"Здача півдня України": слідчі допитали десятки офіцерів, зокрема Залужного, — BBC

залужний наєв, генерал залужний, генерал Наєв, Сергій наєв, Валерій залужний, головнокомандувач ЗСУ
Фото: Facebook | Із Залужним і Наєвим спілкувалися слідчі ДБР у справі про "здачу півдня"

За даними журналістів, у резонансній справі вже опитали понад 50 військовослужбовців, включно з командирами різних підрозділів. Запитання ставили навіть головнокомандувачу ЗСУ. Втім, військові сумніваються в тому, що в цивільних є достатньо досвіду й розуміння військової справи для того, щоб судити їх.

24 лютого 2022 року російські війська перетнули перешийок із Кримом і вдерлися на материкову частину України, просунувшись на південь більш ніж на 200 кілометрів. Багато українців запитують, чому мости на перешийку не підірвали й чому не було організовано ефективнішу оборону. Про це пише компанія BBC у своєму розслідуванні.

Чонгарська протока та перешийок, що зв'язує Крим і Україну, вважалися складно переборними за правильної оборони. Однак мости не було підірвано, і сили Росії рухалися швидко вглиб України. Виникають питання про те, чи були зрада або диверсійні дії, які запобігли підриву мостів, чи це були недостатні готовність і мінування.

Представники Міноборони та Генштабу стверджують, що мости були заміновані, але сили Росії переважали українські в десятки разів, і підрив мостів не змінив би ситуацію. Військові також зазначають, що на інших напрямках через Армянськ і Перекоп мостів не було, і російська армія просувалася через сушу в бік Херсона та Нової Каховки.

карта, здача півдня, наступ ЗС РФ, херсон, наступ на херсон, захоплення херсона Fullscreen
Карта наступу ЗС РФ із Криму на Херсонську область України
Фото: BBC

Генерал-майор Андрій Соколов, який командував ділянкою оборони на Півдні, стверджує, що російські сили були значно чисельнішими та змогли швидко просуватися, навіть якби мости були підірвані. Отже, силами та засобами, які тоді були, українцям було важко стримати російський наступ.

Розслідування про "здачу Півдня"

Президент України Володимир Зеленський і його команда наполягають на проведенні розслідування для встановлення винних у швидкому просуванні російських військ із Криму в Херсонську область. Секретар РНБО Олексій Данілов і керівник ГУР Кирило Буданов також підтримують ідею розслідування та стверджують, що остаточних відповідей на запитання щодо причин такого розвитку подій поки немає. Депутати Ради також закликають провести розслідування та встановити відповідальних осіб за недопрацювання в обороні на півдні України.

Розслідування, розпочате Державним бюро розслідувань (ДБР) України, охоплює випадок неналежної оборони Херсонської області, яка призвела до швидкої окупації цієї території Росією під час війни. Розслідування почалося 11 квітня 2022 року, але інформація про нього залишається обмеженою. ДБР заявило, що розслідує справу за статтями державної зради та недбалого ставлення до військової служби.

Fullscreen
Фото: BBC

Питання неналежної організації мінування мостів і дамб у Херсонській області також включені в розслідування. У публічній сфері раніше обговорювалися припущення про зраду з боку колишніх співробітників спецслужб, але розслідування не підтвердило зв'язку з цими особами. Однак питання про оборону півдня України залишаються важливими, і депутати Ради закликають провести розслідування, щоб встановити відповідальних за недопрацювання в обороні.

Фігуранти справи

У межах розслідування випадку неналежної оборони Херсонської області, яка призвела до швидкої окупації Росією, слідчі провели допити безлічі військових і чиновників. Серед допитаних фігурують генерали, командири військових угруповань, а також колишні керівники адміністративних одиниць регіону.

Інсайдерська інформація підтверджує, що слідчі допитують високопоставлених військових і командирів у межах розслідування. Серед них — генерали, такі як командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ Сергій Наєв, колишні командувачі групою військ "Південь", включно з Андрієм Ковальчуком і Андрієм Соколовим, а також командири інших військових формувань, причетних до цієї операції.

Ексначальник Генштабу Віктор Муженко також надав свої свідчення. Він приєднався до вищого військового командування вранці 24 лютого 2022 року та брав участь в ухваленні важливих рішень у штабі. В інтерв'ю "Фактам" у березні 2023 року генерал Муженко поділився інформацією про свій допит, зазначивши, що він був одним із перших високопоставлених військових, кого запросили на допит. Йому поставили запитання про наявність певних планів і причини подій. Генерал визнав наявність планів і висловив упевненість у необхідності розгляду події.

Джерела BBC також стверджують, що інший колишній начальник Генштабу, генерал Руслан Хомчак, був допитаний. Додатково, колишні керівники Херсонської області, включно з Геннадієм Лагутою, якого знайшли мертвим у Києві 16 вересня, теж дали свої свідчення в межах розслідування.

За даними журналістів, слідчі також звернулися до Валерія Залужного, головнокомандувача ЗСУ, для бесіди в межах цього розслідування. Наразі в Залужного немає процесуального статусу в цій справі, і офіційного виклику на допит не було. Однак не виключено, що його статус може змінитися в майбутньому. У зв'язку з цим, справу про окупацію Півдня вже називають "справою Залужного" у вузьких політичних колах, зазначає ЗМІ.

Також слідчі допитали екскомандира 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла Південь, полковника Олександра Виноградова. Загалом у справі свідчення дали понад пів сотні осіб.

Примітно, що не було підтверджено участь колишніх співробітників спецслужб, про яких раніше існували припущення, у "здачі Півдня".

Один із учасників подій на кордоні з Кримом, військовий Іван Сестриватовський, стверджував, що мав підірвати мости на Чонгарі, але не зміг це зробити через несправність механізму або вплив російських обстрілів і диверсантів. Пізніше його допитали щодо цього питання.

Чи можуть цивільні судити військових?

Одне з ключових питань, висунутих військовими щодо розслідування справи про окупацію Півдня, стосується здатності цивільних слідчих із ДБР провести адекватне розслідування. Військові висловили побоювання щодо відсутності в цих слідчих військового досвіду й експертизи, особливо в питаннях військових рішень і дій.

У багатьох країнах НАТО подібні справи розслідує військова поліція, але в Україні за дев'ять років війни таку структуру так і не було створено.

Міністерство оборони заявляло про роботу над моделлю військової юстиції, але процес розробки просувається повільно. Однією з пропозицій є створення Військової поліції на базі Військової служби правопорядку з основним завданням розслідування військових справ.

Нагадаємо, у липні минулого року повідомлялося, що підозрювані в державній зраді ексголова управління Служби безпеки України в Криму Олег Кулініч і колишній заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович працювали на Росію, починаючи з червня 2019 року. Вони створили основу для швидкої практично безперешкодної окупації південних регіонів України.