Мобілізація в Україні: як зміняться умови призову та набору до ЗСУ

Робота над новим законопроєктом про умови мобілізації, військової служби та військового обліку активно ведеться у Верховній Раді України. Наразі Сили оборони України налічують 1 млн 100 тис. осіб, і підтримання цього чисельного складу потребує постійного поповнення через втрати, поранення та звільнення через стан здоров'я. Про це пише "Ми — Україна".

Основними підставами для організації мобілізації слугує система військового обліку, яку було переглянуто рік тому, а також законодавчий документ про мобілізаційну підготовку та проведення мобілізації. Закон у 2022 році зазнав дев'ти змін, тоді як у 2023 році було внесено тільки одну поправку.

Навіщо щось змінювати

Головком ЗСУ Валерій Залужний зазначає, що законодавство містить прогалини, які дають змогу громадянам ухилятися від своїх обов'язків, і має намір розв'язати ці проблеми, запроваджуючи єдиний реєстр призовників і розширюючи категорії призовних громадян на збори або за мобілізацією.

Восени Міноборони використовувало допоміжні методи, запровадивши проєкт із рекрутингу через партнерів із пошуку роботи, що дало змогу знаходити охочих заповнити вакансії. Однак, за словами глави ГУР Кирила Буданова, лише рекрутингом покрити такі обсяги неможливо.

Секретар РНБО Олексій Данілов наголошує на важливості підготовки змін у системі мобілізації для обговорення на Ставці. Однак, попри обговорення питань воєнного характеру на останній Ставці, зміни в системі мобілізації так і не були озвучені.

Новий законопроєкт очікується від робочої групи, до якої входять депутати, представники Міноборони та Генштабу. Наявні умови служби та військового обліку, а також зміни, які обговорюються, розбираються за напрямками. Наприклад, щодо призовного віку: призов на строкову службу може бути встановлений у віці 25 років замість нинішніх 27.

Також увагу приділяють військовому обліку, припускаючи, що жінки мають бути зобов'язані ставати на військовий облік у порядку, визначеному Міноборони. Прагнення залучити жінок до військової служби також обговорюється, особливо в період воєнного стану, пропонуючи залучати їх до служби добровільно на бойові посади.

Нові обов'язки

На практиці військовозобов'язаним доведеться дотримуватися певних обов'язків, які можуть бути закріплені законодавчо:

• надання роботодавцю даних про місце проживання. Ці вимоги вже існують, і роботодавці зобов'язані вести персональний військовий облік, де відображено місце проживання;
• проходження медогляду під час мобілізації, за рішенням ТЦК, СП, СБУ або СЗРУ, якщо приписані до них. Це обов'язкова вимога для призовників і резервістів;
• відвідування ТЦК, СП або ЦНАПу для уточнення даних, що необхідно робити кожні п'ять років або в разі зміни інформації протягом тижня. Може виникнути вимога самостійно оновлювати інформацію, але конкретні терміни поки що невідомі;
• безперервна наявність військово-облікового документа під час воєнного стану. Це нова вимога, яка поки що не врахована жодним законом чи нормативним актом.

Базова підготовка

Основу підготовки до національного опору становить загальновійськова підготовка громадян. Міносвіти проводить початкову підготовку в школах, а Міноборони — базову для громадян, які досягли 18 років.

Суть базової підготовки:

• освоєння базових навичок володіння стрілецькою зброєю;
• формування психологічної мотивації та стійкості до служби, навчання першої медичної та психологічної допомоги;
• формування високих морально-бойових якостей і відповідальності за захист Батьківщини, навчання дисципліни та військової дружби;
• навчання дотримання міжнародних норм ведення війни та правил гуманітарного права.

Наразі такий вишкіл проводиться в мирний час серед громадян обох статей, які бажають долучитися до національного опору. Фінансування такої підготовки здійснюється коштом державного та місцевого бюджетів та інших доступних джерел. Міноборони надає зброю, боєприпаси, інструкторів і технічну базу власним коштом.

Можливі зміни включають обов'язковість базової загальновійськової підготовки на строк до трьох місяців для громадян віком від 18 до 25 років, а також для всіх жінок. Можливість навчання за спеціальностями, затвердженими Міноборони, також обговорюється.

Важливо

Мобілізація в Києві та селах: у Раді спростували твердження про несправедливість (відео)

На практиці призовні повістки можуть вручатися за місцем проживання або роботи, відповідно до Порядку військового обліку. Можливо, законодавчо уточнять місця й осіб, уповноважених на вручення повісток. Наприклад, повноваження вручення повісток можуть бути передані представникам ТЦК і СП, а також, можливо, право на це отримають поліцейські.

Відстрочка та звільнення

Що стосується відстрочки та звільнення, право на відстрочку прописано в законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Основні випадки, коли можна отримати відстрочку, але все ж таки бути призваним за згодою:

• заброньовані військовозобов'язані;
• особи, у яких близькі загинули або зникли безвісти під час АТО або у сфері військової служби;
• жінки та чоловіки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей;
• ті, хто самостійно піклується про дітей із обмеженими можливостями;
• особи, які постійно доглядають за родичами за висновком спеціальних комісій;
• жінки та чоловіки, чиї дружини або батьки є інвалідами.

На шість місяців відстрочку надають:

• тим, кого тимчасово не придатними визнає військово-лікарська комісія;
• звільненим у запас, якщо їх призивали під час мобілізації.

Мають право на відстрочку:

• студенти закладів вищої освіти й науковці;
• працівники військових і правоохоронних органів;
• особи з інвалідністю, підтвердженою спеціальними комісіями.

Що може змінитися в питаннях відстрочки

До переліку критеріїв на відстрочку можуть внести зміни, включивши до нього нові умови. Відстрочки можуть позбавити студентів, які здобувають другу вищу освіту, а також певні категорії співробітників правоохоронних органів.

Умови для звільнення також змінюються, включно з критеріями звільнення зі служби за сімейними обставинами й умовами, що стосуються військовослужбовців під час воєнного стану.

Реалізація призову

У період воєнного стану не відбувається призов на строкову службу, проте служба тих, хто був призваний раніше, не завершується. Нові правила для строковиків були встановлені Верховною Радою, зберігаючи їхню службу, але без участі в бойових діях.

Відпустка для строковиків

За новими умовами, під час дії воєнного стану строковики мають право на загальну відпустку тривалістю до 30 днів на рік, розділену на дві частини по 15 днів кожна. На момент відпустки особовий склад підрозділу має становити не менш ніж 70%.

Тривалість служби

Згідно із законодавством, термін строкової служби становить 12 місяців для осіб із вищою освітою та магістрів і 18 місяців для решти. У період воєнного стану ці терміни тривають, хоча строковики можуть підписати контракт на продовження служби або, починаючи з цього літа, добровільно перейти на військову службу за призовом під час мобілізації.

Додаткові виплати

Відповідно до встановлених правил і порядку, затверджених Кабінетом Міністрів, строковикам надається додаткова щомісячна винагорода в розмірі 6 тисяч гривень.

Зміни можуть торкнутися звільнення строковиків, а також можливого переведення в мобілізаційний резерв після досягнення 25 років на загальних умовах.

Нагадаємо, що членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська заявила, що Генштаб ЗСУ проти демобілізації через недостатню кількість людського ресурсу.