Аліна Врадій про те, чому ABA-терапія у РАС не завжди працює за межами кабінету і як це змінити

Один із доказових способів допомоги таким дітям — прикладний аналіз поведінки (ABA). Метод працює із конкретними навичками: комунікацією, самостійністю, навчальною поведінкою. Але практики регулярно фіксують одну й ту саму проблему: дитина засвоює навичку під час заняття і за межами кабінету перестає її використовувати.

Ми поговорили про це з Аліною Врадій — засновницею центру розвитку дітей StepUp у Миколаєві, спеціалісткою з ABA-терапії та психології. Врадій має медичну освіту і пройшла навчання ABA під керівництвом сертифікованих поведінкових аналітиків (BCBA), паралельно здобула підготовку з психології. До прикладного аналізу поведінки вона прийшла через особистий досвід — її донька має РАС, і пошук допомоги визначив зміну професії.

Довідка: ABA-терапія (Applied Behavior Analysis, прикладний аналіз поведінки) — науково обґрунтований метод роботи з дітьми з розладами аутистичного спектра та іншими порушеннями розвитку. Базується на систематичному спостереженні за поведінкою дитини, визначенні її причин та поступовому формуванні нових навичок через позитивне підкріплення. Метод розроблявся з 1960-х років, а у 1987 році дослідження Оле Івара Ловааса показало, що до 40% дітей з аутизмом після інтенсивного ABA-втручання у ранньому віці досягали рівня розвитку, який дозволяв їм навчатися разом з однолітками. Сьогодні ABA рекомендується провідними медичними організаціями світу як один із найефективніших підходів до корекції аутизму. Фахівці працюють над конкретними навичками — комунікацією, самообслуговуванням, навчальною поведінкою — і вимірюють прогрес на основі об'єктивних даних.

«Дитина виконувала завдання, але інтересу до спілкування не було»

«Я бачила ситуації, коли дитина легко виконувала завдання у класі, але не переносила навички у повсякденне життя. Ініціативи у спілкуванні не було, а батькам було складно підтримувати результати вдома», — розповідає Аліна.

Ці спостереження підштовхнули спеціалістку приділити більше уваги психологічним аспектам: побудові довіри між дитиною і дорослим, відчуттю безпеки під час занять. ABA при цьому залишається фундаментом уроків — цілі формулюються поведінково, навички вимірюються, а прогрес відстежується поступово. Психологічний компонент доповнює процес і допомагає дитині включитися у взаємодію з власної ініціативи.

Як побудована робота у StepUp

Роботу з новим клієнтом Аліна починає з детальної бесіди з батьками — про історію розвитку дитини, її інтереси, попередній досвід терапії. Далі йде знайомство з самою дитиною у вільному форматі, без великої кількості завдань.

«Ефективне навчання можливе тоді, коли дитина відчуває себе в безпеці і зацікавлена у взаємодії», — пояснює Врадій.

Після встановлення контакту проводиться оцінювання навичок за системами ABLLS-R, VB-MAPP, функціональний аналіз поведінки. На основі зібраних даних будується індивідуальна програма: без шаблонів, з урахуванням сильних сторін і мотивації конкретної дитини.

Заняття зазвичай триває годину. Починається з визначення того, що цікавить дитину в цей момент, поєднує структуровані завдання з навчанням через гру. Протягом усього уроку фіксуються рівень самостійності та кількість ініціативних дій та звернень. Якщо стандартний протокол роботи не спрацьовує Врадій повертається до аналізу: переоцінює складність завдань, мотивацію та умови середовища. Деякі діти відмовлялися від роботи за столом — з ними навчання починалося через гру і поступово переходило до складніших форматів, коли з'являлися довіра та інтерес.

Хлопчик, який не хотів займатися, і дівчинка, яка не говорила вдома

Одним із перших складних випадків у практиці Врадій стала Юля, яка прийшла до центру у віці лише року і восьми місяців. Аліна на той момент ще не працювала з такими маленькими дітьми і спочатку навіть відмовила мамі. Але її віра в доньку і готовність працювати разом переконали взяти цей випадок.

Перші дні ніхто нічого не навчав. Юля не дозволяла наблизитися до себе, протестувала, плакала й уникала будь-якої взаємодії. Першим завданням стало не навчання кольорів чи слів, а побудова контакту — крок за кроком, через шість етапів формування співробітництва. Коли дитина сама захотіла взаємодіяти, навчання почало розвиватися швидко. Уже через місяць дівчинка впевнено співставляла кольори та геометричні фігури, почала вимовляти перші звуки, букви й слова.

Ще одним складним випадком був Ярик. «На момент першої зустрічі, у чотири роки, у нього були відсутні навіть базові навички наслідування — одна з ключових передумов будь-якого навчання. Він не міг пити з чашки, їв виключно подрібнену їжу, не наслідував дії дорослого та практично не мав функціональної комунікації», — ділиться Аліна.

Врадій послідовно сформувала зв’язок з дитиною, визначила мотиваційні стимули, побудувала систему підкріплення і почала формувати фундаментальні поведінкові навички. Ярик швидко опанував наслідування, почав рахувати, вивчив літери, а темпи його навчання значно випереджали очікування. Паралельно розвивалося мовлення: спочатку з'явилися окремі звуки, потім склади, а згодом — перші слова.

В обох випадках ключовим виявився той самий принцип: перш ніж навчати, потрібно зробити так, щоб дитина хотіла навчатися. І в обох випадках батьки були активними учасниками процесу — закріплювали результати вдома, працювали за рекомендаціями спеціалістки щодня.

«Заняття зі спеціалістом — це година на день. Решту часу дитина з родиною»

«Батьки проводять із дитиною найбільше часу. Якщо вони розуміють, як підтримати те, над чим ми працюємо, прогрес прискорюється», — зазначає Врадій. Батьки у StepUp отримують консультації та практичні стратегії для домашнього середовища.

В умовах, коли кваліфікованих ABA-фахівців у країні критично мало, окрім роботи з дітьми та сім'ями, Аліна вже передає знання колегам, які починають свій шлях у ABA-терапії та тільки знайомляться з цим напрямом. Формат — індивідуальні консультації та спільна робота безпосередньо під час занять з дитиною. За словами Врадій, саме навчання через реальну практику дає початківцям те, чого не дає теорія.

Особливістю свого підходу Аліна називає подвійну перспективу: «Я добре розумію потреби дитини, але я також розумію батьків, їхні страхи та очікування. Тому моя робота спрямована на підтримку всієї родини. Для мене важливо допомогти дитині стати більш самостійною в реальному житті, а батькам — впевненішими у своїх діях».

Міжнародні експерти рекомендують дитині з РАС 20–40 годин ABA-терапії на тиждень. Для більшості українських сімей такий обсяг недосяжний через нестачу фахівців і високу вартість послуг. Аліна Врадій працює над тим, щоб ця нерівність скорочувалась: готує навчальні матеріали для батьків, передає досвід початківцям, будує систему, де сім'я стає повноправним учасником розвитку дитини. StepUp продовжує приймати дітей у Миколаєві, а запити надходять уже і з інших міст України.