Норвегія має намір очолити "Арктичну раду" замість Росії, — Bloomberg

За словами високопосадовця з Норвегії, зараз країна перебуває "в конструктивному процесі переговорів" з Росією, щоб забезпечити передачу керівництва в Арктичній раді Норвегії, після того, як міжурядовий орган тимчасово припиняв свою роботу. Про це пише Bloomberg.

За інформацією видання, процес передачі керівництва до Норвегії може пройти у віртуальному форматі. При цьому наголошується, що міністри урядів, швидше за все, не братимуть участі в засіданні.

Як відомо, до організації входять Росія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, США та Канада. Міжурядовий орган зупинив роботу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Наразі представники ради мають узгодити підготовку до зміни складу керівництва.

Головна мета Норвегії на час її дворічного керівництва "переконатися, що Арктична рада виживе", — заявив Мортен Хьоглунд, старший офіційний представник Норвегії в Арктиці. Також він зазначив, що його країна має намір відновити "усі відповідні контакти з усіх видів діяльності" після передачі повноважень.

"Гонка за вплив в Арктиці загострюється. Китай, який розглядає цей регіон як транспортний маршрут до Європи, є однією з 13 країн, що мають статус спостерігачів в раді. Минулого року Пекін заявив, що не підтримає вилучення Росії з Ради, тому що для цього немає правового механізму", — зазначає видання.

Що відомо про Арктичну раду

Арктична рада є основним міжурядовим форумом для співробітництва по Арктиці, що включає в себе зміну клімату, проблеми корінних народів та управління. Організація була заснована у 1996 році Канадою, Данією, Фінляндією, Ісландією, Норвегією, Росією, Швецією та США. До організації входить вісім країн, 13 країн є спостерігачами.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України організація призупинила свою діяльність.

3 березня 2022 року всі країни-засновники, окрім Росії, вийшли з роботи Ради у відповідь на "масштабні порушення країною принципів суверенітету та територіальної цілісності, заснованих на міжнародному праві".

У червні організація повідомила про поновлення роботи над проєктами, у яких не брала участь Росія. Близько 70 проєктів, що становлять приблизно половину роботи, затвердженої до лютого, зараз знову запущено.

Ще в 2013 році Фокус писав про те, що членство в Арктичній раді стало все більш затребуваним і що більше країн хотіли б брати участь у вирішенні питань, пов'язаних з використанням Арктики.

Наприкінці січня 2023 року стало відомо, що президент Росії Володимир Путін захотів розширити межі нафтового шельфу в Арктиці, однак такий крок має наслідки для Канади та Данії, які мають свої претензії на цю територію.