Стримування Китаю: Чому Америці необхідний AUKUS

AUKUS поглиблює відносини Сполучених Штатів з іншими країнами, зміцнює співробітництво і стратегічно готує їх до роботи в умовах дедалі нестабільнішого світу.

Фокус переклав статтю Еріка Ліза про те, чому США потрібен союз AUKUS.

Америка давно усвідомила цінність співпраці з іншими країнами для забезпечення миру, процвітання і свободи на планеті. Угода AUKUS між Австралією, Великою Британією та Сполученими Штатами про обмін критично важливими технологіями є відродженням і переосмисленням цієї американської традиції і має життєво важливе значення для безпеки країни. З огляду на дедалі агресивнішу поведінку китайського уряду в Індо-Тихоокеанському регіоні, вільне переміщення товарів і суверенітет держав регіону перебувають під загрозою. Китаю вигідна вільна торгівля, але якщо він встановлюватиме свої умови торгівлі, це серйозно вплине на свободу держав Індо-Тихоокеанського регіону. Система, впорядкована США, стає дедалі крихкішою.

AUKUS надає Сполученим Штатам ще один інструмент для зміцнення і підтримки системи, яку вони очолюють з часів Другої світової війни, а також для мінімізації витрат і ризиків, пов'язаних із цим. Підвищення матеріальної готовності трьох країн збільшує витратність агресивних дій в Індо-Тихоокеанському регіоні, знижуючи ризик того, що такі дії взагалі відбудуться. Режим стримування під проводом США дозволив налагодити торгівлю між регіоном і Сполученими Штатами на суму понад 2 мільйони доларів, і третина світової торгівлі проходить саме через цей регіон. Але навіть ці цифри не відображають того факту, що найякісніші технології, від комп'ютерних чипів до автомобілів, виробляють у країнах, найбільш схильних до ризику агресивного реваншизму з боку Китаю. Нездатність зміцнити потенціал стримування і реагування на агресивні дії в Індо-Тихоокеанському регіоні призведе до масових перебоїв у постачанні — наслідки COVID-19 здадуться квіточками порівняно з ними. Без цих торговельних шляхів звичайним американцям загрожують різке зростання цін та інфляція, які так вдарять по гаманцю, що доведеться робити важкий вибір між накопиченням коштів на майбутнє і купівлею їжі на сьогодні.

Деякі політики в США ставлять під сумнів цінність американських зобов'язань у сфері безпеки, стверджуючи, що гроші слід переспрямувати на внутрішні пріоритети, як-от оборона країни або скорочення загальних державних витрат. Міра Рапп-Ґупер впевнена, що це фундаментальне нерозуміння стратегічної позиції Сполучених Штатів. З часів Другої світової війни Сполучені Штати спиралися на структуру альянсів, щоб здійснювати "передову оборону", переносячи потенційні конфлікти якомога далі від американської території. Наприклад, НАТО забезпечувала тісну координацію між країнами-союзниками, що зводило до мінімуму стратегічну двозначність і давало змогу реагувати на потенційні конфлікти на самому їхньому початку, не даючи їм розгорітися і перекинутися на територію США. Хоча стратегічні обставини змінилися з часів холодної війни, розширення співпраці, як і раніше, є найкращим засобом протистояння зростаючим загрозам. З огляду на глобальний характер інтересів Сполучених Штатів і перетворення Китаю на рівноправного суперника в Індо-Тихоокеанському регіоні, застосування можливостей альянсів усередині регіону компенсує різницю в увазі до регіону з боку Сполучених Штатів і Китаю.

Розширення інтеграції військово-промислових комплексів трьох країн AUKUS і співпраця в галузі досліджень і розробок поліпшить економічні можливості, доступні Сполученим Штатам. Попит на американський досвід у будівництві підводних човнів триватиме десятиліттями завдяки "Першому стовпу" AUKUS, але не можна ігнорувати і можливості обміну та розвитку критично важливих технологій у рамках "Другого стовпа". Вісім напрямів діяльності "Другого стовпа" враховують, наприклад, штучний інтелект і автономні транспортні засоби, а також радіоелектронну боротьбу і гіперзвукові ракети. Зниження торгових бар'єрів дає змогу компаніям отримати доступ до трьох окремих військових замовників та їхніх внутрішніх ринків. Це подальше розширення ринку здатне забезпечити ще більше зростання, ніж "Перший стовп", з огляду на широкі можливості для співробітництва, не кажучи вже про розширення можливостей для спільних досліджень, які можуть проводити університети трьох країн, і про те, до яких економічних змін це приведе.

Зрештою, стратегічне обґрунтування AUKUS полягає у створенні та підтримці ефективного стримування китайського реваншизму за допомогою співробітництва, яке формує сприятливе середовище для торгівлі, розвитку і процвітання. У міру того, як Китай модернізує і збільшує чисельність своїх збройних сил, позиції Сполучених Штатів в Індо-Тихоокеанському регіоні стає все важче зберігати. З моменту закінчення Другої світової війни система, підтримувана США, багаторазово сприяла зростанню і поліпшенню якості життя в регіоні, але зі зростанням стратегічного суперництва між Сполученими Штатами і Китаєм ці переваги практично зійшли нанівець.

AUKUS доводить, що Сполучені Штати продовжуватимуть брати участь у житті регіону і зміцнювати потенціал своїх союзників за допомогою співпраці. Це не означає, що Сполучені Штати нічого не отримають натомість. Система, очолювана США, забезпечила американцям доступ до високоякісних і недорогих товарів і послуг. Вона дала американському бізнесу можливість розширюватися за кордоном і створювати робочі місця для американців, які в іншому разі не з'явились би. Вона гарантує безпеку Сполучених Штатів протягом сімдесяти років і коштує набагато дешевше, ніж якби ми діяли поодинці. AUKUS поглиблює ці відносини, зміцнює співробітництво і стратегічно готує Сполучені Штати до роботи в умовах дедалі нестабільнішого світу. AUKUS допомагає регіону. AUKUS допомагає Австралії та Великій Британії. AUKUS допомагає Сполученим Штатам. Ось чому Сполученим Штатам потрібен AUKUS.

Про автора

Ерік Ліз — аналітик вашингтонського відділення Австралійського інституту стратегічної політики, що спеціалізується на стратегії безпеки та військових питаннях. Раніше він служив у ВМС США як офіцер надводних сил, який пройшов ядерну підготовку. Здобув ступінь бакалавра за спеціальністю "міжнародні відносини" у Військово-морській академії США і ступінь магістра за спеціальністю "міжнародна служба" в Американському університеті.