Примітивно, але ефективно: все, що відомо про російські крилаті бомби УМПК (фото)

З початку 2023 року у РФ зʼявились комплекти крил для авіабомб, які дозволяють їх зробити керованими. У виданні The War Zone розібрались, що відомо про УМПК, і чим вони загрожують ЗСУ.

Технологічно російський уніфікований модуль планування та корекції (УМПК) не порівняється з американським JDAM за будь-якими параметрами, пишуть у виданні. Проте Повітряно-космічні сили РФ їх активно використовують, що є значною проблемою для України. Перша інформація про використання УМПК зʼявилась ще 4 січня 2023 року, а вже 4 квітня 2023 речник Повітряних сил України Юрій Ігнат заявив, що окупанти запускають до 20 плануючих бомб за добу. Їх запускають з винищувачів-бомбардувальників Су-34 та винищувачів Су-35. Складність полягає в тому, що їх майже неможливо збити.

Історія створення та технічні особливості УМПК

Ідея створення керованих бомб зʼявилась у військових, щоб створити дешеву керовану авіабомбу зі збільшеним радіусом дії та точністю. РФ вперше показала проєкт УМПК ще у 2002 році для авіабомби ФАБ-500. З того часу проєкт так і не пішов в серію, але повномасштабна війна повернула РФ до створення крил для авіабомб.

Головним недоліком російських УМПК є те, що на відміну від американського JDAM, вони виготовлені у вигляді зварного моноліта. Зняти хвостову частину й замінити її на блок наведення неможливо. Проте комплект можна встановити на бомбу не на заводі, а оператором перед вильотом.

З наявних ілюстрацій автори приходять до висновку, що УМПК — це по суті кустарний пристрій, який зробили на швидку руку. Його почали відправляти у війська без необхідних випробувань. Аналітики вважають, що комплект крил має низьку продуктивність та високий відсоток відмов.

Також вага бомби ФАБ-500М-62 фактично перевищує вантажність найпоширеніших російських пілонів озброєння, яка складає до 500 кг. Це може спричинити відрив бомби під час маневрів літака.

Ще одним недоліком УМПК є те, що запобіжник бомби перемикається в стан "готовності", як і у звичайній бомбі, тобто в момент відриву від літака. В інших крилатих бомбах запал спрацьовує пізніше, вже під час польоту. Це означає, що якщо крило не розкриється, то бомба може впасти і вибухнути, зокрема на російській чи контрольованій нею території. Так сталося у Бєлгороді 20 квітня.

Дальність виробу значно менша, ніж заявляють у РФ й не доходить до 90 км, як це є у JDAM. Наводиться УМПК за допомогою модулю "Комета", який приймає сигнал GPS та ГЛОНАСС. Він майже повністю складається з імпортних деталей. У РФ його створювали для БПЛА "Орлан". Також відомо, що "Комета" має модуль захисту від РЕБ.

Нагадаємо, 6 липня ЗМІ писали, що ЗС РФ почали застосовувати керовані боєприпаси на базі ФАБ-250 з білоруським комплектом крил.

4 липня Повітряні сили вперше показали розумні авіабомби JDAM на українських літаках.