Традиції проти ширвжитку: битва за оборонні закупівлі для Пентагону

Про це йдеться у статті видання the Strategist "Боротьба за політику закупівель Пентагону: традиції проти нового і дешевшого".

США очікує битва за оборонні закупівлі з далекосяжними наслідками, особливо в Тихоокеанському регіоні.

Те, яку зброю закуплять у більшій чи меншій кількості, запустять у виробництво або скасують, покаже, чи буде адміністрація президента США Дональда Трампа зміцнювати сили стримування, чи віддасть наказ відступити під прикриттям системи протиракетної оборони "Золотий купол", чи витратить чотири роки на спроби поєднати несумісні концепції промислової та технологічної стратегії.

Це битва між, з одного боку, прихильниками радикальних, дешевших підходів до оборонних закупівель з боку технологічної промисловості та, з іншого боку, традиційними політичними і промисловими силами, які хочуть більше тієї ж самої зброї — але з важливим новим упором на далекобійні засоби для протистояння Китаю.

Виконавчі укази стали настільки частими, що тільки-но про них встигають написати в новинах, як обрушується наступна хвиля. Але указ від 9 квітня про "модернізацію оборонних закупівель" заслуговує на більшу увагу, ніж він отримав.

Технологічний директор компанії Palantir Шьям Санкар, головний ідеолог технологічного сектора, палко привітав цей указ. "Це подвійна реформа оборони одним ударом", — написав Санкар у своєму електронному листі. Указ зобов'язує Пентагон закуповувати комерційні рішення, якщо вони доступні (під комерційними рішеннями слід розуміти продукти, розроблені із залученням приватних інвестицій).

Указ також наказує переглянути всі великі програми, заявляючи, що програми, які відстають від графіка на 15%, перевищують бюджет на 15% або просто не відповідають пріоритетам міністра оборони — тобто практично будь-які — стануть кандидатами на скасування.

Такий указ могли написати технарі, які виступають за реформу, і, з огляду на те, скільки високопоставлених керівників Пентагону не було затверджено до 9 квітня, найімовірніше, так воно і було.

Але через кілька тижнів республіканці з комітетів зі збройних сил Палати представників і Сенату представили проєкт збільшення оборонного бюджету на 150 мільярдів доларів, причому більша частина коштів піде на наявні та перспективні програми: 3,15 мільярда доларів на збільшення кількості винищувачів Boeing F-15EX, 4,5 мільярда доларів на прискорення виробництва бомбардувальника Northrop Grumman B-21 і навіть 1,5 мільярда доларів на заміну застарілої МБР Sentinel. Також були виділені гроші на уповільнення виведення з експлуатації літаків F-15 і F-22. Новий Boeing F-47 і F/A-XX ВМФ отримали 400 і 500 мільйонів доларів відповідно. Lockheed Martin F-35 взагалі не згадувався, як і авіаносці.

Військово-морський флот отримає додатковий підводний човен класу Virginia і гроші на інфраструктуру суднобудування, від дроту і сталі до сухих доків і найму робочої сили. Заклики будувати "більше кораблів" через десять років нарешті почуті. Але грошей на непрацюючий фрегат класу Constellation, який ще може бути кинутий на поталу псам з DOGE, не знайшлося.

Збільшення бюджету Конгресу стало нагадуванням про те, що, хоча політики не заперечують проти ефективності Пентагону як такої, фанатичне завзяття до реформ навряд чи знаходить відгук на Капітолійському пагорбі.

Як і промисловці, Конгрес воліє захищати наявні програми. У пропозиції Конгресу щодо збільшення видатків, серед нових і радикальних речей, найкращі результати показала програма Collaborative Combat Aircraft (для безпілотних винищувачів) і протиракетна оборона.

У царині повітряної і морської могутності Конгрес, схоже, підтримує стримування, проєктування сили і промисловість. Республіканці на пагорбах налаштовані експансіоністськи, і їхня увага прикута до систем з більшою дальністю польоту — B-21 і нових винищувачів.

Відсутність згадки про авіаносці навряд чи варто вважати тривожним знаком. Відмова від авіаносців не обговорюється. Остання велика зміна конструкції в авіаносній програмі була травматичною, а унікальні технології та навички, пов'язані з авіаносцями, роблять практично неможливим коригування темпів будівництва.

А ось відсутність згадки F-35 може означати набагато більше. Нові винищувачі та F-15EX мають більшу дальність польоту; навіть F-47 з'явиться до завершення запланованого ВПС США виробництва F-35 у 2051 році.

Прихильники F-35 стурбовані, а Lockheed Martin не втрачає часу, просуваючи Super F-35 після оголошення про F-47.

На початку цього року ВМС переобладнали більшість своїх майбутніх F-35B з укороченим зльотом і вертикальною посадкою в F-35C відповідно до нового плану морської авіації. У процесі затвердження міністра ВМС Джона Фелана запитали, чи планує служба модернізувати моделі B до нового стандарту Block 4; він відповів негативно. Це важливо, оскільки тривалий час вважалося, що американські війська зведуть усі свої F-35 до єдиної конфігурації.

Протиракетна оборона — досить велике поле для того, щоб вмістити безліч ідей і акторів. Гроші можуть піти або на прискорення поточних програм лідерів ринку, або для відкриття дверей для новачків. А технології, що захищають територію США, придатні і для захисту передових баз. Вибирати між новими і старими гравцями ринку поки що не доводиться, що й добре, з огляду на політичну обстановку.

Крилаті та протикорабельні ракети відкривають простір для нових ідей і нових конкурентів. Між поглядами тих, хто керує проєктом крилатої ракети Barracuda компанії Anduril, і тих, хто займається проєктом Common Multi-Mission Truck (CMMT, або Comet) компанії Lockheed Martin, немає майже ніякої різниці. Обидві команди вважають, що нові технології — однозахідні інжекторні конструкції, застосування 3D-друку для виробництва двигунів, а також дешева і потужна обробка даних — можуть на порядок знизити вартість крилатої ракети.

Усі згодні, що нові електронні корисні навантаження дозволять одній і тій самій машині виконувати кілька бойових і небойових завдань. Різниця в тому, що Anduril активно просуває цю ідею, а Lockheed Martin — виробник крилатої ракети AGM-158 вартістю в мільйон доларів — ні.

Загалом, назріває битва між повстанцями та істеблішментом за контроль над машиною державних закупівель, і ця ситуація вимагатиме від Пентагону холоднокровності та компетентності.

Удачі йому в цьому. Міністр оборони і колишній телеведучий Піт Хегсет досі уникав відповідальності за промахи в забезпеченні безпеки, які могли б покласти кінець кар'єрі будь-якої іншої людини, як в уряді, так і в промисловості. Міністр ВМС Фелан у дусі Джона Белуші сказав, що річниця Перл-Гарбора настане 7 червня.

Як ми пам'ятаємо з фінального ролика цього фільму, Блуто Блутарські, якого грав Белуші, опинився в Сенаті — і якраз-таки в комітеті зі збройних сил. Але то була всього лише фантастична комедія.

Про автора

Білл Світмен — ветеран, удостоєний нагород журналіст, директор компанії в аерокосмічній галузі.