Український бойовий досвід вивчають у країнах НАТО, тоді як вдома головнокомандувача критикують, – Паскевич
Український бойовий досвід, здобутий під час повномасштабної війни, вже став предметом вивчення у військових навчальних закладах і штабах країн НАТО. Водночас в Україні діяльність головнокомандувача Збройних сил Олександра Сирського нерідко стає об’єктом політичної критики.
Таку думку висловив військовослужбовець Іван Паскевич у колонці для РБК-Україна.
"Уявіть картину: генерали НАТО прилітають в іншу країну вивчати чужі операції, а вдома тим часом цю саму людину розбирають на атоми в коментарях. Дивно ж звучить, правда? А для України це звичайна буденність нашого тилу, який звик судити про війну і управління військами з дивана", – зазначає автор.
За словами Паскевича, операції української армії вже стали предметом професійного аналізу в країнах-партнерах.
"В якомусь штабному коледжі НАТО зараз, цілком імовірно, викладач малює на дошці стрілки й пояснює курсантам, як українські війська під командуванням генерала Сирського відбили Київщину, здійснили прорив на Харківщини і провели Курську операцію... А в цей же час у якомусь телеграм-каналі якийсь блогер на повному серйозі розмірковує, чому командувач, який ці операції спланував, насправді нездара і його потрібно звільнити. Ось вам портрет нашого інформаційного фронту", – написав він.
Автор наголошує, що міжнародний інтерес до українського досвіду підтверджується й активною взаємодією головнокомандувача ЗСУ з військовими керівниками держав Альянсу.
"Генерали НАТО і головнокомандувачі армій країн Альянсу їздять вчитися до генерала Сирського і цього не приховують. Його операції розбирають і викладають як приклад", – йдеться у колонці.
На думку Паскевича, оцінювати діяльність військового командування необхідно насамперед за результатами бойових дій.
«Але перш ніж виносити вирок людині, чиї операції вивчають за кордоном як приклад для наслідування, варто хоча б подивитися на факти. Бо поки одні рахують політичні очки, ми рахуємо звільнені квадратні кілометри, кількість знищеного ворога і збережені життя наших людей», – зазначив автор.
Він додав, що професійна дискусія щодо роботи головнокомандувача є необхідною, однак, на його думку, вона має ґрунтуватися на аналізі військових результатів, а не на політичних оцінках