В деяких мікрорайонах Києва взагалі немає укриттів. Спитали в КМДА, куди ховатись під час тривоги

укриття, сховище, бомбосховище, київ, сергій попко
Фото: Фокус | Укриття в Дарницькому районі

Голова міської військової адміністрації Сергій Попко перевірив сховища на Лівому березі Києва. Фокус дізнався, куди звертатись людям, якщо укриття зачинене, та чому зараз не можна ховатись в школах.

Голова Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко приїхав з перевіркою сховищ в Дарницький район столиці після повідомлень від мешканців про зачинені під час обстрілів захисні споруди. Фокус приєднався до огляду приміщень, щоб запитати чиновника про роботу київських сховищ під час повномасштабної війни.

На Лівому березі не вистачає укриттів: що робити людям?

Якщо відкрити мапу укриттів, яка опублікована на сайті Київської міської державної адміністрації, то видно, що на великій ділянці між Дніпровським і Дарницьким районами (між Березняками та Осокорками) взагалі немає укриттів. Схожа ситуація й далі — на вулиці Урлівській, а також в районі вулиці Анни Ахматової.

Втім, в КМВА не готові визнавати наявність такої проблеми.

"Такого не може бути", — заявив Сергій Попко на питання Фокуса про те, що робити людям на території, де немає сховищ. Більш детальних коментарів він не дав, переадресувавши це питання Миколі Калашнику, який тимчасово виконує обов'язки голови Дарницької районної держадміністрації.

Калашник своєю чергою зауважив, що на території від Березняків до Осокорків паралельно Грецькій набережній якраз йде будівництво нового житлового кварталу, люди там ще не живуть. При цьому голова РДА зауважує, що укриття не можуть бути в кожному житловому будинку.

"Там, де їх кількість менша, проводяться заходи щодо додаткових [укриттів]. Матеріально-технічна база збагачується, фонд цивільних споруд збільшується", — запевняє він.

Роман Ткачук, директор департаменту муніципальної безпеки КМДА, також висловився щодо ситуації з відсутністю укриттів на деяких ділянках міста. Чиновник погодився: на Лівому березі дійсно існує така проблема.

"Це стосується не тільки Грецької набережної, це стосується Деснянського, Дніпровського та інших районів. Там в новобудовах від початку не було підвальних приміщень, а остання захисна споруда в нашому місті збудована у 1985 році. Тому [мешканцям] в цій ситуації можна використовувати підземний паркінг, підземні переходи або заглиблені станції метрополітену, інших варіантів для захисту в нас немає", — повідомив чиновник.

При цьому Ткачук порадив людям при переміщеннях столицею заздалегідь зʼясовувати ситуацію з наявністю укриттів на випадок можливих обстрілів.

"Всі наші життя ми повинні будувати з урахуванням того, що війна може прийти до нас в будь-який час. Тому всі наші дії мають бути узгоджені з тим, де ми будемо укриватися і як ми будемо себе захищати під час надзвичайної ситуації", — підкреслив він.

Фокус спитав безпосередньо у мешканців житлового району Позняки (Дарницький район), яка в них ситуація зі сховищами. Пан Сергій [імʼя змінено на прохання співрозмовника] розповів, що біля його будинку немає укриття.

"Рік тому ходили до сусідньої школи, зараз там зачинено. В деяких будинках, де є укриття, пускали тільки "своїх". Потім ми з дружиною вирішили, що все одно ходити в такі укриття немає сенсу, вони виглядають так, що ти розумієш — якщо щось влучить у будівлю, то й укриття обвалиться. Тому зараз просто виходимо в тамбур біля квартири, таким чином отримуємо захист із чотирьох стін", — розповідає чоловік.

Варто сказати, що в інших місцях району ситуація набагато краща. Так, Сергій Попко приїхав оглядати сховище за адресою Дніпровська набережна, 26Г. Там знаходиться обʼєкт подвійного призначення — це підземне паркування, яке використовується як укриття. Під землею навіть обладнали окрему "кімнату" для дітей — там можна погратися, стоять стільчики. Жінка, що мешкає в цьому будинку, розповіла, що під час обстрілу 16 травня (коли на Київ масово полетіли "Кинджали"), до паркування спустилось багато людей. Вона підкреслює, що тут завжди є світло, й під час повітряної тривоги сюди завжди можна потрапити. В сусідніх будинках розташовані такі само паркінги, тому людям не доводиться довго шукати приміщення під час російських атак.

сергій попко, роман ткачук, укриття Fullscreen
Роман Ткачук (ліворуч) та Сергій Попко під час огляду укриття в Дарницькому районі

Чому зараз не можна ховатись в укриттях закладів освіти?

В мікрорайоні Березняки на окремій ділянці немає інших укриттів, окрім сховищ в закладах освіти — школах та дитячих садках. Але мешканці сусідніх будинків скористатись ними не можуть — вони призначені лише для працівників освіти та дітей.

Ткачук пояснює — вони знов будуть відкриті для населення під час літніх канікул.

"Захисні споруди в школах можуть бути, наприклад, розраховані на 100-200 людей, а школа — це 1000-2000 учнів, тому навчальний процес вибудовується таким чином, щоб кількість школярів, вчителів та адміністрації закладу [в будівлі] була не більше, ніж кількість місць в укритті", — зазначає він.

З цієї причини сховища не можуть прийняти додаткових людей, що потребують захисту. Ці укриття не працюють для мешканців будинків не тільки вдень, але й під час нічних обстрілів. За словами Ткачука, це повʼязано з тим, що в приміщеннях можуть зберігатись речі дітей, які там навчаються.

укриття, бомбосховища, лівий берег Fullscreen
Приватне укриття на Лівому березі

Куди звертатись, якщо укриття є, але воно зачинене?

За останній тиждень київська влада отримала 22 скарги від містян на зачинені укриття під час повітряної тривоги. В КМВА всі заяви прийняли до роботи, тут обіцяють, що незабаром ситуацію виправлять.

За словами Ткачука, якщо ви прийшли до сховища, яке має працювати, але воно зачинене, слід відразу телефонувати на 101 або 15-51.

"Рятувальники за моєю командою приїжджають і негайно відчиняють закрите укриття", — уточнив очільник департаменту.

Нагадаємо, Фокус розповідав про те, що кияни масово поскаржились на зачинені укриття під час масованої атаки росіян 16 травня. Ексрадник міністра з надзвичайних ситуацій України Костянтин Гринчук зауважив, що ані ЖЕКи, ані ОСББ не займались питаннями підготовки повноцінних сховищ для населення.