Умовний вирок не врятує від призову: в Україні почастішали випадки покарання ухилянтів
За останній місяць суди в Україні винесли близько ста вироків ухилянтам. Більшість справ закінчується призначенням покарання у вигляді умовного терміну. Фокус з'ясував, чи можуть чоловіків ще раз призвати після вироку.
У реєстрі судових рішень протягом останнього місяця дедалі частіше почали з'являтися вироки військовозобов'язаним чоловікам, які вирішили ухилитися від призову на військову службу. Вироки виносять українцям з усіх регіонів, але найбільше — на заході країни. Найчастіше суди визнають ухилянтів винними та призначають покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з випробувальним строком на один або два роки (умовне покарання).
Ось кілька відкритих судових справ за цими статтями.
Наприкінці березня у Мукачеві в Закарпатській області батька двох малолітніх дітей було засуджено до 5 років ув'язнення за відмову від мобілізації.
"Допитаний на судовому засіданні обвинувачений провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнав у повному обсязі, пояснив, що справді бувши військовозобов'язаним, пройшов комісію ВЛК [військово-лікарська комісія] і був визнаний придатним. Він письмово відмовився від призову на військову службу, оскільки на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей 6-ти років та 1,5 місяця, на той час жінка була вагітна. Крім того, з ним проживає і його мати, яка є пенсіонеркою і також перебуває на його утриманні", — йдеться у вироку.
Суд врахував каяття підсудного та замість реальних 5 років призначив йому 3 роки умовного покарання.
А ось випадок мешканця Волинської області, який вирішив, що його не заберуть, бо має проблеми зі здоров'ям:
"Допитаний на судовому засіданні обвинувачений свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнав у повному обсязі та повідомив, що справді він о 16 годині 23.09.2022 отримав повістку про явку до пункту збору цього ж дня о 20.00. До цього двічі в інші дати до цієї події він був доставлений з пункту збору, проте через деякий час повернений додому у зв'язку зі станом здоров'я, оскільки він хворіє на синдром Рейно [захворювання нервової системи], тому він вважав, що і цього разу буде повернутий, а тому вирішив не прийти на пункт збору о 20 годині 23.09.2022 р. Також повідомив суду, що його рідний брат є військовослужбовцем і перебуває в полоні, про скоєне шкодує, просить суд суворо не карати та не позбавляти його волі", — сказано в судовому протоколі.
Замість трьох років позбавлення волі суд призначив йому рік умовного покарання — в цьому випадку також зіграло каяття підсудного.
За останні пару днів подібні рішення суду винесли у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях — усі із присудженням умовного строку покарання.
Фокус запитав у Олега Леонтьєва, адвоката у сфері військового законодавства, чи можуть засудженому з умовним терміном повторно видати повістку та мобілізувати?
"Згідно із законом про військовий обов'язок та військову службу не підлягають призову і знімаються з військового обліку особи, визнані винними та засуджені судами за тяжкі та особливо тяжкі злочини, — каже Леонтьєв. — Стаття про ухилення від військової служби з мобілізації не є тяжким та особливо важким злочином, таким чином, засудження за цією статтею не тягне за собою жодних правових наслідків щодо зняття з військового обліку".
Тобто умовне покарання не рятує українців від призову на службу. При цьому, після повторної відмови від мобілізації з умовним терміном настає реальний — тюремне ув'язнення від 3 до 5 років.
За словами адвоката, засуджений з умовним терміном зобов'язаний щомісяця відмічатися в органах кримінально-виконавчої системи. Якщо ж його призвали на службу, він зобов'язаний про це повідомити — у такому разі він зазначатиметься рідше, наприклад, раз на два-три місяці. Порушення цих умов тягне за собою перегляд справи з умовного терміну на реальний. Також особам на "умовці" заборонено залишати країну — порушення цієї норми спричиняє тюремний термін.
"На жаль, все більше випадків, коли військовозобов'язаний вважає за краще бути засудженим за законом, ніж служити. І я думаю, ми ще не раз почуємо про такі історії", — вважає Леонтьєв.
Ухилянти: не лише умовні терміни
Не всі справи щодо ухилянтів закінчуються умовними термінами покарання.
Так, наприкінці січня 2023 року суд Сумської області призначив три роки в'язниці офіцеру запасу, який ухилився від мобілізації. У судовій справі сказано, що підсудний провину не визнав і заявив, що в нього боліло коліно, тому він вирішив лікуватися, а не служити. Також засуджений додав, що попри завершення лікування він не бажає йти на військову службу з мобілізації, оскільки "ухвала ВЛК незаконна", проте її результатів він не оскаржив.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як ув'язнені в Україні потрапляють до ЗСУ. Відповідальність за мобілізацію ув'язнених в Україні несуть Територіальні центри комплектування (колишні військкомати). Після призову з мобілізації український засуджений має не пізніше 48 годин прибути до ТЦК за місцем реєстрації. Мін'юст України у відповідь на запит Фокуса повідомив, що за 2022 рік указом президента України було помилувано 363 особи, які виявили бажання брати участь у захисті України від воєнної агресії Росії.