"Корисні ідіоти": надто багато політиків Європи не можуть протистояти Росії, — Economist

Володимир Путін, президент Росії Володимир Путін, президент РФ
Фото: ТАСС | Спроби Росії поширити свій вплив у всій Європі не увінчалися успіхом

Деякі європейські політики розглядають війну в Україні як проксі-війну між Америкою та Росією, пишуть журналісти. А певні країни продовжують із Росією тісні економічні зв’язки.

Спроби Росії поширити свій вплив у всій Європі не увінчалися успіхом, проте деякі країни досі продовжують просувати наративи Кремля про війну проти України, повідомляє The Economist.

Видання пише, що спектр "корисних ідіотів" досить широкий. Це — термін холодної війни для мимовільних союзників комунізму. У політиці як ультраправі, так і ліві партії багато в чому розходяться; але щодо України ці крайнощі часто сходилися у вимогах негайного "миру", який би фактично винагородив російську агресію землею. Часто ігноруються докази імперських намірів Росії. І війна в Україні розглядається як проксі-війна між Америкою та Росією. У світі бізнесу, попри численні раунди західних санкцій, у Росії також є багато "друзів".

Хто є "помічниками" Росії

У президента РФ Володимира Путіна в європейських урядах є кілька так званих "помічників". Один із них це прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який неодноразово критикував країни Заходу за підтримку України та виступав за продовження імпорту Угорщиною російського газу. Його уряд також відмовляється дозволити транзит зброї, наданої Україні країнами НАТО і ЄС.

Ще одним членом ЄС, який неохоче виступає за посилення санкцій проти російської нафти, є Греція, оскільки її фірми отримують солідні доходи від торгівлі.

Лише нещодавно під сильним тиском США Кіпр вирішив закрити близько 4000 рахунків у місцевих банках, що належать росіянам.

Австрія регулярно посилається на те, що вона не є членом НАТО, а також не може запропонувати багато допомоги для України через її торговельні зв'язки.

Туреччина та Сербія, які не є членами ЄС, фактично не приховують свої прибуткові таємні послуги, які вони надають Росії.

Посилаючись на свій нейтралітет, Швейцарія вдалася до хитромудрих місцевих законів, щоб заблокувати постачання зброї в Україну, включно з 96 законсервованими танками "Леопард", які перебувають в Італії та належать приватній швейцарській фірмі.

В Італії вкрай права прем'єр-міністерка Джорджія Мелоні є рішучою прихильницею України. Однак Маттео Сальвіні, який очолює другу за величиною партію в її коаліції, є ще одним супротивником санкцій і принаймні до вторгнення був прихильником Путіна.

The Economist вважає, що через сімнадцять місяців війни Росії проти України громадська думка в усій Європі переважно розглядає Росію як агресора, якого слід уникати, а Україну як захисника, який заслуговує на допомогу.

4 липня Зеленський закликав Байдена запросити Україну в НАТО. Глава нашої держави вважає, що запрошення до Альянсу стало б величезним стимулом для українських солдатів, і розуміє, що Київ не стане членом блоку до завершення війни.

Нагадаємо, що 3 липня голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що Україна має право діяти обережно під час контрнаступу, оскільки просування військ ускладнене через міни й інші перешкоди.