"Лишився я, він і двоє на підстраховці": бойовий медик з Прикарпаття ціною власного життя врятував побратима

34-річний молодший сержант Анатолій Доманський із Івано-Франківська навесні 2023 року без вагань став на захист України. Попри те, що він мав вроджену ваду серця, йому вручили повістку і мобілізували до ЗСУ. Він дуже пишався, що був бойовим медиком взводу, а загинув, рятуючи життя своїх бійців. Історію Анатолія Доманського розповіли "Факти".

Спочатку Анатолій Доманський стояв на обороні територій Донецького напрямку, а потім пройшов прискорений навчальний курс підготовки у Великій Британії, де і здобув кваліфікацію бойового медика взводу. Боєць проходив службу у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Під час служби бойовим медиком він "витягнув з того світу" багатьох хлопців. За що і був представлений до нагороди "За врятовані життя", але, на жаль, не встиг її отримати. Медик загинув на Херсонщині під час переправи поранених з Кринків.

Про те, що Анатолій Доманський загинув, його сестра дізналась, коли була на роботі. Це було 25 квітня.

"В одній із груп у вайбері дружина військового написала: "Є інформація про "Емігранта", відгукніться, хто питався". "Емігрант" — це був позивний брата. Згодом в особисті повідомлення вона написала, що мій брат загинув на переправі. Про це вона дізналася в лікарні, коли була у свого чоловіка, від хлопців, яких привезли з пораненнями. Казала, що по коридорах тільки всі і говорили про "Емігранта", дуже плакали та казали, що коли гине медик, то це дуже велика втрата для всіх", — розповідає сестра медика Валентина Кулиній 2024 року.

Жінка говорить, що не знала, як сказати про це мамі, але наважилася. Наступного дня після цього матері медика принесли сповіщення, яке підтвердило, що 21 квітня Анатолій загинув.

Важко переживають втрату бійця і його побратими. Його командир Слава розповів, що Анатолій був дійсно кваліфікований бойовий медик.

"У Кринках йому неодноразово приходилось рятувати життя побратимів, а також довготривало їх підтримувати до моменту евакуації. Завдяки його зусиллям було евакуйовано багато поранених, про котрих казали, що вони вже не виживуть. Так, одного дня, коли в позицію потрапив танковий снаряд, та уламком хлопцю перебило черевну порожнину, то Анатолій не розгубився. Він наче високо кваліфікований хірург провів операцію по збору органів назад та зшиття черевини, завдяки цьому вдалось стабілізувати хлопця та через три дні його евакуювати та передати лікарям", — розповідає командир.

Ще один побратим полеглого — Костянтин — пригадує Анатолія як завжди позитивну та світлу людину.

"Ніколи нікому не відмовляв. Завжди поводив себе гідно, з ним було приємно працювати. Одного разу відмовився від евакуації, бо не хотів лишати мене там самого. Наших хлопців тоді вже вивели, лишився я, він і ще двоє, які були на підстраховці на евакуацію. Дуже важко мені про це говорити, тому що багато пройшли разом складних моментів", — розповів Костянтин.

За весь довготривалий час, проведений у Кринках, сам Анатолій кілька разів отримував поранення, але продовжував працювати з більш важкими пораненими. Під час евакуації з Кринків Анатолій загинув, прикривши собою пораненого побратима від уламків.

Після загибелі Анатолія Доманського представили до нагороди "За мужність" ІІІ ступеня, він нагороджений відзнакою "За честь та звитягу" (посмертно) від міського голови Івано-Франківська. А нещодавно родина бійця зареєструвала петицію до голови держави, в якій просить присвоїти бойовому медику звання Героя України.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося, як розвідник ЗСУ розповів, як втік з полону росіян і відстрілювався від них.