі 5-10 років.

Пресконференцію «Вища освіта та МВА в епоху штучного інтелекту: які професії та навички залишаться за людиною», організовану Інститутом психології і підприємництва, було проведено в ІА «Інтерфакс-Україна» за інформаційної підтримки журналу Фокус.