Дивна війна. За що австралійці перестріляли 2 500 страусів

До початку 30-х років минулого століття популяція страусів ему в Австралії вийшла з-під контролю. За оцінками фахівців, близько 20 тисяч птахів бігало по пустелі, спустошуючи ферми. Ему поїдали посіви і ламали огорожі, залишаючи великі діри — тому на поля проникали ще і кролики, які також завдавали великої шкоди врожаю.

Фермери скаржилися на ему, які спустошують їх поля, і навіть послали делегацію з фермерів — ветеранів Першої світової війни, щоб зустрітися з міністром оборони Австралії, сером Джорджем Пірсом. Делегація просила використовувати проти страусів армії — зокрема, застосувати проти птахів кулемети. Міністр з готовністю погодився. Майбутня війна з ему бачилася йому можливістю провести військові маневри. Тим паче, що цілі — живі. Пірс був упевнений, що це загартує солдатів і підготує їх до майбутніх воєн.

Ця дивна "війна" була оголошена в листопаді 1932 року. "Бойовою операцією" керував майор Мередіт з сьомої важкої батареї Королівських австралійських сил артилерії. Загони солдатів, озброєні кулеметами Льюїса, висунулися в точки дислокації страусів ему. До кожного кулемета додавалося 10 тисяч патронів.

Однак розумні птахи і не думали наближатися на відстань ефективного кулеметного вогню. Тоді фермери разом з солдатами спробували організувати засідки. Але і тут удача була на боці військових. Після вбивства десятка птахів (з близько 1000 помічених) кулемет вийшов з ладу і солдатам довелося повернутися на вихідні позиції.

Мередіт вирішив змінити тактику і висунув проти ему вантажівку, оснащену кулеметом. Передбачалося, що вантажівка легко наздожене прудконогих птахів і уб'є їх під час таких ось рейдів. Але і цей план провалився, оскільки ему виявилися швидше вантажівки, та й доріг в пустелі не було. Атака знову закінчилася нічим.

Постійні невдачі армії привели до того, що 8 листопада обговорення цієї "військової кампанії" почали депутати в австралійській Палаті представників. В офіційному звіті Мередіта вказувалося, що втрати птахів склали від 50 до 200 особин, тоді як втрат серед австралійських солдатів немає. Мередіт порівняв ему з африканським племенем зулусів і зазначив вражаючу маневровість ему.

Після цього засідання "військова операція" продовжилася. Хоча влада Австралії вкрай скептично ставилася до цієї ідеї, міністр оборони продавив дозвіл на продовження бойових дій. На його думку, війна з ему ще не була закінчена. Він підкреслював, що птахи і раніше становлять велику загрозу сільському господарству. Продовжувати "війну" знову направили майора Мередіта, посилаючись на вже наявний у нього досвід — нехай і не дуже вдалий. З іншого боку, в Австралії було мало досвідчених кулеметників.

Мабуть, цього разу удача була вже на боці солдатів, оскільки за всього сім днів "боїв" (згідно з офіційним рапортом Мередіта) було вбито близько 2500 ему, після чого австралійська армія... капітулювала. Солдати відмовилися виконувати накази і брати участь в жорстокій бійні.

Масове знищення ему не вирішило сільськогосподарських проблем. Птахи як і раніше продовжували розоряти посіви. Фермери ще тричі просили владу і військових допомогти їм з страусиною проблемою, але цього разу уряд вже не наважувався йти на повномасштабну "військову операцію". Зате став виплачувати заохочення тим фермерам, які особисто вбивали страусів у себе на фермах.

Так чи інакше, 1932 рік увійшов в історію Австралії як рік найбільш дивної і безглуздої війни злих безволосих мавп проти страусів ему.