Трагедії майже ідентичні: РФ причетна до загибелі дітей в Україні та Азербайджані

"Данило був життєрадісним, любив майструвати, малювати, займатися спортом", — згадує розбитий горем дідусь 11-річного Данила Харченка з Чернігівської області. До початку повномасштабної російської агресії хлопчик навчався у 5-му класі.

У березні минулого року вони разом із мамою та 14-річним братом Богданом спробували на машині врятуватися від озвірілих окупантів, які захопили більшу частину Чернігівщини. На трасі Чернігів-Київ автомобіль підірвався на російській міні: діти згоріли, їхню маму вибуховою хвилею викинуло з машини, і вона теж загинула.

Майже за рік до цього, у червні 2021-го, інший 11-річний хлопчик, Гісмет Байрамов, який жив у селі Кельбаджарського району Азербайджану, вийшов з дому на пошуки зниклих батьківських коней. Він виріс у фермерській сім'ї, тому таке заняття було для нього не нове. Але цього разу хлопчик додому не повернувся. Шукали його майже три місяці. До кінця вересня сапери виявили фрагменти тіла зниклого Гісмета у гірській місцевості, неподалік села.

Місцевість була замінована вірменськими військами при відступі з цього району в листопаді 2020 р. Тоді в ході Другої Карабахської війни Азербайджан зумів звільнити основну частину своїх суверенних територій, які 30 років перебували під окупацією за потурання РФ. Але в Кельбаджарському районі боїв не було – війська Вірменії відступили звідти добровільно після поразки у війні.

"Міни були встановлені там під час виведення збройних сил Вірменії з Кельбаджарського району…", — пояснив представник Азербайджану Яшар Алієв на засіданні Ради безпеки ООН.

Трагічні долі 11-річного Данила та його однолітка Гісмета є щемливим підтвердженням спільності України та Азербайджану у протистоянні зовнішньої агресії, загрозам проросійського сепаратизму та мінного тероризму.

"Після повномасштабного російського вторгнення Україна перетворилася на найбільш забруднену мінами, бомбами та снарядами країну Європи", — заявив 4 квітня прем'єр-міністр Шмигаль. Про це ж, але про Азербайджан, говорив і президент республіки Ільхам Алієв.

Між тим на вірменському сайті Oragir.news розміщено відео навчання вірменських підлітків установці протипіхотних мін.

"Міна — інженерний боєприпас, призначений для поразки живої сили", — пояснює начальник штабу військово-патріотичної організації "Атан" Епрем Маргарян. За сумісництвом він – заступник командира загону "Орли 30 Арарат". Судячи з публікацій на їхній Facebook-сторінці, цей загін є партнером проросійської вірменської організації "Міжнародний Союз козаків-миротворців". Щоб зрозуміти, що таке Союз, достатньо знати, що 23 лютого вони розмістили у своєму профілі привітання із прапором РФ та п'ятикутною червоною зіркою.

Як уже писав Фокус, зважаючи на спільність інтересів та зовнішньополітичного курсу, досвід Баку у сфері мінної загрози може виявитися корисним Києву не лише з погляду розмінування. Три роки азербайджанська влада просуває цю проблему в міжнародних організаціях, привертаючи до неї увагу світової спільноти та відстоюючи інтереси країн, які зазнали мінної загрози. У квітні цього року президент Алієв вийшов з ініціативою зробити гуманітарне розмінування 18-тою метою сталого розвитку ООН і запропонував створити Групу країн-однодумців, які зазнали впливу мін.

Обидві держави протистоять проросійському сепаратизму: Україна на Донбасі та в Криму, Азербайджан у Карабаху. Україна є бастіоном Європи на шляху агресивної експансії Москви, Азербайджан виступає одним із головних постачальників енергоресурсів до ЄС, компенсуючи відмову від російського газу.