Мобілізація 2023: чи можуть посольства видавати повістки та примусово повернути українців

Український уряд зобов'язав посольства і консульства країни за кордоном вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних і резервістів. Але чи можуть дипломати вручати повістки й притягати до відповідальності тих, хто ухиляється від мобілізації? Видання "Телеграф" із посиланням на адвокатів повідомляє, що навіть якщо громадянин України призовного віку стає на консульський облік або знімається з нього, дипломатична установа має повідомити про це ТЦК в Україні протягом тижня. Попри це, практика вручення повісток у дипломатичних установах залишається питанням, на яке немає чіткої відповіді.

Чи можуть дипломати вручати повістки

Заяви про те, що в дипломатичних установах видають повістки, були спростовані офіційними представниками Міністерства закордонних справ України. Судові експерти вказують на те, що дипломатичні представники не мають повноважень на видачу повісток, і навіть якби такі повноваження існували, їхня реалізація була б важкою. Натомість дипломатичні установи зобов'язані сприяти поверненню військовозобов'язаних і резервістів у разі мобілізації або воєнних дій, проте конкретні механізми цього сприяння не визначено в правилах.

Попри це, українські дипломатичні місії за кордоном підтримують певний військовий облік. Однак практика показує, що більшість українців, які перебувають за кордоном, не стають на консульський облік, доки їм не знадобиться допомога, та й процедура цієї реєстрації є набагато простішою, ніж в українських військкоматах.

Суть військового обліку полягає в тому, щоб держава і військове керівництво знали, де перебувають громадяни, скільки їх, який вік і професія, щоб мати уявлення про ресурси для можливої мобілізації. Однак навіть у разі обліку в дипломатичних установах, реалізація конкретних заходів щодо мобілізації залишається неясною.

Чи можуть примусово повернути в Україну військовозобов'язаного

За словами юриста Андрія Новака, існують механізми примусового повернення військовозобов'язаних українців, але їх вкрай складно реалізувати.

"Перший сценарій включає кримінальне переслідування, особливо за ухилення від призову на службу, коли людину оголошено в розшук за рішенням суду. У такому разі можна звертатися до поліції відповідної країни для початку процедури екстрадиції", — пояснив Новак.

Проте, як зазначив адвокат Дмитро Бузанов, домогтися екстрадиції — завдання далеко не просте.

"Навіть за кримінальних порушень такий підхід складно реалізується. Наприклад, Україна і Польща мають угоду про співпрацю у сфері правопорядку і кримінальних справ, але за військові порушення зазвичай не відбувається екстрадиції, тому що це обумовлено в угоді. А за ігнорування військкомату тим більше", — зазначає адвокат Бузанов.

"Другий варіант повернення — це примусове вигнання з країни, де людина перебуває, якщо вона там скоїла правопорушення. Однак це вже не пов'язано з військовим обліком або мобілізацією, а скоріше з внутрішніми питаннями громадянина в країні, де він проживає", — резюмував Новак.

Нагадаємо, 4 серпня повідомлялося, хто з чоловіків у серпні 2023 року може отримати відстрочку від призову на певний термін. Для визнання підприємства критично важливим потрібно, щоб воно відповідало певним категоріям.