Зачищають окопи: РФ все частіше застосовує хімічну зброю, — Reuters

Українські військовослужбовці та медики заявляють, що Росія все частіше незаконно застосовує сльозогінний газ на фронті, попри те, що він є забороненим до використання в бою відповідно до міжнародної Конвенції про заборону хімічної зброї. Про це пише Reuters.

Росія, за словами українських військових, активізувала незаконне використання сльозогінного газу для того, щоб розчистити окопи.

"Це як перцевий балончик, від нього сльозяться очі. Він не смертельний, але заважає і вибиває з колії. Дуже важко виконувати свої обов'язки після того, як ви вдихнули його", — розповів Reuters український піхотинець з позивним "Промінь" про напад, який, за його словами, стався у січні.

Він уточнив, що гранату з цим газом в окоп скинув російський безпілотник.

Виконувач обов'язків начальника військ атомного, біологічного та хімічного захисту України Сергій Пахомов заявив, що Київ зафіксував близько 900 випадків застосування Росією засобів боротьби з масовими заворушеннями (сльозогінний газ) за останні шість місяців. Загалом з моменту повномасштабного російського вторгнення на територію України було зафіксовано близько 1400 таких випадків.

"Росія в основному використовувала ручні гранати К-51, VOH і RH-VO, заряджені CS, CN та іншими газами", — зазначив Пахомов.

Він уточнив, що 500 українських військовослужбовців звернулися за медичною допомогою після впливу токсичних речовин на полі бою, і щонайменше один солдат загинув, задихнувшись сльозогінним газом.

Засоби боротьби з масовими заворушеннями, такі як сльозогінний газ, заборонені на полі бою міжнародною Конвенцією про заборону хімічної зброї, яку підписали Росія та Україна.

Що кажуть українські медики

37-річний Володимир, лікар у медичному стабілізаційному пункті в Донецькій області, розповів Reuters, що останнім часом почастішали випадки газових атак, оскільки він приймає в середньому двох солдатів на тиждень. За його словами, вони скаржаться на отруєння газом різного кольору — безбарвним, синім або зеленим — і з сильним хімічним запахом.

"Симптоми схожі на подразнення… це схоже на сльозогінний газ або щось подібне", — сказав лікар.

53-річна Наталія Хованець, старша медсестра медичної частини української армії, розповіла Reuters, що надавала допомогу солдатам, які постраждали від гранат зі сльозогінним газом, скинутих російським безпілотником.

"Симптоми, які ми бачили: гіркота в роті, запаморочення… це легкі симптоми. Це означало, що ми могли впоратися з ними самостійно", — заявила Хованець.

Чим небезпечний сльозогінний газ на фронті

Цивільні особи зазвичай можуть врятуватися від сльозогінного газу, коли його використовують для розгону заворушень або протестів у містах. А ось солдати, які застрягли в окопах без протигазів, змушені або тікати під вогнем противника, або ризикувати задихнутися від газу.

"Окрім деморалізації, людина втрачає фізичні можливості — вона не бачить, не може дихати, у неї все роздратоване. Це тимчасово, але це той самий момент, який ворог може використати для захоплення тієї чи іншої позиції", — наголосив Пахомов.

Представник Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), яка розслідує ймовірне використання хімічних речовин як зброї, повідомив Reuters, що вона не отримувала запитів на проведення розслідування або надання технічної допомоги у зв'язку з імовірним використанням заборонених хімічних речовин у війні.

"Однак використання російськими військами засобів для боротьби з масовими заворушеннями як зброї широко обговорювалося", — заявив Reuters один із чиновників, який побажав залишитись анонімним.

До речі, Москва також звинувачувала українські сили у використанні хімічної зброї.

Однак Reuters не змогло провести незалежну перевірку використання заборонених хімічних речовин обома сторонами.

Нагадаємо, 16 квітня у Грузії застосували проти мітингувальників сльозогінний газ. Це сталось під час протестів проти законопроєкту про "іноагентів". Силовики намагались відтіснити протестувальників від бічних входів у парламент, щоб будівлю залишили члени керівної партії "Грузинська мрія".

17 квітня Збройні сили Російської Федерації завдали трьох ракетних ударів по Чернігову, внаслідок щонайменше 17 осіб загинули та 61 людина — постраждала, зокрема троє дітей.