Оптимістичні заяви Зеленського про становище на фронті ведуть до розколу з військовими, — FT

У своїх зверненнях президент України Володимир Зеленський завжди дотримується правила "ми йдемо вперед", щоб зберігати оптимізм і серед жителів України, і за кордоном. Така стратегія зберігається на всіх рівнях — від міністрів і ОВА до військових командирів. Погані новини, наприклад про втрати чи кількість успішних російських атак, суворо цензуруються. Про це пише The Financial Times із посиланням на представників військового керівництва і колишніх співробітників Офісу президента.

Така стратегія висвітлення подій створює розкол між ОП і військовими, зазначають джерела.

"Нам потрібно додати реалізму... і бути такими ж мужніми в цьому відношенні, якими ми були 24 лютого", — заявила людина, що має відношення до президентської медійної стратегії.

Журналісти зазначають, що Зеленський бачить оптимістичний посил як єдиний спосіб переконати скептиків України на Заході та згуртувати український бізнес — важливе джерело податків.

"Якщо ми будемо песимістами, то можна очікувати, що зупиниться розвиток бізнесу в Україні та податкові відрахування, і в нас не буде достатньо грошей, щоб продовжувати боротися", — сказав офіційний представник.

Військові стверджують, що відмінності офіційних заяв від реального стану на фронті вже не можна вважати виправданими, оскільки це "не мотивує" українців і західних партнерів.

Автори публікації нагадали, що розбіжності між військовими та Офісом президента стали "очевидними" в листопаді після заяви Валерія Залужного в інтерв'ю The Economist про те, що війна "зайшла в глухий кут".

Після тієї публікації, за словами одного з джерел, деякі офіційні особи Заходу навіть дзвонили до Києва і запитували, що це означає — чи потрібно вже вважати переговори пріоритетом.

"Щоб суспільство не вибудовувало повітряних замків і зняло рожеві окуляри... необхідно перестати боятися сказати правду. Перемога буде важкою, це марафон, тривалий і виснажливий", — сказала Ірина Золотар, радник і голова пресслужби колишнього міністра оборони Олексія Резнікова.

За її словами, спочатку оптимістичний підхід працював і допомагав повірити в себе, але зараз очікування завищені та не відповідають реальному стану.

"Іноді сам бій розповість більше про те, що відбувається в реальному житті, ніж зроблене в бою красиве фото", — пояснив ще один колишній високопоставлений чиновник.

Бахмутська фортеця

Прикладом є кампанія "контрпропаганди" під час 10-місячної битви за Бахмут, яка копіювала російські тактики. Мета полягала в тому, щоб тільки зберегти видимість успіху, тоді як західні партнери говорили київському керівництву, що Бахмут не був вартий таких величезних втрат.

Офіційні джерела — у Telegram та на інших медіаплатформах — рясніли слоганами: "бахмутська фортеця", "непорушний" Бахмут тощо. Але згодом, за кілька днів до того, як РФ оголосила про перемогу в Бахмуті, усе це зникло, цитують журналісти FT свої джерела. З-за кордону все виглядало так, ніби "два пропагандисти борються з пропагандистськими наративами".

"Майже в кожного в Україні є родичі або друзі, які воюють, або безпосередньо постраждали від війни. Відсутність негативної інформації вб'є довіру до уряду", — пояснила Оксана Романюк, директорка Українського Інституту масової інформації.

61-річна лекторка української мови Мар'яна Брилова, зі свого боку, каже, що їй хотілося б отримувати позитивні новини, але визнає, що неможливо жити поза реальністю. За її словами, вона не дивилася "телемарафон" від початку повномасштабного вторгнення.

Нагадаємо, що, за інформацією Politico, візит Зеленського до Вашингтона має повернути Україну на перші шпальти.

Також повідомлялося, що фарсові історичні аналогії з Гітлером і Наполеоном, які навів Сергій Лавров у Катарі, були натяком: РФ буде ще більшим викликом для Заходу, якщо захопить Україну.