"Мобілізація навиворіт": бойова медикиня розкритикувала відправлення до ЗСУ тяжкохворих

Таке явище начальниця медичної служби "Ульф" батальйону "Вовки Да Вінчі" Аліна Михайлова назвала "мобілізацією навиворіт". Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook, тегнувши у коментарях Офіс президента і Міністерство оборони України.

За її словами, чоловіків нібито забирають на вулицях співробітники ТЦК і СП і без реальної військово-лікарської комісії відразу ж відправляють як придатних для проходження базової загальновійськової підготовки.

Серед тих, кого ВЛК у ТЦК визнали придатними до служби, Михайлова згадує двох людей із шизофренією, які багато років на психотропній терапії. Вони прийшли до медиків у частині з проханням, щоб їм дозволили з дому передати препарати.

"Чоловік із пухлиною мозку; чоловік із деформуючим остеоартрозом ІІІ ступеня правого тазостегнового суглоба, аваскулярний некроз правої стегнової кістки ІІІ ступеня (простими словами — людина потребує заміни тазостегнових суглобів); двоє із вродженою глухотою; один із відкритою формою туберкульозу. І дуже багато людей з алкогольним делірієм", — перераховує медикиня.

Коли приходить час розподілу таких військовослужбовців по бойових частинах, то, як пише Михайлова, починаються "справжні голодні ігри між підрозділами", оскільки командири зобов'язані їх розібрати, попри їхній стан.

"Комусь пощастить, і вдасться відмовитися від відверто непридатного, а комусь навпаки — "впарять" найтяжчий випадок, адже план потрібно виконати, а людину вже привезли, і вона "обліковується". І підрозділи між собою змушені змагатися не за найкращих бійців, а за те, щоб не отримати на шию чергового тяжкохворого, який завтра ляже в медчастину і почне сипатися", — підкреслює депутатка Київради.

Не взяти таких людей загрожує наслідками, оскільки потім можуть взагалі не дати людей у бригаду.

"І зараз це все перетворюється не на оборону країни, а на системний абсурд, де військові на місцях змушені витягувати наслідки чужого божевілля. Підрозділи тріщать по швах, медики перетворюються не на військових спеціалістів, а на няньок для тяжкохворих, яких ніколи й близько не повинні мобілізовувати", — нарікає авторка, підкреслюючи, що це все — за зарплатню в 20 тисяч гривень.

Через такий підхід держава отримує не боєздатних бійців, а колосальні витрати на лікування, реабілітацію, оформлення інвалідності — і паралельно втрачає ресурс, час і людей, які могли б реально посилити оборону.

"Усі програють: армія, медики, суспільство, сама система. І доки це триватиме, питання "на*уя" лунатиме з кожного підрозділу, кожної медчастини та кожного окопу", — наголошує Аліна, попередивши, що якщо не змінити ситуацію, то ніяка мобілізація не буде ефективною.

Нагадаємо, як у ТЦК прокоментували мобілізацію єдиного доглядача тяжкохворого батька.

Раніше повідомлялося, за якої умови в Україні можуть мобілізувати чоловіків з інвалідністю.