"Орешник" — це не диво-зброя: у головної ракети Путіна знайшли великий недолік, — WELT

Росія застосувала свою гіперзвукову ракету "Орешник" проти України. Балістична ракета середньої дальності вважається практично неперехоплюваною, хоч це і можливо. Але у цієї зброї є суттєвий недолік. Німецьке видання WELT пояснило який.

"Ця ракета запускається з порожніми боєголовками. Це, звісно, повинно мати символічне значення", — каже експерт з безпеки Ніко Ланге.

У ніч на минулу неділю з російського полігону Капустин Яр запустили ракету довжиною майже 20 метрів. Твердопаливний двигун розігнав майже 40-тонну зброю до гіперзвукової швидкості за лічені секунди, виводячи її на траєкторію над західною Росією в бік України.

На заключному етапі польоту "Орешник", імовірно, досягла швидкості, що перевищувала 10 Махів, тобто понад 12 000 кілометрів на годину. А потім звалився на південь від Києва, у Білій Церкві, у гаражах. Обійшлося без жертв.

Для знищення кількох сараїв і гаражів військові Путіна застосували ракету, вартість виробництва якої, за оцінками аналітиків, становить десятки мільйонів доларів. Військовий ефект, якщо порівнювати з витраченими ресурсами, залишився значно обмеженим.

"Орешник" надзвичайно швидкий і може нести кілька звичайних боєголовок загальною вагою близько 1,5 тонн на відстань до 5000 кілометрів. Через свою траєкторію його важко виявити і ще важче перехопити. Водночас, однак, очевидно, що точність не особливо висока.

Військові експерти зазначили, що хоч у Кремлі й намагаються створити "Орешнику" загрозливу репутацію, але в нього є низка недоліків.

Ракета "Орешник" — чому її репутація страшніша, ніж реальність

Навіть гіперзвукова зброя не може протистояти законам фізики. При вході в атмосферу на гіперзвукових швидкостях навколо ракети утворюється плазмовий шар, нагрітий до кількох тисяч градусів. Це може порушити або повністю заблокувати радіо- і супутникові сигнали. У результаті безперервна корекція курсу стає скрутною, особливо на надзвичайно високих швидкостях.

"Орешник" технічно заснована на ядерній ракеті середньої дальності РС-26 "Рубеж". Однак, оскільки він не несе ядерної боєголовки, його вибухова потужність обмежена при звичайному застосуванні. Точкові удари по окремих військових цілях вимагають високої точності при використанні звичайних боєголовок. "Орешник" поки що не продемонстрував такої точності, і його військовий ефект був мінімальним у попередніх розгортаннях минулого року. "Орешник" краще підходить для залякування і демонстрації політичної влади".

Саме це робить зброю парадоксальною: вона потенційно занадто неточна для точкових ударів і водночас надзвичайно важко перехоплюється. "Орешник" запускається з мобільних пускових установок і може нести кілька окремих апаратів, що повертаються.

Російський "Орешник" — як його можна перехопити

Українській ППО важко перехопити "Орешник": гіперзвукову зброю необхідно виявити і знищити якомога раніше — в ідеалі, ще за межами атмосфери. Якщо це не вдається, і окремі боєголовки "Орешника" розділяються на завершальному етапі, ППО повинні одночасно вражати кілька цілей, що надзвичайно швидко рухаються.

У таких ситуаціях звичайні системи ППО швидко досягають своїх меж. Системи, подібні до німецької "Іріс-Т" (IRIS-T), досить ефективні проти безпілотників, крилатих ракет і літаків, але не призначені для перехоплення гіперзвукових балістичних цілей.

Навіть "Патріот", стандартна система ППО НАТО, може вразити "Орешник" тільки за сприятливих умов і потребує новітніх зенітних ракет третього покоління. Patriot перехоплює російські гіперзвукові "Кинджали", але "Орешник" літає вище і швидше.

Тому західні виробники створюють нове покоління зенітних ракет: системи на кшталт ізраїльсько-американської Arrow 3 або американська система THAAD ефективна лише проти балістичних ракет поза межами атмосфери — вона не може перехоплювати крилаті ракети або літаки, що летять низько.

Перевага перехоплення на великій висоті, відносно скоро після запуску, полягає в тому, що ракета все ще перебуває на передбачуваній балістичній траєкторії до відокремлення її апаратів, що повертаються. Це коротке вікно можливостей надає найбільші шанси на успішне перехоплення.

Тож ракета "Орешник", імовірно, не є "неперехоплюваною", як стверджує Володимир Путін, просто для неї потрібні особлива система перехоплення: датчики з величезною дальністю дії, супутникові системи раннього попередження і надзвичайно дорогі спеціалізовані ракети-перехоплювачі.

Але є і варіант України, яка бореться із загрозою в зародку, буквально "на землі": наприклад, за допомогою ударів безпілотників по російських пускових і підготовчих об'єктах, таких як полігон Капустін-Яр.

"Удар у Білій Церкві демонструє насамперед одне: "Орешник" — це не нестримна диво-зброя, якою її зображує Москва", — резюмують експерти.

Нагадаємо, раніше росіяни пояснили, що атакували гаражі в Білій Церкві, оскільки там нібито сховані цехи з виробництва дронів FP-1, якими Україна завдає далекобійних ударів по РФ.

А на порталі Defense Express розповіли, скільки ракет "Орешник" є у РФ: дані отримали від української розвідки.