Які нові виклики чекають на Україну після звільнення Херсона

Російський міністр оборони Сергій Шойгу та командувач окупаційних військ в Україні Сергій Суровікін заявили вчора, що починається виведення російського угруповання військ із міста Херсона. Очевидно, що цій публіці довіри немає жодної, але я нагадаю, що це не Україна підлаштовується під їхні заяви — це їхні заяви є реакцією на дії України.

А дії ці дуже прості та зрозумілі. ЗСУ продовжують реалізовувати свою операцію зі звільнення всієї Херсонської області та Херсона зокрема. Операція ця проходить успішно, і які б підступи та хитрі ігри не намагався вести ворог, визволення міста — це лише питання часу.

Звільнення Херсона — це дуже важливо. Але справедливо визрівають питання: що це змінить на фронті та до чого потрібно бути готовими? Спробуємо розібратися.

• Перше — вивільнення російських військ. Причому це не просто війська, а кадрові та професійні підрозділи. Йдеться про частини морської піхоти та десантників. Це приблизно 10 тисяч (можливо, більше) солдат. Росія отримає не тисячі недосвідчених і невмотивованих мобілізованих, а тисячі людей, загартованих у багатомісячних боях у степах Херсонщини. Цю силу ігнорувати не можна. Їх, напевно, перекинуть на Запорізький напрямок і на східний фронт.

Хороша новина тут у тому, що вивільняються й українські підрозділи. Так, безперечно, деякі сили залишаться в Херсоні й уздовж берега річки — плюс тилові частини, але решту бригад і батальйонів буде можливість перекинути як на східні, так і північні рубежі України. До того ж, загрозу з боку армії Білорусі ніхто не відкидав.

• Друге — розпочнуться регулярні обстріли Херсона. Місто по факту стане прифронтовим. Ворог зможе бити по ньому не лише з артилерії, а й навіть з мінометів. Це все — велика небезпека для цивільного населення і постійна тривога та ризики для українських захисників.
• Третє — ЗС РФ отримають досвідчених солдат або майбутніх молодших командирів. Не секрет, що в росіян усе максимально погано з молодшими командирами: їх просто немає. Немає того, хто міг би готувати сотні тисяч мобілізованих, і немає тих, кого можна було б поставити командувати відділеннями, взводами та ротами.

Ті кадрові російські військові, які довгими місяцями вели бойові дії в степах Херсонщини, мають досвід і розуміння, як воює ЗСУ. Їх уже можна призначити як командирів відділень або, після прискореного офіцерського курсу, командирами взводів і рот. Так, якість таких командирів буде гіршою, ніж в українців, котрі проходять командирські курси на Заході. Не варто забувати і про відсутність мотивації та гнучкості в ЗС РФ. Але все одно навіть такий півзахід здатний посилити окупаційні сили.

Так чи інакше, звільнення Херсона стане важливою подією у цій війні, великою перемогою ЗСУ та черговою ганьбою ЗС РФ. Але ми все одно маємо пам'ятати про вищеописані фактори. Обізнаний — значить, озброєний.

Важливо

Мир в обмен на Херсон? О чем возможны переговоры Украины и России и зачем они Западу