Вибори в Росії не зірвуть але зіпсують: які будуть наслідки атаки РДК та "Свободи Росії" на Бєлгород
12 березня стало відомо, що російські добровольці з РДК, ЛСР та Сибірського батальйону зайшли на територію Бєлгородської і Курської областей. Де розпочали воєнні дії та атаку передусім на військові об’єкти РФ. Про те, чи можуть подібного роду заходи якимось чином вплинути на суспільно-політичну ситуацію в Росії та в чому їх воєнний сенс, з’ясовував Фокус.
У середу, 14 березня "Російський добровольчий корпус" (РДК) опублікував чергове відеозвернення до жителів Курської та Бєлгородської області. Принагідно нагадавши, що добровольці заздалегідь попереджали росчиновників про "удари у відповідь на атаки по Україні", очільник РДК Денис Рекс зауважив наступне: "Керівництво цих областей проігнорувало наше попередження. Ніяких заходів з евакуації мирного населення Бєлгородщини та Курщини вжито не було. Тому звертаємося напряму: не чекайте на евакуацію і рятуйтеся самостійно".
Це початок, попереду — революція в Росії
Денис Рекс також окремо акцентував, що протягом 1,5 години після оприлюднення зазначеного відео по військових об’єктах на окресленій території буде відкрито вогонь. Відео, зауважимо, виклали в мережу о 9:14 і справді невдовзі почали з’являтися, скажімо так, вузькотематичні інформповідомлення. Зокрема, легіон "Свобода Росії" опублікував відео з палаючими будівлями і заявив, що відправив за відомим курсом російського корабля два склади боєприпасів росармії у селищі Тьоткіно Курської області. "Допоки путінська армія знищує будинки цивільних, артилеристи Легіону філігранно знищили одразу 2 склади БК путінських військ. Красиво горить", — йдеться у підводці до відео, автори якого запевняють, що все, мовляв, тільки розпочинається і найцікавіше ще попереду.
Про те, що акції російських добровольців — це лише квіточки, зауважив в ефірі телемарафону і секретар Ради нацбезпеки на оборони України (РНБО) Олексій Данілов: "Повірте мені, це лише початок. Там такого ще буде дуже і дуже багато. І якщо Путін та його кліка вважають, що у них там все гаразд, то вони глибоко помиляються. Я більш ніж переконаний, що ті росіяни, які прагнуть свободи, обов’язково здобудуть перемогу".
Про ймовірне політичне "ехо" від військових акцій заявив також радник голови президентського Офісу Михайло Подоляк. "Росіяни і досі не усвідомлюють, що війна переходить на їх територію саме через дії Путіна, але згодом ситуація буде змінюватися. І ці зміни будуть відбуватися до моменту, допоки в Росії не розпочнеться масштабна трансформація кривавого типу — революція", — резюмував Подоляк.
Нова бойова тактика, чи політична акція
Між тим експерти, з якими поспілкувався Фокус переконані, що вплив нинішніх акцій на політичну свідомість мешканців країни-агресорки є мінімальним. Поряд з тим, фахівці переконані, що назвати коефіцієнт корисної дії від подібного роду заходів геть нульовим, було б неправильним.
"Очевидно, що акції російських добровольчих батальйонів не вплинуть на сам факт проведення так званих виборів у Росії, не зірвуть їх, оскільки це просто неможливо, тому що акції мають локальний характер. Але ці акції добряче псують благосну картину російської пропаганди, яка 24/7 розповідає, що все, мовляв, гаразд і що Путін усе контролює. Виявляється, це не так і навіть Путін публічно змушений коментувати цю тему", — зауважує у розмові з Фокусом політолог Володимир Фесенко.
Зі свого боку заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький робить наступний акцент: "Я б розглядав усі ці акції в контексті російських виборів тільки з точки зору інформаційної картини. Насправді ж, на мій погляд, ситуація полягає в тому, що Україна змінює тактику бойових дій, а усі ці рейди та обстріли змушують стягувати російські сили з фронту. Україна набагато менша за Росію, але нам набагато простіше охороняти територію і не розтягувати свої сили на охорону кордонів, інфраструктури тощо. А Росії, яка є найбільшою країною в світі, не вистачає сил охороняти усі ці заводи, об’єкти інфраструктури, розкидані по її території. Тому логіка тут очевидна: оскільки, через брак снарядів, зброї і людей, ми не можемо нічого протипоставити на фронті, робиться ставка на диверсійну діяльність і я думаю, це дуже перспективний напрямок. Потенціал тут величезний, починаючи від прямих диверсій, закінчуючи залученням до терактів певних груп, тих же чеченців, наприклад".
Що ж стосується впливу акцій російських добровольців на громадську думку в РФ, то оцінки політологів тут схожі за змістом, але не за формою. Так, Володимир Фесенко констатує наступне: "Давайте самі собі не формувати якихось ілюзій — ці події ніяк не впливатимуть на російську громадську думку. На неї більше впливають так звані хороші росіяни. У нас звично критикувати усіх росіян, але росопозиція закордоном (телеканал "Дождь", Ходорковський і т.д.) впливають набагато більше на громадську думку всередині РФ, ніж дії тих людей, які воюють на нашому боці. Я кажу це, усвідомлюючи, що це непопулярна думка, яка в Україні може багатьом не сподобатися. Але на мій погляд, саме такою є реальність. Тих, хто воює зараз в Курській та Бєлгородській областях сприймають виключно як українських бійців. Якщо б в якомусь в Татарстані з’явилися б загони, які воювали б не як підрозділи української розвідки, а як російські партизани, ось тоді вплив був би набагато інший і більш потужний. А так усі ці дії сприймаються як дії ЗСУ проти російської армії, а не як війна росіян проти росіян".
У тому, що на власників паспортів з двоголовим орлом може подіяти хіба що харчовий фактор, переконаний Олексій Голобуцький: "На пересічних росіян акції добровольців ніяк не вплинуть, тому що тамтешній режим чітко показав, що будь-який спротив карається дуже жорстко. Та частина населення РФ, яка хоче, але в силу тих чи інших причин не може виїхати з Росії і без цих акцій все чудово розуміє. А ось основну масу, "болото", яке є основним ядром електорату Путіна це не змінить. Допоки в холодильниках є їжа, а держава закриває якісь мінімальні потреби, вони будуть спокійно сидіти на своїх диванах".
"Тобто, з військової точки зору такі акції, які ми бачимо в кількох областях Росії дуже важливі і дуже потрібні. А ось зміна психології і настроїв суспільства в Росії — це більш довший і складніший процес", — підсумовує політолог.