Контакти свідка у справі Сенниченка з бізнес-групами та походження доказів: що пропонує перевірити Кушнірук
У кримінальному провадженні щодо колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка необхідно перевірити можливі економічні інтереси осіб, які збирали інформацію про державні підприємства та згодом стали джерелами доказів для слідства. Зокрема, йдеться про Сергія Байрака, контакти якого з представниками бізнес-груп стали предметом уваги сторони захисту.
Про це йдеться в дописі економіста Бориса Кушнірука на його сторінці Facebook.
Кушнірук пропонує дослідити не лише господарські операції ОПЗ та ОГХК, а й мотиви осіб, які збирали інформацію про ці підприємства. За словами економіста, одним із таких учасників є Сергій Байрак. Його матеріали та показання стали важливою частиною доказової бази.
«Те, що він повідомляв правоохоронцям стосовно інших осіб, — це одна сторона. Для мене вагоміше інше: чи досліджували органи досудового розслідування його власні економічні інтереси?», — зазначає Кушнірук, - «Згідно з матеріалами, на які спирається захист, пан Байрак контактував із представниками різних бізнес-груп, зокрема з людьми, яких пов'язують із групою Дмитра Фірташа. Ішлося про обговорення ОГХК та титанових активів, зустрічі й передачу відомостей про державну компанію.»
Самі контакти з бізнесом не означають порушення закону. Однак відомості про керівництво, контрагентів і фінансовий стан державних підприємств можуть мати значну комерційну цінність. Тому постає питання про мету збирання інформації, її отримувачів та можливу зацікавленість інших осіб. «Тож логічно з'ясувати, з якою метою Сергій Байрак акумулював ці матеріали, кому їх адресував і чиї інтереси за цим могли стояти.», — наголошує економіст.
Ще одна тема — можливий вплив сторонніх осіб на формування доказової бази.
«Крім того, як повідомляли медіа, захист звернувся до Державного бюро розслідувань із вимогою перевірити, чи не були дії осіб, пов'язаних з «адміністративним модулем», спрямовані на штучне формування доказової бази. Ідеться, за твердженнями адвокатів, про фіксацію розмов, організацію зустрічей, накопичення відомостей про конкретних осіб і ймовірну координацію подібних дій.», - пише Кушнірук.
Адвокати порушують питання, чи не були такі дії спрямовані на незаконне формування доказової бази у кримінальному провадженні. Водночас ці твердження є позицією сторони захисту. Вони потребують незалежної перевірки та самі по собі не доводять незаконності дій або вини будь-яких осіб.
Характер контактів Байрака та можливі мотиви інших учасників, за оцінкою Кушнірука, важливі для перевірки повноти розслідування. «Якщо особа, яка згодом стала важливим джерелом інформації для слідства, паралельно діяла в інтересах інших учасників корпоративного конфлікту, необхідно чітко розмежувати, де закінчувалося звичайне збирання даних і чи не розпочиналися дії, що потребують окремої правової кваліфікації.», - йдеться у дописі.
Кушнірук пропонує перевірити, чи могли приватні інтереси вплинути на зміст зібраних матеріалів.
«Якщо слідство вважає гроші, контроль над підприємством і можливу вигоду ключовими мотивами одних учасників, чому ті самі критерії не повинні застосовуватися до інших?» — зазначає Кушнірук.
Економіст також нагадує, що кримінальне провадження, яке охоплює епізоди щодо ОПЗ та ОГХК, тривало понад шість років до передачі справи до суду. За розрахунками сторони захисту, державний ресурс, залучений до багаторічного розслідування, може оцінюватися в сотні мільйонів гривень. Водночас ці цифри не є офіційно підтвердженими бюджетними видатками. І це у справі, де, за позицією захисту, немає жодної гривні бюджетних коштів.
Для економіста це ще один аргумент на користь перевірки корпоративних інтересів усіх учасників.
«Кримінальну справу зазвичай сприймають як послідовність свідчень. Проте за будь-яким економічним конфліктом стоїть послідовність інтересів, і без їхнього ґрунтовного аналізу легко неправильно витлумачити самі свідчення.», — підсумовує економіст.
Сторона захисту також заперечує існування злочинної організації, яку описує обвинувачення.
Справа щодо Дмитра Сенниченка та інших обвинувачених передана до суду. Остаточну оцінку доказам і доводам сторін має надати суд.