Проблема не в грошах чи зброї: чому арабські армії такі неефективні, — The Economist

арабські армії
Фото: Центральне командування США (CENTCOM) | Єгипетська армія

Сукупні витрати арабських країн на Близькому Сході сягають 120 млрд доларів на рік, однак неодноразово бойове застосування армій було провальним.

Related video

Під час ракетно-дронового удару Ірану по Ізраїлю країни Близького Сходу допомогли відбити атаку, за що отримали багато схвальних коментарів, однак їхні армії зазвичай не такі ефективні. Про це повідомляє The Economist.

Арабські країни неодноразово показували свою погану військову репутацію. У війні проти Ізраїлю вони неодноразово були принижені. Одним із останніх прикладів є ввід військ Саудівської Аравії в Ємен за підтримки США. Проте операція швидко завʼязла.

Проблема з країнами Близького Сходу не у відсутності коштів чи озброєння. Сукупні військові витрати шести країн Ради співтовариства Перської затоки, а також Єгипту і Йордані сягають 120 млрд доларів на рік. Для порівняння: європейські країни НАТО мали бюджет у 380 млрд доларів у 2023 році.

Важливо
"Вісь зла" розхиталася: чому союз Ірану, Росії та Китаю слабший, ніж здається

Єгипет і Йорданія є одними з найбільших одержувачів американської військової допомоги, близько 1,7 млрд доларів на рік. Проте часто країни марно витрачають кошти, наприклад, на винищувачі, що погано пристосовані до асиметричних загроз. За словами Андреаса Кріга з Королівського коледжу в Лондоні, контракти зазвичай підписуються для отримання впливу на західні уряди. Наприклад, закупівля Катаром F-15, Rafale і Typhoon зберегла прихильність у Вашингтоні, Парижі та Лондоні відповідно.

Часто через акцент на авіації страждають Сухопутні та Військово-морські сили. Зазвичай флот зосереджений на береговій обороні, хоча вони залежать від доступу до комерційного судноплавства. Також не вистачає датчиків попередження та перехоплювачів. Зазвичай країни Близького Сходу покладаються на флот США та Британії.

Що важливіше, що арабські армії загалом відображають авторитарні неврози своїх правителів, пишуть у виданні. Військові командири не хочуть надавати рядовим солдатам незалежність і свободу волі, необхідні для загальновійськових операцій, як заведено на Заході. Тренувальні вправи часто мало схожі на реальність бою, зауважує Кріг. Арабські армії також розглядаються як преторіанська гвардія. 130-тисячна Національна гвардія Саудівської Аравії є силою особистого захисту керівної родини. У Єгипті армія керує розгалуженою комерційною імперією, яка займається всім: від курортів до будівельних фірм.

Є приклади ефективних армій. ОАЕ та Йорданія мають боєздатні й професійні армії, особливо спецпідрозділи і пілотів. У 2015 році спецпідрозділ Еміратів здійснив складний десантний напад на портове місто Аден, що вразило західних спостерігачів. У підсумку арабські країни погано довірять одна одній, але час від часу вони співпрацюють разом. Прикладом є відбиття удару Ірану на Ізраїль. Уряди сподіваються, що їхні інвестиції в авіацію та технології дозволять диверсифікувати доходи в економіках, але це навряд покращить їхню бойову репутацію.

Нагадаємо, ЗМІ писали, що США забули, що таке "справжня війна", вони мало готуються до боїв із рівним ворогом.

19 квітня Ізраїль завдав удару по Ірану у відповідь на атаку в ніч на 14 квітня.